Decision № 136362026, 08.05.2026, Chernihiv District Court of Chernihiv Oblast

Провадження №2-а/748/3/26

Єдиний унікальний № 748/128/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року місто Чернігів

Чернігівській районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого -судді - Костюкової Т.В.,

секретарях Гофрик К.С., Костюк С.О., Базарній М.В., Самбур Д.О.

з участю представника позивача - адвоката Сагаль С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Прядко Дмитро Леонідович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Сагаль С.В, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1156998 від 15.01.2026 та в інтересах ОСОБА_1 , 16.01.2026 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ББА № 628711 від 30 грудня 2025 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

Вимоги представник позивача мотивує тим, що 30 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 співробітником Патрульної поліції було винесено постанову серії ББА № 628711 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 , нібито 30.12.2025 року, о 12 год. 30 хв., керував транспортним засобом марки «Хюндай Санта Фе» д. р. н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , у селищі Михайло - Коцюбинському по вул. Садовій 23, не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.А Правил дорожнього руху і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Справа відносно позивача була розглянута негайно та на останнього накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. Постанову ОСОБА_1 отримав 07.01.2026 засобами поштового зв`язку. Оскільки ОСОБА_1 не керував вищезазначеним транспортним засобом, вважає, що постанова не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, є необгрунтованою, і безпідставною, а тому підлягає скасуванню, як незаконна (протиправна).

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 січня 2026 року вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачем було подано відзив по справі відповідно до якого відповідач вказує, що постанова повністю відповідає вимогам п. 5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме, порушення Правил дорожнього руху України, за вчинення якого ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи

той факт, що така дія була вчинена водієм у присутності поліцейського, який бачив її вчинення на власні очі, та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, щодо водія транспортного засобу, яким виявився позивач. Відповідно до частини 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право

на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до підпункту «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно з п. 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до категорій А, В, С, D, E, T (з підкатегоріями, як-от A1, B1, C1, D1, тощо), які визначені залежно від типу транспортного засобу (мотоцикли, легкові автомобілі, вантажівки, автобуси), їхньої дозволеної максимальної маси, кількості місць та призначеності для перевезення причепів чи великогабаритних вантажів, що визначає вік, з якого надається право керування. Основні категорії транспортних засобів за ПДР: Категорії A, A1 мототранспортні засоби (мопеди, мотоцикли). Категорії B, B1 автомобілі з дозволеною максимальною масою до 3500 кг, що перевозять до 8 пасажирів (крім водія), а також склади з

тягачем категорії В та причепом до 750 кг (для В). Категорії C, C1 вантажні автомобілі. Категорії D, D1 автобуси. Категорії BE, C1E, CE, D1E, DE склади транспортних засобів

(автомобіль з причепом). Категорія T трамваї і тролейбуси. Позивач керував автомобілем Hyundai Santa. Транспортний засіб Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до своїх технічних характеристик належить до категорії легкових автомобілів та підпадає під категорію «B» згідно з вимогами Правил дорожнього руху України. Згідно частин 1, 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивач звернувся до суду з вимогою скасувати постанову серії ББА №628711 від 30.12.2025 року, винесену за ч.2 ст.126 КУпАП, посилаючись на те, що він нібито не керував транспортним засобом у зазначений день. 30.12.2025 року о 13:01 на лінію «102» ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_3 про те, що приблизно о 12:40 автомобіль HYUNDAI SANTA FE темно-синього кольору здійснив наїзд на паркан за адресою: смт М. Коцюбинське, вул. Садова, 23. Під час реагування на вказане повідомлення працівниками поліції було встановлено, що: транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_1 , керував позивач; автомобіль належить іншій особі;відповідно до наявних відеоматеріалів (0024 06 хв 05 сек.) керував зазначеним транспортним засобом;

позивач не мав права керування транспортним засобом, оскільки його посвідчення водія було вилучене; водій перебував у стані алкогольного сп`яніння; внаслідок його дій було скоєно дорожньо-транспортну пригоду. Під час огляду транспортного засобу було виявлено характерні механічні пошкодження, що підтверджують факт ДТП. На підставі встановлених обставин поліцейськими було винесено постанову серії ББА №628711 від 30.12.2025 року за ч.2 ст.126 КУпАП. Зауважує, що факт керування транспортним засобом підтверджується доказами в ідеозаписи (0024 06 хв 05 хв) з місця події та інші матеріали однозначно підтверджують, що саме ОСОБА_4 керував транспортним засобом у зазначений час. Згідно з базами даних Національної поліції України, посвідчення водія у позивача було вилучене, що виключає його право на керування. Дії ОСОБА_5 повністю підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування. Пошкодження транспортного засобу, а також повідомлення заявника та матеріали огляду місця події підтверджують факт дорожньотранспортної пригоди. Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені поліцейськими обставини. До суду подано письмові пояснення рідного брата позивача, який стверджує, що саме він керував транспортним засобом.

Вказані пояснення є безпідставними з огляду нантк, що він є близькою особою позивача, що викликає сумнів у достовірності наданих пояснень, вказані обсьтавини не підтверджуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом, з урахуванням чого взяті до уваги не можуть бути взяті до уваги.

Судове засідання 03.03.2026 року було відкладене за клопотанням відповідача на 31.03.2026 з метою підготовки відзиву по справі, судове засідання 31.03.2026 року відкладено на 02 квітня 2026 року та відповідно відкладено 02.04.2026 на 08.05.2026 року для витребування доказів по справі .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини. Додатково зазначив, що факт керування транспортним засобом 30 грудня 2025 року та знаходження за кермом ОСОБА_1 сторона позивача не оспорює , адже даний факт знайшов своє підтвердження під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №748/34/26 від 11 березня 2026 року по факту події ДПТ, що була за участю позивача. Однак стороною позивача заперечується та обставина, що він не мав права керування транспортним засобом, адже у 2014 році, хоча ОСОБА_1 і був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, однак на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, без позбавлення права керування. При складенні адміністративних матеріалів у 2014 році працівником поліції було вилучене посвідчення водія, однак після розгляду справи ОСОБА_1 його повернув, так як стягнення яке було на нього накладено не передбачало позбавлення права керування траснпортним засобом. Зазначив, що посвідчення було чинннним станом на 30.12.2025 року , а відповідно притягнення ОСОБА_1 до відповідальності має відбуватися за доведеністю двох складових у сукупності, перша з яких це сам факт керування транспортним засобом, а друга це відсутність документу, що посвідчує право на керування транспортним засобом. В даному випадку є доведеною перша складова , однак друга складова недоведена, з урахуванням чого є підстави для скасування оскаржуваної постанови.

В судове засідання 08 травня 2026 року відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, будучи повідомленим належним чином, явку свого представника не забезпечив ( а.с 114)

Третя особа: інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Прядко Д.Л. в судове засідання не з`явився ( а.с 113)

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до настпуних висновків .

Судом встановлено, що 30 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 інспектором ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Прядком Д.Л. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 628711 від 30.12.2025 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 30.12.2025 року, о 12 год. 30 хв., селищі Михайло Коцюинське, по вул. Садова, 23 керував автомобілем марки «Hyundai Santa FE » д.р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. а Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП у в зв`язку із чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,0 грн ( а.с. 15).

У п.5 оскаржуваної постанови вказано, автомобіль марки «Hyundai Santa FE » д.р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .

З письмових пояснень ОСОБА_6 , брата позивача, який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , слідує що перед Новим роком йому було надано відпустку, яку він проводив вдома у с. Михайло-Коцюбинське. 30.12.2025 року близько 12 год 00хв. йому зателефонував позивач та попросив приїхати до нього. Пояснив, що його брат займається ремонтом автомобілів і коли він приїхав до нього він саме займався ремонтом двигуна автомобіля марки «Hyundai Santa FE » д.р.н. НОМЕР_1 , який стояв заведеним у дворі та який позивач попросив його обкатати. Тобто необхідно було поїздити на авто на невеликих оборотах, щоб запрацювала система охолодження двигуна, а та як його брав вживав в той день алкоголь то сісти за кермо автомобіля позивач попросив його. Вони прохали близько 5 км по селу. Біля домогосподарства по АДРЕСА_1 де мешкає ОСОБА_7 транспортний засіб винесло з межі проїжджої частини так як було слизько і пошкодило паркан із шиферу близько 50 см. Оскільки транспортний засіб пошкоджень не зазнав, а пошкодження паркану були мінімальні він вийшов з авто, став гукати власницю, подавав сигнал автомобілем, але хвіртка була закрита, ніхто не входив то він сівши за кермо поїхав до брата додому , де поставив авто. А вже через годину від знайомого він дізнався телефон ОСОБА_8 і зателефонував їй і повідомив, що він пошкодив їй паркан і запевнив, що він його відремонтує, однак остання вказала, що коли побачила пошкодження паркану викликала поліцію . Вказує, що збитки ОСОБА_9 відшкодовані, вона до нього претензій не має, на час вчинення ДТП за кермом автомобіля марки «Hyundai Santa FE » д.р.н. НОМЕР_1 , був він, а йог брат перебував у вказаному автомобілі як пасажир ( а.с 18-19)

З долученого до матеріалів справи військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 вбачаються відомості про проходження ним строкової військової служби з 07.05.2002 року по 01.10.2003року ( а.с 20).

Судом вставлено, що ОСОБА_6 є учасником бойових дій , підтвердженням чого є посвідчення серії НОМЕР_4 , що видане Управлінням особового складу штабу Командування сухопутних військ від 10.04.2015 року ( а.с 21)

З дослідженого в судовому засіданні посвідчення водія серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 вбачається, що він має право керування на категорію А з 30.07.2008 року та категорію В з 30.07.2008 року ( а.с 11-12)

Відповідно до інформації наданої територіальним сервісним центром МВС №7441 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях від 07.02.2026 року згідно облікових даних Єдиного державного реєстру МВС України станом на 05.02.2026 року громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 30.07.2008 року з правом керування категоріями «А, В» ( а.с 36)

Відповідно до довідки інспектора ВР ПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Алли Гладченко , слідує, що за наявною інформацією базою поліції ІПНП «Цунамі» громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 30.07.2008 року з правом керування категоріями «А, В». Посвідчення водія вилучено. До адміністративної відповідальності за ч.1 ст130 КУпАП ОСОБА_1 не притягувався ( а.с 14)

З переглянутого відеозапису слідує, що об 13:12:30 поліцейські прибули за викликом за адресою: Садова 23 с. Михайло-Коцюбинське, де власниця будинку повідомила, що в її паркан в`їхав транспортний засіб, номер якого записали сусіди . Об 15:23:09 поліцейські прибули за адресою Вишнева, 32 с. Михайло-Коцюбинське , де у дворі знаходиться транспортний засіб марки «Hyundai Santa FE » д.р.н. НОМЕР_1 , номер якого співпав з тим, який вказала жінка паркан якої був пошкоджений. Об 15:28:47 поліцейські побачили ОСОБА_1 , який спав у житловому будинку та якого вони розбудили та вказали на вчинення ним ДТП. ОСОБА_1 об 15:30:10 поцікавився чи можна глянути на паркан і об 15:31:19 поліцейські продемонстрували та телефоні фото паркану і вказали, що бампер автомобіля, який стоїть у нього у дворі пошкоджений та об 15:32:00 запропонували заглушити автомобіль так як він стояв заведений. Об 15:34:41 поліцейський вказує, чому ОСОБА_1 відразу не запинився, коли вїхав у паркан, на що позивач уточняє чи дійсно він був за кермом та заначає, що поліцейські його застали вдома коли він спав тому причому він до машини . Об 15:36:20 поліцейський вказує, що сусідка бачила двох осіб у п`яному вигляді, однак вказала, що ОСОБА_1 був за кермом. Об 15:35:04 ОСОБА_1 вказує, що поліцейські його розбудили і він не має відношення до тої події. , на що поліцейський вказує, що власник автомобіля знаходиться на роботі у м. Славутич, ДПТ завдано машиною, яка стоїть у нього у дворі та яка має пошкодження бамперу. Об 15:50:20 на запитання поліцейських щодо наявності документів які надають право керування транспортним засобом , ОСОБА_1 відповів, що посвідчення водія не з ним. Об 15:53:32 ОСОБА_1 наголошує на тому, що не розуміє, чого до нього приїхала поліція. В подальшому додому повертається дружина, якій поліцейській переповідає об 16:09:33 про обставини події, що мала місце 30.12.2025 року об 12 год 30 , на що остання перепитує об 16:10:48 «Чоловік чи брат був за кермом», на що поліцейський каже відповів, що люди сказали, що він ( ОСОБА_1 ) В подальшому об 16:28:05 ОСОБА_1 запитує у поліцейських де свідки того, що він був за кермом, бо він не розуміє в чому його обвинувачують. Об 16:28:33 вказує, що він був вдома і не був за кермом. Об 16:29:08 заперечує за керував автомобілем. Та запитує у поліцейських об 16:29:30 та об 16: 29:47 чи встановили вони того хто був за кермом . Об 16:29:10 вказує, що він за кермом не перебував . Об 15:53:31 зазначає, що не розуміє, що відбувається та об 15:56:46 перепитує чи мають поліцейські докази того, що саме він був за кермом. В подальшому на ОСОБА_1 поліцейські оформили адміністративні матеріали.

Відповідно до частини 2 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення - це формальний склад керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

Суб`єктивною стороною правопорушення є вина у формі прямого умислу щодо порушення встановленого порядку керування транспортним засобом, і у формі необережності - щодо наслідків діяння у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував факт керування транспортним засобом 30 грудня 2025 року та знаходження за кермом ОСОБА_1 . Також суд враховує, що даний факт знайшов своє підтвердження під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №748/34/26 від 11 березня 2026 року по факту події ДПТ, що була за участю позивача. Отже складова керування транспортним засобом є тією обставиною, яка визнана стороною позивача під час надання пояснень, а відповідно в силу приписів ч.1 ст78 КАС України не підлягає доказуванню.

В той же час суд має зясувати наявність або відсутність документу на право керування транспортним засобом у ОСОБА_1 , тобто встановити чи мав він право керування транспортним засобом категорії "В" станом на 30.12.2025 року, що має бути підтверджено належними доказами по справі, адже згідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем було порушено пп.«а» п.2.1 ПДР України, який наголошує, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Досліджуючи дану обставину суд зауважує, що згідно облікових даних Єдиного державного реєстру МВС України громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 30.07.2008 року з правом керування категоріями «А, В» ( а.с 36)

Згідно з довідкою інспектора ВРПП ЧРУП в Чернгівській області за наявною інформацією базою поліції ІПНП «Цунамі» громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 30.07.2008 року з правом керування категоріями «А, В». Посвідчення водія вилучено. ( а.с 14,66)

В додаткових поясненнях наданих відповідачем через систему "Електронний суд" 02.04.2026 року відповідач вказав , що що під час оформлення матеріалів ДТП 30.12.2025 року було встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, не маючи на це законного права, так як згідно з даними ІКС«Адмінпрактика», посвідчення водія у позивача серії НОМЕР_5 має системнийстатус «ВИЛУЧЕНИЙ» Більш того, у офіційному електронному реєстрі Головного сервісного центру МВС (https://hsc.gov.ua), інформація про чинне право керування за вказаним документом відсутня (результат пошуку: «інформацію не знайдено») Зв`язок між фактом ДТП та відсутністю прав:Позивач, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди 30.12.2025 року жодного діючого документа, який би надавав йому право керування. Наявність у Позивача на руках бланка СВВ027406, який за реєстрами держави числиться як вилучений, свідчить про свідоме порушення ним п. 2.1 (а) ПДР України а.с 72-73, 78,79)

Згідно до інформації наданої територіальним сервісним центром МВС №7441 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях від 21.04.2026 року згідно облікових даних Єдиного державного реєстру МВС України станом на 17 квітня 2026 року міститься відомості про видачу 30 липня 2008 р ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія з правом керування категоріями «А, В» . Вказане посвідчення діє безстроково та має статус "Вилучений". Також в облікових даних Єдиного державного реєстру МВС України місяться відомості внесені ВДАЇ Чернігівського РВ УМВС в Чернігівській області щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст130 КУпАП, серія та номер протоколу АА2 №959487 від 18.07.2014 року та вказано дату вилучення посвідчення водія 18.07.2014 року ( а.с 112)

Судом досліджена постанова Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі №748/2252/14-п від 23 липня 2014 року року відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 18 липня 2014 року ОСОБА_1 о 10 год. 45 хв. в м. Чернігів по проспекту Миру керував транспортним засобом автомобілем марки BMW 525 державний нього адміністративне та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень ( а.с 95-95 зворот)

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП України в редакції чинній на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 18.07.2014 року, коли поліцейським ВДАЇ Чернігівського РВ УМВС в Чернігівській області у базі відмічений статус посвідчення водія при офомленні матеріалів як "Вилучений " було визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Отже редакція ч.1 ст.130 КУпАП станом на 18 липня 2014 року передбачала позбавлення права керування транспортним засобом як альтернативне основне покарання, яке може бути застосовано до порушника і як вбачається з постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2014 року до ОСОБА_1 воно не була застосовано , так як до нього був засосований штраф в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень ( а.с 95-95 зворот)

Стаття 265-1 КУпАП від 7 грудня 1984 року N 8073-X в редакції чинній на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 18.07.2014 року передбачала що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа.

Відповідно до Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1086 та в редакції, що діяв на час вчинення ОСОБА_1 дміністративного правопорушенянння 18.07.2014 року було передбачено, процедуру тимчасового вилучення посвідчення водія. Пунктом 3 даної постанови було передбачено, що посвідчення водія тимчасово вилучається за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. В свою чергу особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві: за заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення; після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до підрозділу Державтоінспекції копії постанови суду про закриття справи

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 в редакції на час вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія під час складення протоколу 18.07.2014 року було передбачено , що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства та було законодавцем визначений порядок повернення посвідчень водія особам позбавленим права на керування транспортними засобами.

Разом з тим ОСОБА_1 як вбачається з постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2014 року не був позбавлений права керування так як до нього дане стягнення судом не було засосовано. Статус посвідчення "Вилучений" не є тотожними поняттю позбавлений права керування, а має певний тимчасовий статус до прийняття рішення компентентним органом за результатами розгляду справи ( набрання чинності постановою суду в даному випадку)

Отже, під час судового розгляду знайшов підтвердження факт оформлення адміністративних матеріалів 18.07.2014 року відносно ОСОБА_1 поліцейськими ВДАЇ Чернігівського РВ УМВС в Чернігівській області , внесення відмітки у базі ВДАЇ Чернігівського РВ УМВС в Чернігівській області статусу посвідчення водія при офомленні матеріалів як "Вилучений". В подальшому рішенням суду права керування ОСОБА_1 не був позбавлений, до нього був засосований штраф . Доказів протилежного відповідачем не надано. Навпаки у додаткових поясненнях відповідач підтвердив наявність у Позивача на руках бланка СВВ027406, яке було предявлене. Саме посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Статус посвідчення "Вилучене" за відсутності рішенння суду про позбавлення особи права керуванння траспортним засобом не не може бути належним доказом відсутності у позивача права на керування траспортним засобом.

Враховуючи встановлені судом обставини справи суд констатує, що відповідачем не доведено належними доказами, що позивач не має права керування траспортними засобами категорії "В".

Отже, в ході розгляду справи, відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при подачі позову сплатив судовий збір в розмір 665,60 грн, а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст.2, 5, 12, 77, 139, 244 КАС України, ст.283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Прядко Дмитро Леонідович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ББА № 628711 від 30 грудня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Прядком Дмитром Леонідовичем, про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн., а провадження закрити, в зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, на користь ОСОБА_1 , судові витрати в розмірі 665грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, адреса місцезнаходження: 14000, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, пр. Перемоги, буд.74.

Третя особа: Інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Прядко Дмитро Леонідович, адреса місцезнаходження: 14000, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, пр. Перемоги, буд.74

Повне судове рішення складено 08 травня 2026 року

Суддя : Костюкова Т.В.