Court ruling № 136273521, 21.04.2026, Desnianskyi District Court of Kyiv City

Номер провадження 2/754/829/26

Справа № 754/15283/25

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП«КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву до КП«КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з наступними вимогами:

1.Визнати недійсними та скасувати всі нарахування боргу за послуги централізованого опалення ЦО (послуги з постачання теплової енергії ПТЕ), гарячого водопостачання ГВП та інших нарахувань, проведені щодо ОСОБА_1 після 14.03.2017, включно з нарахуваннями, перейнятими за договором цесії від 11.10.2018 № 602-18, на загальну суму 87 146,44 грн. (за станом на 30.06.2025).

2. Зобов`язати КП «Київтеплоенерго» зробити перерахунок обсягу послугу ГВП на основі наданих споживачем показників лічильника.

3. Визнати дії КП «Київтеплоенерго» щодо систематичного нарахування плати за послуги, від яких споживач відмовився, та ігнорування його законних вимог, агресивною підприємницькою практикою, забороненою Законом України «Про захист прав споживачів».

4.Стягнути з КП «Київтеплоенерго» компенсацію моральної шкоди у завдані довготривалим незаконним тиском та порушенням споживчих прав.

5.Відповідно положенню ст. 23 ЦК України просить суд визначити розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням тривалості спору з кредиторами, глибини фізичних та душевних страждань, часу на листування, фінансового тиску.

6. Стягнути з КП «Київтеплоенерго» судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, у повному обсязі.

Ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява подана без дотримання вимог ст. 177 ЦПК України.

Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018.

Водночас, позовна заява містить вимогу про стягнення моральної шкоди, а саме ОСОБА_1 просить: «відповідно до положень ст. 23 ЦКУ просить суд визначити розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням тривалості спору з кредиторами, глибини фізичних та душевних страждань, часу на листування, фінансового тиску».

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відтак, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. та надати до суду докази про відповідну сплату.

Водночас варто зауважити, що позивачем не визначено суму моральної шкоди, відсутнє обґрунтування розміру моральної шкоди, та не надано доказів на підтвердження зазначеного, а тому зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме відсутнє обґрунтування розміру моральної шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Всупереч вказаної норми, позивачем окрім копії паспорта та витягу із Сайту Судова влада України, не надано і не зазначено жодного доказу на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

В порушення п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем за зустрічним позовом не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

В порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у позові не зазначені відомості про вжиття ним заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові не зазначено про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

В порушення п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Всупереч вказаної норми, позивачем окрім копії паспорта та витягу із Сайту Судова влада України, не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б. Саламон