Court ruling № 136245403, 04.05.2026, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/10108/24

Провадження № 6/461/154/26

УХВАЛА

04.05.2026 року місто Львів

Галицький районний суду м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Чорнія Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Львова заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галета П.О., про заміну стягувача його правонаступником,

встановив:

I. Фактичні обставини справи, суть заяви та дані про особу, яка її заявила, суть питання, яке вирішується судом

Представник ОСОБА_1 - адвокат Галета П.О. звернувся до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником, в якій просить замінити сторону стягувача ОСОБА_1 у цивільній справі №461/10108/24 на ОСОБА_2 , на підставі договору відступлення права вимоги від 02.03.2026 року.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2025 року у справі №461/10108/24, позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України про стягнення шкоди завданої неправомірними діями було задоволено. Визнано протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України в частині неповернення товару, вилученого у ОСОБА_1 згідно протоколу про порушення митних правил від 06.07.2022 №0652/20990/22. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 226883 грн 70 коп. та 2268 грн 84 коп. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01.09.2025 року вказане рішення Галицького районного суду м. Львова залишено без змін.

За договором відступлення права вимоги від 02.03.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право вимоги за рішенням суду у цивільній справі №461/10108/24 (№п. 2/461/653/25), яке набрало законної сили 01.09.2025 року, перейшло до ОСОБА_2 .

На підставі наведеного, просить заяву задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Галета П.О. у судове засідання не з`явилась, подав до суду клопотання про слухання справи за його відсутності.

ОСОБА_2 подала до суду заяву. Згідно якої не заперечує проти задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Галети П.О.

Інші заінтересовані особи (їх представники) у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 3 статті 442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості учасникам провадження в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи такий розгляд.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності осіб які не прибули в судове засідання є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Таким чином, зважаючи на наявність у матеріалах справи даних про вжиття судом заходів щодо належного повідомлення учасників процесу, зокрема даних про розміщення оголошень про виклик до суду відповідно до ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд вважає, за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч. 1,2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова, за результатами розгляду цивільної справи № 461/10108/24, позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України задоволено. Визнано дії Львівської митниці Державної митної служби України в частині неповернення товару, вилученого у ОСОБА_1 , згідно протоколу про порушення митних правил від 06.07.2022 № 0652/20900/22. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 226883 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 70 копійок та судовий збір у розмірі 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 84 копійки.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01.09.2025 року вказане рішення Галицького районного суду м. Львова залишено без змін.

Згідно даними інформаційної системи «Д-3» у вищевказаній справі виконавчий лист не видавався.

02.03.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4, 6.9 наведеного Договору до ОСОБА_2 переходять права ОСОБА_1 у зобов`язаннях, що виникли із рішення суду у цивільній справі №461/10108/24 (номер судового провадження №2/461/653/25), яке набрало законної сили 01.09.2025 року, в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав. Станом на укладення цього договору загальна сума стягнення з державного бюджету становить: 226883 грн 70 коп. та судовий збір 2268 грн 84 коп. Право вимоги за рішенням суду переходить до ОСОБА_2 з моменту його підписання. Кредитор не отримує за цим договором жодних послуг, а новий кредитор не отримує жодної плати, пов`язаної із наданням будь-яких послуг за договором, та не здійснює фінансування на користь кредитора під вказане відступлення.

За ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до правових висновків викладених у Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Водночас, суд звертає увагу не те, що наведена представником позивача постанова Верховного Суду у справі №369/13444/20 від 10.09.2025 року не є релевантною обставинам даної справи.

Так, Верховний Суд у згаданій постанові висновує про те, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з ухваленням судового рішення щодо нього чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність актів правосуддя про стягнення заборгованості не припиняє зобов`язань сторін. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не є підставою заміни зобов`язання за договором - новим зобов`язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, яким надано захист судовим рішенням. Таке судове рішення не змінює обсягу прав та обов`язків сторін зобов`язання, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання цивільного зобов`язання у процедурах виконавчого провадження.

У справі на яку посилається заявник правовідносини виникли у зв`язку з наявністю первинного зобов`язання (договору). Водночас, у цій справі (в межах якої подано заяву) правовідносини виникли у зв`язку із необхідністю відшкодування майнової шкоди, тобто висновки суду касаційної інстанції на які посилається заявник не є релевантними до правових відносини у справі, яка було предметом судового розгляду, а тому не можуть бути застосовані.

Більше того, посилання заявника на положення ст. 512-516 ЦК України, які містяться у Главі 47 ЦК України (ПОНЯТТЯ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ. СТОРОНИ У ЗОБОВ`ЯЗАННІ), також не можуть бути застосовані у цій справі адже між позивачем та відповідачами у справі № 461/10108/24 договірних зобов`язань не виникало, тобто відповідного правочину не укладалось.

В свою чергу, суд відзначає, що сумнівів стосовно укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору про відступлення права вимоги у нього на даний час не виникає. Натомість, наявність вказаного договору не може бути належною підставою для задоволення відповідної заяви на підставі норм закону на які посилається заявник.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 258, 260, 442 ЦПК України,

постановив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галета П.О., про заміну стягувача його правонаступником - відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 травня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький