Decision № 136334877, 07.05.2026, Berdychiv City and District Court of Zhytomyr Oblast

справа № 274/1352/26

провадження № 2/0274/1739/26

Рішення

Іменем України

07.05.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ "Цикл фінанс" заборгованість за кредитним договором №22033000204858 від 27.10.2019 року в розмірі 21652,52 грн.

Позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» обґрунтовує тим, що 27.10.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22033000204858, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти з обов`язком сплати комісії та процентів за користування грошовими коштами.

15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» уклали договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №22033000204858 від 27.10.2019.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, на дату звернення позивача до суду за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 21652,52 грн, що складається із суми боргу по тілу кредиту 16470,51 грн, суми боргу по відсоткам - 226,01 грн, сума боргу по комісії - 4956,00 грн.

Вказану суму заборгованості та судові витрати позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (а.с.84).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.10.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22033000204858, за умовами якого:

п.1. банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі;

п.1.2. банк надає клієнту грошові кошти (далі - кредит) на наступних умовах: сума кредиту 17 700.00 (сімнадцять тисяч сімсот грн. 00 коп.). Строк кредитування 12 місяців; кінцева дата повернення кредиту: 27 жовтня 2020 р. Цільове призначення: на споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 27.10.2019 по 26.02.2020 - 5% від суми кредиту, з 27.02.2020 по 26.05.2020 - 4% від суми кредиту, з 27.05.2020 по 26.08.2020 - 3% від суми кредиту, з 27.08.2020 по 27.10.2020 - 1,95% від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 0.001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом: 56,0% річних;

п.1.3. банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 цього договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін;

п.1.4. кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 відкритий у AT «Банк кредит Дніпро» (далі - рахунок). Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 (семи) операційних днів з дати укладання договору, цей договір вважається не укладеним;

п.1.5. клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПАТ «УАСК Аска-життя» суму страхового платежу у розмірі 2 700,00 грн. за весь період страхування, згідно договору страхування № NS-22033000204858 від 27.10.2019 (а.с.52-60).

15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №15/12/21, згідно якого клієнт (АТ «Банк Кредит Дніпро») зобов`язався відступити фактору (ТОВ «Цикл Фінанс») права вимоги до боржників за кредитними договорами, а фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (а.с.41-50).

Станом на день переходу права вимоги заборгованість ОСОБА_1 згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/12/21, становила 21652,52 грн, з яких: 16470,51 грн. заборгованість по тілу кредиту, 226,01 грн заборгованість по відсоткам, 4956,00 грн заборгованість по комісії (а.с.40).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором 22033000204858 від 27.10.2019 станом на 14.12.2021, виписки по особовому рахунку за період з 27.10.2019 по 14.12.2021, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 21652,52 грн, з яких: 16470,51 грн. заборгованість по тілу кредиту, 226,01 грн заборгованість по відсоткам, 4956,00 грн заборгованість по комісії (а.с.61 - 62, 9-39).

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором №22033000204858 від 27.10.2019.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем.

ТОВ "Банк кредит Дніпро" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 17700,00 грн., який 27.10.2019 перерахований на картковий рахунок відповідача.

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та кошти в повному обсязі не повернув, проценти не сплатив.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №22033000204858 від 27.10.2019 року у розмірі 16696,52 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту 16470,51 грн, заборгованості по відсоткам - 226,01 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 4956,00 грн. суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Разом з тим, відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з частиною 6статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, в пункті 1.2 кредитного договору №22033000204858 від 27.10.2019 щомісячна комісія за обслуговування кредиту визначена в розмірі: з 27.10.2019 по 26.02.2020 - 5% від суми кредиту, з 27.02.2020 по 26.05.2020 - 4% від суми кредиту, з 27.05.2020 по 26.08.2020 - 3% від суми кредиту, з 27.08.2020 по 27.10.2020 - 1,95% від суми кредиту.

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору (колонка 7 Графіку).

Встановивши у кредитному договорі №22033000204858 від 27.10.2019 року сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, що у загальному розмірі складає 4956,00 грн., банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику.

У преамбулі кредитного договору №22033000204858 від 27.10.2019 року визначено, що інші умови, які не визначені в договорі, зазначені в Універсальному договорі банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у ПАТ «Банк Кредит Дніпро», які розміщені на сайті: www.creditdnepr.com.ua. Разом з тим, стороною позивача не надано до суду для дослідження зазначений у договорі Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у ПАТ «Банк Кредит Дніпро», з якого можливо було б встановити зміст та перелік зазначених послуг (сплати комісії за надання кредиту).

Отже, розмір комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.

Таким чином, встановивши, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто положення пункту 1.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 216/7637/21, від 09 лютого 2024 року в справі № 337/3703/22, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.

Відповідно до положень ч. 4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за №22033000204858 від 27.10.2019 року за комісією за обслуговування кредиту у сумі 4956,00 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених кредитним договором, графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025, додаткову угоду №22033000204858 від 26.01.2026 до договору про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025, Акт №22033000204858 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 26.01.2026 на суму 3500,00 грн., детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с.73-78).

Загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 3500,00 грн, оскільки позовні вимоги задоволені частково, витрати на правову допомогу слід задовольнити пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2699,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2053,00 грн., пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.4,12,13,76-81,89,133,137,141,258,263-265,274-279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8), заборгованість за договором кредиту №22033000204858 від 27.10.2019 року в сумі 16696,52 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту 16470,51 грн, заборгованості по відсоткам - 226,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 2053,00 грн. судового збору та 2699,00 грн. витрат про професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2026 року

Суддя: Т.М.Вдовиченко