Court ruling № 136264901, 04.05.2026, Poltava District Court of Poltava Oblast

Справа № 545/1953/26

Провадження № 2-а/545/25/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора відділу поліції №2 (м.Полтава) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції Бакулей Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали позову приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху, оскільки він не відповідає вимогам ст.160 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно із ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, передбачені ч.4 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Згідно з п.п. 1-4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73, ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.

Повне найменування - Департамент патрульної поліції, скорочена назва - ДПП.

Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).

Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори чи управління, які є структурними підрозділами відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, а саме Департаменту патрульної поліції.

З огляду на вказане вище, позивачем не зазначено підстави звернення з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора відділу поліції №2 (м.Полтава) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції Бакулей Миколи Миколайовича.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивача вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій.

Пунктом 13 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року (справа №805/3982/17-а), аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу; отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів; якщо вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Предметом спору у даній справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, тобто ця справа не пов`язана з порушенням гарантій соціального захисту позивача як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений ним на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

До набрання чинності вказаним Законом (01.11.2011) за звернення до суду справлялось державне мито, порядок сплати якого було урегульовано Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 №7-93.

Водночас вказані правила діяли до набрання чинності визначені Законом України «Про судовий збір», тобто до 01.11.2011, після вказаної дати за подання позовної заяви діяли правила справляння судового передбачені вказаним Законом.

Згідно зі ст.3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

У постанові № 543/775/17 від 18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3328 гривень.

Таким чином сума судового збору за подання за подання до суду даної позовної заяви становить 665,60 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 665,60 грн., реквізити для сплати судового збору:

- Отримувач коштів- ГУК у Полт.обл./Полтавський р-н/22030101,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37959255,

- Банк отримувача- Казначейство України (ЕАП),

- Код банку отримувача (МФО) 899998,

- Рахунок отримувача UA548999980313191206000016395,

- Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Без усунення вказаних недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , інспектора відділу поліції №2 (м.Полтава) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції Бакулей Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків сім днів з моменту отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. Г. Путря