Court ruling № 136279186, 30.04.2026, Vilniansk District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 314/2710/25

Провадження № 1-кс/314/253/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 розглянувши клопотання про повернення арештованого майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025082210000402 від 14.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213, ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 через представника адвоката ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.11.2025 року, по справі № 314/2710/25, в судовому засіданні представник заявника уточнив заяву і просив слідчого суддю повернути арештоване майно на відповіднальне зберігання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників процесу, приходить до наступного.

В провадженні СВ відділення поліції №2 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082210000402 від 14.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213, ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За визначенням ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді від 18.11.2025 Вільнянського районного суду Запорізької області був накладений арешт на майно яке було вилучено по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 12025082210000402 від 14.06.2025. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30.03.2026 ухвала Вільнянського районного суду від 18.11.2025 залишена без змін.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо повернення майна, обґрунтовуючи це тим, що ще не проведені всі необхідні слідчі дії.

Згідно із вимогами статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, але крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу .

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Своєю чергою, у відповідності до положень статті 3 КПК України здійснення у порядку, передбаченому нормами КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

На підставі викладеного, беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими нормами КПК України, враховуючи, що на теперішній час з арештованим майном проведені не всі слідчі дії, слідчий суддя вважає за необхідне після проведення всіх слідчих дій арештоване майно повернути ФОП ОСОБА_5 , на відповідальне зберігання.

Передаючи на відповідальне зберігання майно, слідчий суддя враховує, що за вчинення незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 388 КК України, про що вважає за необхідне попередити власницю цього майна.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.2, 131, 132, 170-175 КПК України, слідчий суддя-

постановив:

клопотання задовольнити частково.

Майно на яке ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області у справі № 314/2710/25 провадження 1-кс/314/1585/2025 від 18.11.2025, накладеного арешт, яке було вилучено під час проведення обшуку по АДРЕСА_1 , а саме:

електричну кутову шліфувальну машинку марки «Дніпро-М» без серійного номеру;

електричну кутову шліфувальну машинку без серійного номера та назви;

металеві електронні ваги з наклейкою на верхній частині корпусу з написом «OCS-5» № 12916, 2012 року виготовлення;

1 моток проволоки в полімерній ізоляції;

металеві елементи та вироби побутового та виробничого походження у вигляді металобрухту загальною вагою 6680 кілограм

повернути ФОП ОСОБА_5 після проведення всіх необхідних слідчих дій, на відповіднальне зберігання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а власником - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

30.04.2026