Court ruling № 136358253, 04.05.2026, Biliaivka District Court of Odesa Oblast

Справа № 496/3721/25

Провадження № 2-п/496/17/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Шаньшиної М.В.

за участю секретаря Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву представника ПАТ «Національно акціонерна страхова компанія «Оранта» адвоката Гончаренко І.В. про перегляд заочного рішення 03.02.2026 року по цивільній справі № 496/3721/25 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національно акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області 26.02.2026 року надійшла вищезазначена заява.

Вимоги мотивовано тим, що відповідач даним рішенням категорично не згідний, оскільки обставини справи встановленні не у повному обсязі. В даному випадку суд, при розгляді даного питання підійшов шаблонно, без дослідження обставин які кардинально можуть змінити доказову базу самої справи. Як вважає відповідач позивачка не перебувала на утриманні у її покійного чоловіка та доказів, які б свідчили про те, що вона мала таке право на момент його смерті, матеріали справи не містять. Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті. Досліджені в судовому засіданні докази, надані позивачем не підтверджують її перебування на утриманні в чоловіка, оскільки позивачкою не надано доказів систематичного отримання від чоловіка коштів, розмір його доходів та здійснення ним обов`язку з такого утримання до дня його смерті. Щодо причини не явки відповідача в суд, представник заявника зазначає, що на час судового розгляду він як представник відповідача в судовому засіданні участі не приймав, довіреність на його представництво Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» було заключено пізніше. А тому він фізично був позбавлений можливості бути присутньому на суді, та захищати інтереси відповідача. Враховуючи, що він не міг прийняти участь при розгляді даної цивільної справи, а тому був позбавлений можливості подавати докази та заперечувати, а тому вважає, що є підстава для скасування заочного рішення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача надала заяву у якій просила розглядати справу у відсутність сторони відповідача.

Від представника позивача надійшла заява, у якій він просив відмовити у задоволенні перегляду заочного рішення у зв`язку з тим, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази того, що позивачка як непрацездатна дружина мала гарантоване законом право на утримання від свого чоловіка на день його смерті, а суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку. Відповідач не надав до заяви про перегляд заочного рішення жодних нових доказів, які б спростовували цей факт або мали істотне значення для зміни рішення.

Відповідно до вимог ст.ст.211,223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлено, що заочним рішенням від 03.02.2026 року позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі. (а.с. 78-83).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Так, згідно з матеріалами цивільної справи, відповідачу за юридичною адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д 17.09.2025 року було надіслано судову повістку про виклик до суду, яку було отримано 23.09.2025 року. Судові засідання багаторазово відкладалися, всі судові повістки надсилалися до зареєстрованого відповідачем електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

Таким чином, відповідач, який був обізнаним про розгляд справи та міг залучити захисника, який діяв би за його інтересами.

Згідно з приписами чинного законодавства, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вище наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

В заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою з винесеним рішенням по суті.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 126, 127, 258-261, 272, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ПАТ «Національно акціонерна страхова компанія «Оранта» адвоката Гончаренко І.В. про перегляд заочного рішення 03.02.2026 року по цивільній справі № 496/3721/25 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національно акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - залишити без задоволення.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя М.В. Шаньшина