Court ruling № 136305219, 06.05.2026, Pulyne District Court of Zhytomyr Oblast (until 25.04.2025 - Chervonoarmiisk District Court of Zhytomyr Oblast)

Пулинський районний суд Житомирської області

Справа № 276/594/26

Номер провадження 2/292/353/26

У Х В А Л А

06 травня 2026 року селище Пулини

Суддя Пулинського районного суду Житомирської області Лотуга В.Ф., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ "Житомиробленерго" звернувся до Хорошівського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 70590,31 грн.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 10.04.2026 справу передано за підсудністю на розгляд до Пулинського районного суду Житомирської області, оскільки зареєстроване місце проживання відповідачки відносить до юрисдикції даного суду.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред"являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, у статті 30 ЦПК України закріплені правила визначення виключної підсудності.

Частина 1 статті 30 ЦПК України передбачає, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Суд звертає увагу, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №638/1988/17 сформував правовий висновок про те, що "послуги з утримання майна надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 прийшла до висновку, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Предметом позову у цій справі є стягнення вартості необлікованої електричної енергії під час користування об`єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто спір пов`язано з утриманням нерухомого майна, яке знаходиться на території Хорошівської територіальної громади.

Таким чином беручи до уваги обставини справи та предмет позову, а також враховуючи правові позиції Верховного Суду, слід дійти висновку, що розгляд зазначеного спору має здійснюватися судом з обов`язковим дотриманням правил виключної підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст.32 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Оскільки нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташовано на території, яка належить до юрисдикції Хорошівського районного суду Житомирської області, суддя приходить до висновку, що дана цивільна справа не підсудна Пулинському районному суду Житомирської області.

На підставі викладеного, враховуючи що спір стосується прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, суд дійшов висновку, що належним судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься розташування нерухомого майна є Хорошівський районний суд Житомирської області.

При зазначених обставинах, з метою недопущення прийняття у справі рішення з порушенням виключної територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки дана цивільна справа не підсудна Пулинському районному суду Житомирської області, суд приходить до висновку про передачу справи на розгляд Хорошівського районного суду Житомирської області (12101, Житомирська область, Житомирський район, с-ще Хорошів, вул.Героїв України, 1).

Керуючись ст.ст. 259-261, 353 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу №276/594/26 (провадження № 2/292/353/26) за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, яка належить до територіальної юрисдикції Хорошівського районного суду Житомиської області (12101, Житомирська область, Житомирський район, с-ще Хорошів, вул.Героїв України, 1), передати на розгляд до вказаного суду, за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення або хвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя В. Ф. Лотуга