Court ruling № 136311065, 06.05.2026, Trostianets District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 147/618/26

Провадження № 2/147/477/26

УХВАЛА

про залишення позову без руху

06 травня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А. перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Пролісок Люкс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженніТростянецького районного суду Вінницької області перебуває вищеозначена цивільна справа.

05.05.2026, після задоволення відводу головуючому судді, справу, відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано судді цього ж суду Натальчук О.А.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст. ст. 175-177 України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Ст. 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви, так п.3 ч. 3 означеної норми вказує на необхідність зазначення у позовній заяві ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У свою чергу п. 2 ч. 1 ст. 175 цього ж кодексу визначає, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до Постанови ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Так, позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) є позовом майнового характеру. Цей позов має вартісну оцінку, оскільки спрямований на повернення конкретного блага (рухомого чи нерухомого майна), тому судовий збір сплачується з урахуванням вартості цього майна.

Представник позивача у позовній заяві просить скасувати Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та усунути перешкоди у користування земельною ділянкою шляхом її витребування із чужого незаконного володіння.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,50 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3328 грн. 00 коп.

Враховуючи, що ціна позову за позовну вимогу майнового характеру позивачем не вказана, позивачеві слід вказати ціну позову за позовну вимогу майнового характеру (вартість земельної ділянки), обгрунтувавши її належними доказами.

Отже, позивач мав би сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Без обгрунтованої ціни позову за позовну вимогу майнового характеру визначити чи вірно сплачено судовий збір не представляється можливим.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 варто залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Пролісок Люкс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк вказані недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Олена НАТАЛЬЧУК