Court ruling № 136361718, 08.05.2026, Kherson City Court of Kherson Oblast

Справа №766/2068/26

н/п 2/766/8215/26

УХВАЛА

підготовчого засідання

08 травня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар судового засідання Валігурський Б.А.,

з участю в режимі відеоконференції:

представника позивачки адвоката Сьора О.М.,

представника відповідача адвоката Семенова Є.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 ), треті особи: Орган опіки та піклування Корабельної районної у місті Херсоні ради (ЄДРПОУ 04060172, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Європейська, буд. 29), Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37333608, місцезнаходження: м. Київ, Контрактова площа, буд. 2) про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

18.03.2026 року через Електронний суд та електронною поштою представником відповідача подано пояснення.

18.03.2026 року представником позивачки через Електронний суд подано відповідь на відзив.

19.03.2026 року представником відповідача через Електронний суд подано заперечення на відповідь на відзив.

24.03.2026 року представником відповідача через Електронний суд подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та визначення порядку участі у вихованні дитини.

30.03.2026 року представником позивачки через Електронний суд подано заяву про залучення до участі у справі правонаступника третьої особи Органу опіки та піклування Корабельної районної у місті Херсоні ради Виконавчого комітету Херсонської міської ради, орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради; про зобов`язання третю особу надати висновок щодо предмету спору.

31.03.2026 року представником позивачки через Електронний суд подано пояснення, у яких просила зустрічний позов повернути відповідачу.

07.04.2026 року представником відповідача через Електронний суд подано заяву про зупинення провадження у зв`язку із перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України.

15.04.2026 року представником позивачки через Електронний суд подано заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Крім того, встановлено, що представником позивачки до позовної заяви подавались клопотання про витребування доказів та виклик свідків.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала заявлені клопотання про витребування доказів та виклик свідків, заяву про залучення третьої особи, заперечувала про прийняття зустрічної позовної заяви та заперечувала проти зупинення провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив прийняти зустрічний позов до провадження, не заперечував проти витребування доказів, підтримав заяву про зупинення провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах, необхідних для вирішення заявлених клопотань дійшов наступного.

Щодо клопотань представника позивачки про витребування доказів, виклик свідків та заміни третьої особи.

Згідно положень ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як передбачено ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Представник позивачки просила витребувати з КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» інформацію про звернення/направлення ОСОБА_2 , для обстеження стану психічного здоров`я, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, спостереження, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію перебування на обліку як особи, яка страждає на психічні розлади, у тому числі в наслідок вживання психоактивних (наркотичних) речовин. Мотивувала клопотання тим, що відповідач зловживає алкогольними напоями та психоактивними (наркотичними) речовинами, що створює загрозу для життя та здоров`я дитини, свідчить про неможливість забезпечення належних умов для виховання та розвитку, негативно впливає на психоемоційний стан та безпеку дитини. Самостійно отримати вказані докази не має можливості, з огляду на те, що інформація про стан психічного здоров`я особи відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про психіатричну допомогу» віднесена до конфіденційних даних, доступ до них обмежено, та без згоди фізичної особи передаватися не можуть, а тому у наданні запитуваної інформації представнику Позивача відмовлено. Вказана інформація надасть можливість підтвердити той факт, що Відповідач зловживає алкогольними напоями та психоактивними (наркотичними) речовинами, що входить в предмет доказування у вказаній справі.

Відповідно до діючого законодавства фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні (частина першастатті 286 ЦК України).

Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні (стаття 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (стаття 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 32 Конституції України, перше речення абзацу першого частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до ч.1 ст. 6 закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-III: «медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв`язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов`язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі, а також інші відомості про стан психічного здоров`я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті».

Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-III допускається передача відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1)організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.

Оскільки докази, які представник позивачки просить суд витребувати стосуються стану здоров`я відповідача та відносять до конфіденційної інформації про особу, дозволу на витребування вказаної особи відповідачем не надано, представник відповідача в судовому засіданні висловив свою думку з приводу вказаного клопотання та письмової згоди відповідача не надав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Суд звертає увагу, що позивачка не позбавлена повторно звернутися до суду з клопотанням.

З приводу клопотання про виклик свідків, то воно підлягає задоволенню, оскільки відповідає вимогам ст. 91 ЦПК України.

Дата та час допиту свідків буде визначена після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Щодо заміни третьої особи.

24.11.2025 року розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області «Про внесення змін до рішення міської ради від 20.05.2021 №235 «Про визначення обсягу і меж повноважень районних у місті Херсоні рад та їхніх виконавчих органів та ліквідацію районних у місті рад» (зі змінами» внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2026 були скасовані повноваження здійснення в порядку представництва захисту прав та інтересів виконавчим комітетом районної ради як орган опіки та піклування в судах всіх інстанцій при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав. 16.12.2025 розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області «Про затвердження Положення про службу у справах дітей Херсонської міської ради в новій редакції», відповідно до якого з 01.01.2026 були надані повноваження здійснення представництва захисту прав та інтересів виконавчому комітету Херсонської міської ради як орган опіки та піклування в судах усіх інстанцій при розгляді судових спорів, що відносяться до поноважень Служби.

Частиною першою статті 55 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність заміни на підставі ст. 55 ЦПК України третьої особи Орган опіки та піклування Корабельної районної у місті Херсоні ради належною Виконавчим комітетом Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради.

Щодо зустрічної позовної заяви.

24.03.2026 року представником відповідача через Електронний суд подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та визначення порядку участі у вихованні дитини. Крім того, просив просив поновити строк на подання зустрічного позову, з огляду на перебування відповідача у складі ЗСУ.

З матеріалів справи встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження відповідачем отримано не було, конверт повернуто до суду із зазначенням «адресат відсутній». 03.03.2026 року представником відповідача адвокатом Семеновим Є.С. подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відомостей щодо отримання як відповідачем так і його представником адвокатом Семеновим Є.С. копії ухвали про відкриття провадження, матеріалів позову матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позов ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно, приймаючи до уваги, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов`язані, оскільки стосуються безпосередньо прав дитини, спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам, встановленим ст.175, 177 ЦПК України, суд вважає можливим прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.

Крім того, з огляду на невизначення відповідачем та позивачем за зустрічним позовом третьої особи, суд вважає необхідним залучити в якості третьої особи за зустрічним позовом Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч.5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування зобов`язаний подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

На думку суду, висновок органу опіки та піклування повинний бути поданий до суду виключно у письмовій формі і складатись з двох частин. У першій частині слід зазначати відомості про факти, які було зібрано за допомогою спеціальних знань працівників відповідного органу: матеріали справи, відомі їм обставини, проведені ними необхідні обстеження, вивчені потрібні документи тощо. Друга частина висновку має містити висновок відповідного органу щодо правового характеру спору, оцінки доказів та розв`язання спірного правовідносин по суті. Оціночна частина висновку найважливіша, оскільки є засобом отримання судом компетентної оцінки правового значення обставин справи з боку органу, наділеного владними повноваженнями у відповідній сфері.

Таким чином, висновок органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинен бути належним чином мотивованим. До нього слід додавати необхідні документи. Висновок органів державної влади та органів місцевого самоврядування оголошується у судовому засіданні після дослідження всіх інших доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право ставити запитання представнику органу державної влади та органу місцевого самоврядування для роз`яснення висновку.

Враховуючи, що при розв`язанні спору суд повинний дослідити висновок органу опіки та піклування, який в подальшому оцінюється у сукупності з іншими доказами, суд вважає необхідним зобов`язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради надати суду висновок щодо розв`язання спору за первісним та зустрічним позовами.

Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Представником відповідача подано копію довідки №4899 від 10.03.2026 року виданої ВЧ НОМЕР_3 , за якою молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_3 з 08.11.2025 року.

У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини 1 статті 253 ЦПК України).

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 року у справі №754/947/22.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на таке. Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі №754/947/22 зазначено: «з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що переведені на воєнний стан; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…»

Отже, враховуючи те, що суд не може самостійно відійти від висновку, викладеному у постанові Великої палати Верховного суду, клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.

Також, суд звертає увагу на те, що коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.

При зміні обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі та/або за заявою відповідача, сторони не позбавлені права звернутися до суду із заявою про поновлення провадження у справі.

Суд звертає увагу сторін, що у даній справі, яка стосується безпосередньо інтересів дитини, суд і сторони справи повинні забезпечити реалізацію найкращих інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.

Керуючись ст. 76, 81, 84, 175, 177, 193, 261-263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивачки про витребування доказів відмовити.

Клопотання представника позивачки про виклик та допит свідків задовольнити.

Викликати в судове засідання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Явку свідків покласти на сторону, відповідно до клопотання якого викликано свідків.

Дату та час допиту свідків визначити після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Замінити третю особу Орган опіки та піклування Корабельної районної у місті Херсоні ради належною Виконавчим комітетом Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради.

Прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та визначення порядку участі у вихованні дитини.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи за зустрічним позовом Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради.

Визначити ОСОБА_1 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Зобов`язати Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради надати суду висновок щодо розв`язання спору за первісним та зустрічним позовами.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 ), треті особи: Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 44312031, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Гімназична, буд. 7), Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37333608, місцезнаходження: м. Київ, Контрактова площа, буд. 2) про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) , третя особа: Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 44312031, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Гімназична, буд. 7) про усунення перешкод у вихованні та визначення порядку участі у вихованні дитини зупинити до закінчення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяІ. О. Хайдарова