Decision № 136309719, 07.05.2026, Shepetivka City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа 688/1448/26

№ 2/688/1306/26

Рішення

Іменем України

07 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

30.03.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №7515246 від 15.05.2025 у розмірі 21250 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 6500 грн, суми заборгованості за відсотками 18,85 грн, суми заборгованості за пенею 12800 грн та суми заборгованості за комісією за надання кредиту 1931,15 грн; за кредитним договором №3330105273/441279 від 26.06.2021 у розмірі 14000 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн та суми заборгованості за відсотками 10500 грн; за кредитним договором №36365-12/2023 від 22.12.2023 у розмірі 12437,50 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн, суми заборгованості за відсотками 8937,50 грн та за кредитним договором №40475-12/2023 від 26.12.2023 у розмірі 12250 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн, суми заборгованості за відсотками 8750 грн

Позов мотивований тим, що 26.06.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Гоуфінгоу» кредитний договір №3330105273/441279. В подальшому 22.12.2023 та 26.12.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ ««Аванс кредит» кредитні договори №36365-12/2023 та 40475-12/2023. 15.05.2025 ТОВ «Сіроко фінанс та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №7515246.

За умовами вказаних кредитних договорів позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Відповідач користувався кредитними коштами, однак не виконав свої зобов`язання щодо повернення наданих йому кредитів.

26.08.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №26082025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7515246 від 15.05.2025 в сумі 21250 грн. 19.04.2022 ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №19042022-Г, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3330105273/441279 від 26.06.2021 в сумі 14000 грн. 24.05.2024 ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №24052024, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами №36365-12/2023 від 22.12.2023 в сумі 12437,50 грн та №40475-12/2023 від 26.12.2023 в сумі 12250 грн.

Таким чином за вказаними договорами до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по зазначених кредитних договорах.

З часу отримання права вимоги до відповідача штрафні санкції не нараховувалися. Всупереч умовам кредитних договорів відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх (первісних) кредиторів.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення суду.

Доводи та заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати за надання правничої допомоги в сумі 10000 грн. У відзиві вказав, що заперечує факт укладення спірних договорів. При цьому, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що він певним чином ідентифікувався в інформаційно-комунікаційних програмах суб`єктів електронної комерції, залишив там контактні дані, отримав ідентифікатор за тими контактними даними, які лишив і ввів цей ідентифікатор у спеціально відведене поле та що його дії були пов`язані саме з його наміром укласти певний договір. Крім того, позивачем не надано доказів, у який саме спосіб його було ідентифіковано в ІТС ТОВ «Сіроко кредит», ТОВ «Гофінгоу» та ТОВ «Аванс кредит». Вказав, що позивачем не надано суду оригінали електронних кредитних договорів, а роздруківки невідомого походження, які останній намагається видати за нібито укладені договори. В той же час у матеріалах справи відсутні оферта на укладання кредитних договорів, акцепт оферти на укладення кредитних договорів, відповідь особи, яка пройшла ідентифікацію щодо прийняття пропозиції (акцепт), підтвердження вчинення електронних правочинів, які повинен був отримати позичальник при укладенні договорів. Крім того, позивач не надав письмової згоди сторін зі зразками відповідних аналогів власноручних підписів на використання факсимільного відтворення підпису директора товариства, відповідно до вимог ч.3 ст. 207 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та електронний файл з оригіналами електронних договорів.

Вважає, що спірні кредитні договори є нікчемними, оскільки не підписані ним та кредитором, а тому такі правочини не створюють юридичних наслідків. Враховуючи те, що для відступлення права вимоги необхідним є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог, тому відсутні підстави вважати, що позивач набув право вимоги на підставі укладеного ним з первинними кредиторами договорів факторингу.

Також враховуючи, що в кредитних договорах відсутні відомості, що кредитні кошти будуть перераховані через посередника, який не виступає стороною за кредитним договором. Будь-яких документів на підтвердження наявності правовідносин між ТОВ «Сіроко фінанси» та ТОВ «ФК «Фінекспрес» не надано. Крім того, довідка ТОВ «ФК «Фінекспрес» не є розрахунковим документом та не підтверджує переказ коштів. Додані до матеріалів позову розрахунки заборгованості є необґрунтованими та заборгованість нарахована поза межами строку кредитування, визначеному в договорах.

Вважає, що вимога про стягнення пені за кредитним договором №7515246 від 15.05.2025 в сумі 12800 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позичальник звільняється від обов`язку щодо її сплати в період воєнного стану. Позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 1931,15 грн є не обґрунтованою, оскільки пункт 2.4 кредитного договору №7515246 від 15.05.2025 не містить зазначення переліку послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту та обслуговуванням кредиту, тому таке положення вважається нікчемним.

Визначений в договорах розмір річної відсоткової ставки по процентам від 365% до 912,50% не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

30.03.2026 позивач звернувся до суду з цим позовом.

31.03.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.05.2026.

16.04.2026 представник відповідача направив до суду відзив на позов з додатками.

20.04.2026 представник позивача направив до суду клопотання про витребування документів та відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Також вказав, що додатково товариством здійснюється верифікація банківської картки клієнта, що дає змогу встановити власника банківської картки та особу, яка заповнює заявку, як одну і ту саму особу. Тобто для укладення кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір не був би укладений, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі. При цьому відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитного договору. Кредитні договори були підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договорів, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Також зазначив, що ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Так як позов подавався у паперовому вигляді, тому копії кредитних договорів були подані у паперовому вигляді.

Крім того, ОСОБА_1 фактично не заперечив отримання грошових коштів за умовами кредитних договорів, але намагається показати, що позивач не довів його належним чином. Однак, при цьому, будучи власником карткового рахунку, на який перераховані кредитні кошти, не надав суду належних і допустимих доказів на спростування вказаної обставини.

Також просив врахувати, що вартість правничої допомоги у сумі 10000 грн, з огляду на малозначність справи та складність у написанні відзиву є неспівмірним, належним чином не обґрунтований, не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг і розумності їх вартості, тому задоволенню не підлягають.

07.05.2026 сторони до суду не з`явилися.

07.05.2026 суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних доказів, без постановлення окремого документа, та перейшов до стадії постановлення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Суд встановив, що 26.06.2021 року ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір про надання фінансового кредиту №330105273/441279.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору товариство надало клієнту фіксований кредит у розмірі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів, тобто до 25.07.2021 року.

Згідно умов даного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту з розрахунку 2,5% на добу, що передбачено п. 1.3 договору. Згідно п. 1.4 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1. кредитного договору).

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. (п.2.3. кредитного договору).

Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємною частиною Договору (п.6.3. кредитного Договору).

Підписанням цього договору клієнт дає згоду на те, щоб Графік розрахунків розміщувався в електронному вигляді в Особистому кабінеті клієнта, зареєстрованому на веб-сторінці Товариства https://www.gofingo.com.ua/. (п.6.4. кредитного Договору).

Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту №330105273/441279 від 26.06.2021 та додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №330105273/441279- Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R49410 (п. 7 Договору «Реквізити та підписи сторін»).

Отже, ТОВ «Гоуфінгоу» зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку ОСОБА_1 кошти в сумі 3500 грн.

В свою чергу, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за вищевказаним договором не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором №330105273/441279 від 26.06.2021 за період з 19.04.2022 по 28.02.2026 становить 14000 грн та складається з: 3500 грн тіло кредиту, 10500 грн проценти.

19.04.2022 року ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» відступило позивачу права грошової вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.

На виконання вказаного договору, 19.04.2022 ТОВ «Гоуфінгоу» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв Реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей, що підтверджується даними акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу №19042022-Г від 19.04.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14000 грн., з яких: 3500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10500 грн. - сума заборгованості за відсотками.

22.12.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Аванс Кредит» договір про надання фінансового кредиту №36365-12/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 3500 грн строком на 120 днів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену в особистому кабінеті, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Договір підписаний електронним підписом позичальника НОМЕР_1 , що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, дата надання кредиту 22.12.2023, наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 19.04.2024 року.

Згідно п.п. 1.4, 14.1 кредитного договору, за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом, тип процентної ставки фіксований, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п.1.6. кредитного договору, кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375-41хх-хххх-1114 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальною вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору, що передбачено в п. 1.5 кредитного договору.

Цього ж дня 22.12.2023 сторони уклали додаткову угоду до договору про надання фінансового кредиту №36365-12/2023 від 22.12.2023, якою сторони домовились перенести сплату процентів в поточному періоді за кредитом на 15 днів та викласти Графік платежів в новій редакції. Ця угода вступає в силу з моменту оплати клієнтом частини нарахованих процентів в загальній сумі 1312,50 грн.

Згідно вказаного Графіку платежів, реальна річна процентна ставка складає 81644,51%, а загальна вартість кредиту складає 14000 грн.

Свої зобов`язання ТОВ «Аванс Кредит» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, відповідач вчасно їх не повернув та має заборгованість за кредитним договором №36365-12/2023 в розмірі 12437,50 грн, з яких: 3500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8937,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

26.12.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Аванс Кредит» договір про надання фінансового кредиту №40475-12/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 3500 грн строком на 120 днів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену в особистому кабінеті, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Договір підписаний електронним підписом позичальника НОМЕР_2 , що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, дата надання кредиту 26.12.2026, наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 23.04.2024 року.

Згідно п.п. 1.4, 14.1 кредитного договору, за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом, тип процентної ставки фіксований, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п.1.6. кредитного договору, кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375-41хх-хххх-1114 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальною вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору, що передбачено в п. 1.5 кредитного договору.

Згідно вказаного Графіку платежів, реальна річна процентна ставка складає 187714,99%, а загальна вартість кредиту складає 14000 грн.

Свої зобов`язання ТОВ «Аванс Кредит» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, відповідач вчасно їх не повернув та має заборгованість за кредитним договором №40475-12/2023 в розмірі 12250 грн, з яких: 3500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8750 грн - сума заборгованості за відсотками.

24.05.2024 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», уклали Договір факторингу № 24052024, за яким ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників .

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та кріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору

Відповідно до витягів з реєстру боржників до договору факторингу №24052024 від 24.05.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами: за № 36365-12/2023 в сумі 12437,50 грн, з яких: 3500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8937,50 грн - сума заборгованості за відсотками; за № 40475-12/2023 в сумі 12250 грн, з яких: 3500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8750 грн - сума заборгованості за відсотками

15.05.2025 ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №199597, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у розмірі 6500 грн на строк до 13.06.2025, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою (базова) 0,01% в день на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути позикодавцеві суму грошових коштів та сплатити плату за користування кредитними коштами. В договорі сторони погодили розмір комісії в розмірі 29,71% від суми позики, зазначеної в п. 2.1 п. 2 договору, що складає 1931,15 грн, пені 5% в день та проценти за понадстрокове користування позикою в розмірі 5% в день. Денна процентна ставка складає 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2617,16%, орієнтовна загальна вартість позики 8450 грн.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора g21U4f, який був надісланий на електронну пошту відповідача, про що свідчить п.30 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін».

15.05.2025 товариство перерахувало грошові кошти в сумі 6500 грн. на картку відповідача, що підтверджується довідкою за вих. №КД-000072365 від 31/10/2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес».

В свою чергу, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за вищевказаним договором не виконував, в результаті чого станом на 24.09.2025 утворилась заборгованість, яка становить 21250 грн та складається з заборгованості за основною сумою боргу 6500 грн, заборгованості за відсотками 18,85 грн, заборгованості за пенею 12800 грн та суми заборгованості за комісією 1931,15 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.

За договором факторингу №26082025 від 26.08.2025, укладеного між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №7515246. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24.09.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 21250 грн, з яких: 6500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 18,85 грн сума заборгованості за відсотками, 12800 грн сума заборгованості за пенею та 1931,15 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 сьт.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

26.06.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Гоуфінгоу» кредитний договір №3330105273/441279. В подальшому 22.12.2023 та 26.12.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ ««Аванс кредит» кредитні договори №36365-12/2023 та 40475-12/2023. 15.05.2025 ТОВ «Сіроко фінанс та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №7515246. Вказані договори підписані накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів, які були надіслані кредитодавцями.

Відповідач отримав кредитні кошти в повному об`ємі, розмір яких визначений в кожному кредитному договорі, які надійшли на його платіжну карту. Суд зазначає, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відтак, укладення договорів у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційних системах товариств, заповнив заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, номер банківської карти, обрав суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитні договори з ОСОБА_1 не були б укладені. Відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредитів, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Будь-яких відомостей про протиправне використання особистих даних відповідача сторонніми особами, в тому числі номером мобільного телефону чи електронною скринькою, на які товариствами були надіслані одноразові ідентифікатори для підписання кредитних договорів, та банківського рахунку, в матеріалах справах немає.

Після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок продовження строку користування кредитними коштами (строку договору).

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі №2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

19.04.2022 ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №19042022-Г. 24.05.2024 ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №24052024. 26.08.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №26082025. За даними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Правовідносини з приводу відступлення права вимоги регулюються главою 73 «Факторинг» ЦК України.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За статтею 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч.2 статті 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому доказів того, що передання права грошової вимоги мало місце, тобто надати копію договору факторингу. Якщо фактор не виконає цієї вимоги, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним за основним договором.

Відтак ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним позивачем.

Відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти не повернув ні первісним кредиторам, ні наступному кредитору, а тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами, укладеними з ТОВ «Гоуфінгоу», ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Сіроко фінанс» по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитами та комісії підлягає задоволенню повністю.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсоткам по кредитному договору №3330105273/441279, укладеного 26.06.2021 ОСОБА_1 з ТОВ «Гоуфінгоу», суд вважає за необхідне задовольнити її частково з наступних підстав.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3330105273/441279від 26.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 за період з 19.04.2022 по 28.02.2026 становить 14000 грн, що складається із суми кредиту в розмірі 3500 грн та суми відсотків в розмірі 10500 грн.

Згідно п.1.2 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3330105273/441279, кредит наданий строком на 30 днів, тобто до 25.07.2021.

Договором не передбачено нараховування процентів після закінчення строку кредитування. Окрім цього, докази, що відбулася пролонгація такого строку відповідно до умов договору суду не надані.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Отже, за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3330105273/441279 від 26.06.2021 проценти за користування кредитними коштами в розмірі 2,5% можуть бути нараховані лише упродовж 30 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає: 2625 грн (3500 х 2,5% х 30).

Відтак з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3330105273/441279 від 26.06.2021 у розмірі 6125 грн (3500 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту + 2625 грн заборгованість за відсотками).

Вимоги про стягнення пені по кредитному договору №7515246 від 15.05.2025 суд вважає, що задоволенню не підлягають з огляду на таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжена та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості за пенею в сумі 12800 грн. по кредитному договору №7515246 від 15.05.2025 задоволенню не підлягає, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №7515246 від 15.05.2025 у розмірі 8450 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн., суми заборгованості за відсотками 18,85 грн та суми заборгованості за комісією 1931,15 грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що розмір річної відсоткової ставки по процентах не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, а тому позивач спонукав його на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 доповнено ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Цей закон набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VII тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка, починаючи з 24 грудня 2023 року має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%; з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.

При цьому, кредитні договори, укладені ОСОБА_1 з ТОВ «Гойфінгоу» 26.06.2021 та з ТОВ «Аванс кредит» 22.12.2023, тобто до внесення вищевказаних змін до Закону України «Про споживче кредитування». В кредитному договорі, укладеному з ТОВ «Сіроко кредит» 15.05.2025 денна процентна ставка визначена в розмірі 1% в день, що відповідає чинному законодавству.

Розмір денної процентної ставки, що визначена в договорі №40475-12/2023 від 26.12.2023, складає 2,5% в день. Строк дії договору визначений до 23.04.2024. Згідно вищевказаних вимог законодавства, до 22.04.2024 денна процентна ставка не має перевищувати 2,5%. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відсотках в сумі 8750 грн, які нараховані за 100 днів з моменту укладення кредитного договору.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3328 грн, позов задоволено частково на 65,51% (39262,50:59937,50х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2180,17 грн судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідачем підтверджено договором про надання правничої допомоги №б/н/26 від 14.04.2026 з додатком №1 до нього, актом виконаних робіт (наданих послуг) від 16.04.2026, суд виходить з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі в сумі 10000 грн. не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи думку представника позивача, який вважає, що витрати є завищеними та не підлягають стягненню, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №7515246 від 15.05.2025 у розмірі 8450 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 6500 грн, суми заборгованості за відсотками 18,85 грн та суми заборгованості за комісією 1931,15 грн; за кредитним договором №333105273/441279 від 26.06.2021 у розмірі 6125 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн та суми заборгованості за відсотками 2625 грн; за кредитним договором №36365-12/2023 від 22.12.2023 у розмірі 12437,50 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн та суми заборгованості за відсотками 8937,50 грн; за кредитним договором №40475-12/2023 від 26.12.2023 у розмірі 12250 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 3500 грн та суми заборгованості за відсотками 8750 грн, а всього 39262 (тридцять дев`ять тисяч двісті шістдесят дві) грн 50 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2180,17 гривень судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 07.05.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК