Decision № 136337589, 21.04.2026, Boryslav City Court of Lviv Oblast

Справа № 438/539/26

Провадження № 2-а/438/15/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 квітня 2026 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

за участі секретаря судових засідань Кекош Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа інспектор ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Грицик Іван Михайлович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому просить скасувати Скасувати постанову серії ЕНА №6877156 від 21 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, а провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.03.2026 інспектором відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Грицик І.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6877156 на ОСОБА_1 за порушення вимог п.31.4.7.а. ПДР, та застосував до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Зазначає, що постанова серії ЕНА №6877156 від 21 березня 2026 року - є незаконною, необґрунтованою і такою, що винесена, формально, з грубим порушенням норм Конституції України, положень ПДР України та положень КУпАП, без фактичного та реального з`ясування та дослідження всіх обставин справи, без зазначення доказів та встановлення будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Оскільки в матеріалах справи відсутній будь-який доказ вчинення мною ОСОБА_1 21.03.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, - що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови серії ЕНА №6877156 від 21 березня 2026 року. Разом з тим, керування транспортним -засобом у якого відсутнє передбачене конструкцією «заднє вікно»» - не є порушенням п.31.4.7.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки в наведених нормах не містять, правопорушення викладеного в оскаржуваній постанові. Крім того, в оскаржуваній Постанові серія ЕНА №6877156 від 21.03.2026р. зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.31.4.7.а. ПДР, однак такого пункту в ПДР немає, а є - підпункт а) пункту 31.4.7 ПДР: тобто поліцейським не конкретизовано, які саме положення і вимоги ПДР щодо безпечності технічного стану транспортного засобу порушив ОСОБА_1 . Звертаю увагу Суд, що перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу, визначений Розділом 31 ПДР, який не містить такої технічної несправності, як «відсутність заднього ВІКНА в транспортному засобі», тобто Правилами дорожнього руху не забороняються експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку. Фактично наявність вказаного дефекту свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля. Вважає, що «відсутність заднього вікна в транспортному засобі», не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч.1ст.121 КУпАП, виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП. Також жодних доказів працівниками поліції про порушення ним правил дорожнього руху надано не було. Крім цього під час винесення постанови службовою особою не дотримано вимог ст. 268, 276, 280 КУпАП, не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що позивач вчинив будь-яке правопорушення. Розгляду справи фактично не було, так як не досліджувались докази, не допитувались свідки. Категорично заперечує щодо винесеної постанови, вину не визнає. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити та вирішити питання щодо понесених судових витрат.

Ухвалою Бориславського міського Львівської області суду від 07 квітня 2026 року провадження в справі було відкрито та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Романський С.І. не з`явились. 21.04.2026 представник позивача Романський С.І., через канцелярію суду подав заяву, у якій просить розглянути справу провести без його участі позивача та його представника, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила.

Третя особа інспектор ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Грицик І.М.у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання пояснень не скористався.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача та третьої особи на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного висновку.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами

В судовому засіданні встановлено, що 21.03.2026 інспектором ВП №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Грициком І.М. винесено постанову серії ЕНА № 6877156 від 21.03:2026, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 21.03.2026 року о 10 год. 56 хв. на дорозі Т14-02 3км. водій керував транспортним засобом у якого відсутнє передбачене конструкцією заднє вікно, чим порушив п. 31.4.7.а. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У матеріалах справи, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова, яка містить посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 31.4.7.а. ПДР України.

Відповідно до п. п. 31.4.7.а. ПДР України в ПДР України, Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду.

Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

У матеріалах справи, доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є оскаржувана постанова, яка міститься посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 14.6.в.ПДР. Однак інспектором при винесенні оскаржуваної постанови, не було зазначено і не конкретизовано в розділі «Суть і обставини правопорушення», - хто та яким саме транспортним засобом керував, що є недопустимим у рішенні суб`єкта владних повноважень.

З доводів позовної заяви встановлено, що позивач заперечує сам факт порушення вимог п. п. 31.4.7.а. ПДР. Зазначає, що не керував транспортним засобом, OPEL COMBO VAN д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі ТІ4-02 3км. з відсутнім заднім вікном. Наполягає, що його автомобіль знаходиться в технічно справному стані, а вікно опустилось внаслідок вибоїн, і він прямував в СТО щоб його зафіксувати. В матеріалами справи відсутні будь які докази, які могли б підтвердити інкриміноване правопорушення.

Відповідачем та третьою особою не спростовано доводи позивача щодо неправомірності його дій, доказів які б підтверджували протилежне працівником поліції не надано, при тому що обов`язок доведення правомірності своїх дій покладено саме на відповідача.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на що, при розгляді даної справи суб`єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху, а відповідно суду - факту вчинення ним правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України) не встановлено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об`єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а відтак суд вважає, що постанову винесену інспектором ВП №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Грицика І.М. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №6877156 від 21 березня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №6877156 від 21 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, а провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати зі сплати судового збору за подачу позову до суду в сумі 665,60 грн згідно квитанції № 89 чек № EQhUH7dEAJU ФН ПРРО 4000162352 від 03.04.2026, сплаченої у АТ «Укрпошта».

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини ухвалені та проголошені 21.04.2026.

Повний текст рішення буде виготовлений, 24.04.2026.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головного управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Григоренка, 3;

Третя особа: інспектор відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Грицик Іван Михайлович, службова адреса: 82200, м. Борислав, вул. В. Великого, 30.

Суддя Андрій СЛИШ