Decision № 136337985, 27.04.2026, Krolevets District Court of Sumy Oblast

Справа № 579/79/26

2/579/290/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Кибець І.А.

за участі секретаря - Сірої С.І.

розглянувши у судовому засіданні в м.Кролевець справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кролевецької міської ради Сумської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Кролевецького районного суду з позовом про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки.

Свої позовні вимоги мотивує тим, 08 липня 2004 року ОСОБА_2 подарував їй, ОСОБА_1 , а вона в свою чергу прийняла в дар житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці переданій у приватну власність.

На підставі договору дарування житлового будинку від 08.07.2004 року ОСОБА_1 видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Кролевецьке РБТІ», а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 03.10.2005 року.

З часу придбання житлового будинку, тобто з 2004 року позивач користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернулася до Кролевецької міської ради Сумської області для завершення процедури приватизації земельної ділянки під будинком АДРЕСА_1 , де їй було відмовлено у завершенні процедури приватизації.

На підставі викладеного, просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та одержання документів на її ім`я, що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Кролевецької міської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2 » від 15.08.1996 року №342.

Позивач в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи проводити без її участі, про що зазначила в позовній заяві (а.с.2).

Відповідач Кролевецька міська рада Сумської області, будучи належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання, до суду свого представника не направила, надавши відзив на позов, за змістом якого позов визнає, розгляд справи просить проводити за відсутності її представника (а.с.28-29).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив можливим розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору дарування житлового будинку серії ВВК №039412, посвідченого державним нотаріусом Кролевецької державної нотаріальної контори Кобиляковою В.С., що зареєстрований в реєстрі за №716 від 08 липня 2004 року, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 , а вона, ОСОБА_1 , в свою чергу прийняла в дар житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці переданій у приватну власність (а.с.7).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8519348 від 03.10.2005 року, власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , частка 1/1 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть №153 (а.с.19).

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Снідою Т.В. 15.04.2024 року заведена спадкова справа №52/2024, що підтверджується копією спадкової справи (а.с.37-76).

22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача Кролевецької міської ради Сумської області із заявою про безоплатну передачу земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно відповіді Кролевецької міської ради від 13.11.2025 року, позивачу відмовлено у задоволенні прохання про безоплатну передачу земельної ділянки. Також зазначено, що перехід права власності згідно з частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття ОСОБА_1 права власності на житловий будинок (що підтверджується договором дарування від 08.07.2004 року), право власності на земельну ділянку, яка вже була у приватній власності, одночасно переходить до ОСОБА_1 як до набувача, її право на ділянку вже виникло, але потребує офіційного оформлення (а.с.10).

Відповідно до спадкової справи №52/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що 15 квітня 2024 року заведена спадкова справа. ОСОБА_2 19 квітня 2023 року склав заповіт, згідно якого все своє майно, що буде належати йому на день його смерті відповідно до законодавства України може бути успадкованим ОСОБА_4 (а.с.38-44).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається відповідно до встановленого законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу №1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право мирно володіти своїм майном.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Згідно ст.116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Згідно ст.80 та ч.1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них.

Згідно ч.1,3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідних положень» ЗК України безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність колишнім власникам знищеного внаслідок обставин, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, нерухомого майна (будівель, споруд), право власності на яке відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинено у зв`язку із знищенням майна, а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2028 року у справі №597/1070/15-ц положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на законних підставах.

Також суд приймає до уваги те, що договір дарування житлового будинку був оформлений 08.07.2004 року, спадкова справа заведена 15 квітня 2024 року, заповіт складено ОСОБА_2 19 квітня 2023 року, тобто сумнівів у праві власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не виникає.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з вимог ст.41 Конституції України, ст.5 ЦПК України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ОСОБА_1 права на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та одержання документів на ім`я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Кролевецької міської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2 » від 15.08.1996 року №342.

Виходячи з вищевикладеного, вказана позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 15, 16, 321 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 10 - 13, 19, 76-82, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Кролевецької міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41300, Сумська область, Конотопський район, м.Кролевець, пл.Миру, 1, код ЄДРПОУ 34135352, про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та одержання документів на ім`я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Кролевецької міської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2 » від 15.08.1996 року №342.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 06 травня 2026 року.

Суддя І. А. Кибець