Court ruling № 136242397, 15.04.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/7757/26

Провадження № 1-кп/638/1615/26

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026221200000197 від 28.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден Німеччина, громадянина України, українця, який не одружений, на утриманні дітей або осіб похилого віку не має, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

встановив:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12026221200000197 від 28.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор клопотання обґрунтовує тим, що по справі існують обґрунтовані ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) ОСОБА_6 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, за котрий передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років;

2) може впливати на свідків;

3) може вчинити інше кримінальне правопорушення, не має місця роботи та стабільного доходу, або продовжити вчинювати злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин з метою отримання прибутку.

Таким чином, фактичні обставини справи, особистість обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв?язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов?язків.

У разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання, домашнього арешту, або поруки ОСОБА_5 може впливати на свідків, покинути відомі слідству його можливі місця перебування, вчинити новий злочин, внаслідок чого прокурор, слідчий не зможе фактично контролювати його виконання;

Крім того, відповідно до вимог КПК України, зокрема ст. 615 КПК України, яка визначає особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, існують підстави вважати, що обвинувачений може скористатися умовами воєнного стану для ухилення від органів досудового розслідування та суду, у тому числі шляхом зміни місця проживання, виїзду на тимчасово окуповану територію або територію, де ведуться активні бойові дії, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання процесуальних рішень.

3 урахуванням обмежених можливостей належного контролю за поведінкою обвинуваченого в умовах воєнного стану, а також існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, застосування більш м?яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов?язків.

Таким чином, прокурор, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб зі встановленням суми застави у розмірі 200000,00 грн.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та встановлено розмір застави в сумі 242 240,00 грн.

Згідно ч. 3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, може впливати на свідків, або чинити тиск на останніх, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що він може переховуватись від суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, з чого виникають ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вищевикладене свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження.

Разом з тим, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, судом, відповідно до ст.182 КПК України визначається розмір застави та встановлюється обов`язок виконання обвинуваченим одного або кількох обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе встановити обвинуваченому заставу у виді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 грн., яка, на думку суду здатен забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до викладеного та керуючись ст.314, 315 КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 13 червня 2026 року.

Визначити суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 грн., яку можливо внести на наступні реквізити Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК України по справі 638/7757,26 від 14.04.2026, за (ПІБ)_______(Шевченківський районний суд м. Харкова).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1