Court ruling № 136309364, 05.05.2026, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/5175/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за поданням державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові ЛМРУ МЮУ про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за рішенням суду

ВСТАНОВИВ :

22.04.2026 головний державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Львові ЛМРУ МЮУ Оприск О. звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за рішенням суду.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Львові ЛМРУ МЮУ перебувають виконавчі провадження:

- №75099489 з примусового виконання постанови №EHA1691071 виданої 18.03.2024 Управлінням патрульної поліції у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 40800,00грн;

- №69490173 з примусового виконання виконавчого листа №466/5175/21 виданого 30.06.2022 Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 60427 грн. боргу (42427грн. витрат за зберігання авто в порту Клайпеда та 18000 грн. витрат на доставку автомобіля з Литви в Україну на користь ОСОБА_2 ;

- №69490260 з примусового виконання виконавчого листа №466/5175/21 виданого 30.06.2022 Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 витрат та судового збору на суму 5984,11грн на користь ОСОБА_2 ;

- №74330502 з примусового виконання постанови №466/12551/23 виданої 16.01.2024 Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 605,60грн;

- №74330294 з примусового виконання постанови №466/12551/23 виданої 16.01.2024 Шевченківським районним судом .Львова про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 153,00грн;

- №73968120 з примусового виконання постанови №EAT8116406 виданої 10.11.2023

Управлінням патрульної поліції у Львівській області про стягнення з

ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3400,00грн;

- №77630554 з примусового виконання виконавчого листа №466/11503/24 виданого 13.03.2025 Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1211,20грн.

Загальна сума заборгованості з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 134 339,00грн.

Боржник ухиляється від спати боргу, а відтак з метою належного виконання виконавчого документа у примусовому порядку на майно божника накладено арешт в межах виконавчого провадження. Державним виконавцем скеровано запити у відповідні реєструючі органи на предмет виявлення майна боржника.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно відповіді ДПС України боржник перетнув кордон 09.08.2023 та повернувся назад в Україну 23.08.2023.

Станом на сьогоднішній день боржником заборгованість згідно вищезгаданих виконавчих документів не погашено.

Такі дії боржника, які проявляються у невиконанні та повному ігноруванні вимог державного виконавця (боржник жодного разу не з`явився на вимогу державного виконавця Відділу, жодних пояснень з приводу тривалого невиконання рішення суду не надавав) роблять неможливим виконання рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України, а також ухилення боржником від виконання своїх зобов`язань, є підставою для його обмеження у праві виїзду за межі України, до сплати ним заборгованості.

Враховуючи викладене, просить подання задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву про розгляд подання у її відсутності.

Інші учасники до суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду подання. Причину неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, доводи подання, суд вважає, що подання державного виконавця Оприск О. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за рішенням суду підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім цього, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Так, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Верховний Суд України у постанові від 19 травня 2015 року №667/4594/14-а дійшов висновку, що відсутність відповідного фінансового забезпечення може вважатися поважною причиною невиконання судового рішення.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону, зокрема, утримання від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допуск в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; подання виконавцю декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб; повідомлення виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надання пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Як роз`яснив Верховний Суд України у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Так, як вбачається з матеріалів подання, у ОСОБА_1 наявна заборгованість на загальну суму 134339,00 грн.

Відповідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, державним виконавцем з метою належного виконання виконавчих документів у примусовому порядку винесено постанови про арешт майна боржника.

Державним виконавцем скеровано запити у відповідні реєструючі органи на предмет виявлення майна боржника.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно відповіді ДПС України боржник перетнув кордон 09.08.2023 та повернувся назад в Україну 23.08.2023.

Крім того, на виклики державного виконавця, ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки не повідомив.

Крім того, на території України існує можливість дізнатися про виконавчі провадження з відкритих ресурсів із застосунку «Дія», «Єдиного реєстру боржників», тобто об`єктивно створено всі можливості для обізнаності боржника.

Відтак, матеріали справи свідчать, що боржнику відомо про наявність відкритих виконавчих проваджень та строки і порядок виконання рішення суду, а державним виконавцем були вжиті належні заходи щодо встановлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (справа «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26 листопада 2009 року)) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Таким чином, наявність у ОСОБА_1 протягом тривалого часу з моменту відкриття виконавчих проваджень невиконаних зобов`язань, покладених на нього згідно вищевказаних виконавчих листів, свідчить про бездіяльність та ухилення боржника від виконання рішення суду, відтак з метою забезпечення його виконання рішення суду у встановлений Законом спосіб, слід обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості, оскільки останньому відомо про наявність таких зобов`язань, а в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що боржником вживаються спроби щодо виконання судового рішення та погашення заборгованості.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подання державного виконавця слід задовольнити та тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості за рішенням суду.

Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 260, 353, 354, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ :

подання задовольнити.

Тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , закордонний паспорт № НОМЕР_2 ), у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього згідно рішеннями суду.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Текст ухвали складено та підписано 05.05.2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук