Court ruling № 136339604, 05.05.2026, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/14177/18

Провадження № 1-кп/522/2745/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному проваджені №120181600000629 від 30.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Стародубівка Донецької області, громадянина України, не одруженого, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, в м.Одесі без постійного місця мешкання, тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

1).06.04.2004 Ширяєвським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений від відбування покарання на підставі 75 КК України з випробувальним строком 1 рік:

2)27.07.2004 Ширяєвським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців невідбутого покарання відповідно до вироку від 06.04.2004, остаточно до відбуття 4 роки позбавлення волі, звільнився 14.12.2005 у зв`язку з декриміналізацією;

3)16.08.2007 Ширяєвським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком 5 років, звільнений від відбування покарання на підставі 75 КК України з випробувальним строком 3 роки;

4) 28.11.2007 Ширяєвським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, на підставі сі. 71 КК України приєднано 3.6 років невідбутого покарання відповідно до вироку від 16.08.2007, остаточно до відбуття 4 роки позбавлення волі, звільнився 08.04.2013 по відбуттю строку покарання:

5)10.12.2014 Фрунзівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 358, ст. 395, ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився 23.09.2016 по відбуттю строку покарання.

6)12.07.2019 Приморським районним судом міста Одеси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинувачений - ОСОБА_6

інші учасники кримінального провадження:

представник потерпілого- ОСОБА_7

УСТАНОВИВ:

На розгляд до Приморського районного суду м.Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120181600000629 від 30.01.2018 року стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання та вважав за можливе закрити кримінальне провадження та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Представник потерпілого в судовому засіданні покладався на розсуд суду.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до обвинувального акту, з 17:50 годин 07.02.2018 по 07:55 годин 08.02.2018 року, більш точного часу слідством встановити не вдалось, ОСОБА_3 , знаходячись у дворі Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України, розташованого за адресою:м.Одеса, вул.Пироговська, 2, де в нього виник злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном. Предметом свого злочинного посягання він визначив силовий кабель який знаходився па фасаді будівлі паталого-анатомічної лабораторії ВМКЦ Південного регіону.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 дістав ніж та, переконавшись в тому, що за ного діями піхто не спостерігає, та вони залишаться не поміченими для оточуючих, умисно, з корисливих мотивів, таємно, за допомогою ножа, який мав при собі та завчасно приготував для вчинення кримінального правопорушення, демонтував частину силового кабелю з січенням 20-25 міліметрів довжиною 15 метрів, вартістю 1690 гривень. Далі ОСОБА_3 разом з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Вказаним кримінальним правопорушенням юридичній особі військово-медичному клінічному центру Південного регіону Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ №08199969, спричинено майнову шкоду на загальну суму 1690 гривень.

Вказані дїї ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, вчинена повторно.

09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст.51 КУпАП, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Так, згідно нової редакції ст.51 КпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 567 грн. 50 коп. Відповідальність за ч.2 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 757 грн. до 3028 грн.

Таким чином, з 09.08.2024 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально карним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2018 році становило 1762 грн.

Згідно ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

При цьому суд бере до уваги приписи ч.1 ст.5 КК України, якими визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому наведені зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

На підставі зворотної дії закону суд також повинен виходити з розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.

Згідно обвинувального акту сума викраденого ОСОБА_3 майна становить 1690 гривень, тому вказані дії ОСОБА_3 підпадають під адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, оскільки у 2018 році кримінальна відповідальність настає якщо сума шкоди завдана злочином перевищує 1762 гривні.

Згідно з вимогами ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила закрити кримінальне провадження стосовно нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Положення п.4-1 ч.1 ст.284 КПКУкраїни регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1, ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази до кримінального провадження не долучались.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.284, 372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити.

Кримінальне провадження №120181600000629 від 30.01.2018 року в частині д епізоду від 17.02.2018р.стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч..3 ст.185 КК України,- закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Матеріали кримінального провадження №120181600000629 від 30.01.2018 року (в частині епізоду від 17.02.2018р.) направити до Відділення поліції №2ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: