Court ruling № 136268757, 29.04.2026, Nosivka District Court of Chernihiv Oblast

Єдиний унікальний номер 741/2056/25

Провадження № 2/741/403/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

прокурора - Прядка С.В.,

представника позивача Чернігівської обласної ради - Кравченка Д.В.,

представника відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» - адвоката Сисова В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Носівка клопотання представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С. про залишення без розглядупозову керівника Ніжинської окружної прокуратури Дмитра Стось в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Носівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Носівкарайагролісництво» про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ніжинської окружної прокуратури Дмитро Стось в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернувся до суду із вказаним позовом у якому просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» (далі - відповідач-2) на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7423881400:02:001:1025 площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади; стягнути з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 3 028 грн. та витрати у сумі 4500 грн. понесені за розроблення схеми розташування земельної ділянки згідно договору.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року відкрито провадження в справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

05 грудня 2025 року представник відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» адвокат Сисов В.С. через систему «Електронний суд» надіслав до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до ч. 4 ст. 177, ст. 185 ЦПК України у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Зміни законодавства України стосуються земельної ділянки з кадастровим номером: 7423881400:02:001:1025 площею 2 га.

До позовної заяви додано Витяг № НВ-9980032772025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо вартості земельної ділянки 7423881400:02:001:1025, вартість якої станом на 20.09.2025 становить 13 295,47 грн., однак доказу сплати на депозитний рахунок суду вартості спірного майна в розмірі 13 295,47 грн. матеріали позову не містять, що є процесуальним порушенням ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Закон України № 4292-ІХ не передбачає, що у випадку набуття права власності на земельну ділянку безоплатно, власник так само безоплатно позбавляється права власності на земельну ділянку набуту на підставі п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, тобто без компенсації зі сторони позивача.

Наразі у суду відсутні підстави для подальшого розгляду справи без врахування вимог ч. 5 ст. 390 ЦПК України, оскільки у випадку задоволення позовних вимог, таке рішення призведе до порушення прав відповідача-1, через незабезпечення судом вимоги щодо дотримання прокуратурою або позивачем зобов`язання про внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Позивач звернувся із позовною заявою до відповідача-1 як власника земельної ділянки так і до відповідача-2, як до орендаря земельної ділянки. Тому сам позивач підтверджує продовження існування договірних відносин між відповідачами щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7423881400:02:001:1025 площею 2,00 га. Отже, розгляд даної справи стосується інтересів відповідача-2 як орендаря.

Відповідач-2 вправі звернути увагу суду на процесуальне порушення допущене позивачем щодо невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Задоволення судом позовних вимог без компенсації вартості спірного майна відповідачу-1 у даній справі призведе до порушення права сторін на справедливий розгляд справи відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, а подальший розгляд справи через недотримання ч. 8 ст.257 ЦПК України є порушенням процесуального законодавства.

У випадку позбавлення відповідача-1 права користування земельною ділянкою, відповідач-2 одночасно позбавляється права оренди на земельну ділянку для сільськогосподарських потреб.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» адвокат Сисов В.С. просив клопотання задовольнити, залишити позов без розгляду. Вказав, що прокурор важає, що відповідач-1 є недобросовісним небувачем. Сам факт того, щоб земельну ділянку отримати безоплатно в порядку приватизації не робить особу недобросовісною. Добросовісність - це знання, можливість знати про незаконність, а не про те чи громадянин заплатив кошти. Особа не могла знати, що земельну ділянку їй продають незаконно, бо якби вона це знала то не стала б власником такої земельної ділянки. Відповідно до ЦК України поведінка особи має презумпцію добросовісною та за своєю природою є такою, якщо судом не буде встановлено протилежне. Право власності вважається набутим правомірно, якщо його незаконність не впливає із закону або не передбачена рішенням суду (ч. 2 ст. 328 ЦК України). Безоплатна приватизація є законною. Стаття 116 ЗК України передбачає безоплатну передачу земель громадянину. Стаття 118 ЗК України регулює порядок такої передачі. Стаття 121 ЗК України - безоплатну передачу. Безоплатне передання майна впливає на не можливість витребування, оскільки це треба доводити в судовому порядку. Це не означає, що набуте в порядку приватизації майно є недобросовісним. Є різниця між майном набутим за відплатним договором і майном набутим безвідплатно (ст. 388 ЦК України). Якщо майно, яке набуте безвідплатно у особи, яка не мала на це право на відчудження, то власник майна має право витребувати це майно. Від добросовісного набувача майно витребувати можна, якщо довести його недобросовісність. У данному випадку недобросовісність відповідача-1 не доведена, тому не можна на це посилатись як на підставу для не застування ст. 177 ЦПК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі. Зазначив, що відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 523/14914/24 обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення ч. 5 ст. 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню. У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення ч. 5 ст. 390 ЦК України не застосовуються. У постановах Верховного Суду від 01.12.2025 у справі № 354/419/25, від 14.01.2026 у справі №354/160/25 висловлено правову позицію про те, що питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду. З огляду на викладене у даній справі прокурорм подано позов до ОСОБА_1 як дло недобросовісного набувача.

Представник позивача Чернігівської обласної ради у підготовчому судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити.

У підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином жодних заяв/клопотань не подала.

У підготовче судове засідання представник третьої особи Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв/клопотань не подав.

Вислухавшу думку сторін, дослідивши клопотання представника відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С., перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX від 12 березня 2025 року, згідно з яким статтю 390 ЦК України доповнено частиною 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду.

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обовязок позивача внести відповідну грошову суму (ч. 2 ст. 185 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 11 ст. 187 ЦПК України).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

У вказаній справі ухвала про залишення позову без руху про несплату судового збору у встановленому законом розмірі, не постановлялась.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 523/14914/24 обовязок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини пятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини пятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини пятої статті 390 ЦК України не застосовуються.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2025 у справі № 354/419/25 висловлено правову позицію про те, що питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини пятої статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини пятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/20528/21).

Доводи прокурора у позові про недобросовісність ОСОБА_1 під час набуття спірної земельної ділянки у власність та доводи відзиву представника відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» адвоката Сисов В.С. про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем не підлягають оцінці з огляду на те, що це питання може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С. про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 177, 187, 257-260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С.про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.С. Ляшко