Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 202/2787/26
Провадження № 1-кс/202/3042/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
01 травня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 4026040000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 4026040000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 достеменно знаючий, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років заборонено виїзд за межі України, маючи злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою систематичного отримання незаконного прибутку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вступили в попередню злочинну змову як група осіб, тобто домовилися про спільне вчинення кримінальних правопорушень, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Згідно отриманої інформації під час проведення слідчих (розшукових) дій існували підстави вважати, що в автомобілі марки MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , на якому ОСОБА_8 поїхав з місця вчинення кримінального правопорушення,може перебувати інше майно отримане кримінально-протиправним шляхом, перебувати особи, які причетні до вчинення злочину, а також у зв`язку із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення існувала загроза життю та здоров`ю інших людей, що відноситься до невідкладних випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, слідчим в порядку ст. 233 КПК.
У зв`язку з вище викладеним 03.04.2026 у період часу з 11.17 год. по 11:57 год., проведено обшук автомобіля марки MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , обшук проводився Дніпро, Криворізьке шосе, 938 кілометр, за участю ОСОБА_8 .
За результатами обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Redmi, серійний номер НОМЕР_2 , з IMEI8606880073281322/26, НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером мобільний телефону НОМЕР_4 мобільний телефон марки iPhone 14 ProMax з IMEI НОМЕР_5 , технічний паспорт № НОМЕР_6 на автомобіль MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , ключи від автомобіля, сім холдер з номером НОМЕР_7 , ключи від автомобіля MERCEDES- BENZ д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час огляду мобільного телефону була отримана інформація щодо причетності осіб до кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На вилученому автомобілі планувалось перевезення ОСОБА_11 та перевозились грошові кошти, які були здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з чим вважає його знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
03.04.2026 у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_8
03.04.2026 у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та зазначає, що накладання арешту на визначене в клопотанні майно, яке є речовими доказами, є необхідним для цілей кримінального провадження, зокрема запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, необхідність його використання під час досудового розслідування в якості речового доказу.
Слідчий клопотання у судовому засіданні підтримав та просив задовольнити.
Представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання, надав письмові заперечення, які підтримав в судовому засіданні.
Наголошував, що стороною обвинувачення пропущено строк, визначений у ч. 5 ст. 171 КПК України для звернення до суду із клопотанням про арешт майна, слідчий та прокурор у своєму клопотанні питання про його поновлення не порушують, і окремо клопотання про поновлення строку на звернення до суду не направляли, а тому відповідне клопотання було подано після спливу встановленого суддею строку, у зв`язку з чим, клопотання задоволенню не підлягає, а тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню.
З клопотанням про арешт майна третьої особи звернувся слідчий, що прямо суперечить ч. 2 ст. 64-2 КПК України, яка надає таке право виключно прокурору, а погодження прокурора не замінює його особистого звернення, оскільки ці повноваження не можуть бути делеговані. У матеріалах клопотання відсутня постанова слідчого про визнання автомобіля Mercedes-Benz» д.н.з НОМЕР_1 - речовим доказом у кримінальному провадженні №42026040000000088 від 27.02.2026, а надану постанову після усунення недоліків просив не приймати до уваги, оскільки її долучено слідчим не в строк, зазначений в ухвалі слідчого судді.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора та представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026040000000088 27.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
03.04.2026 у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_8
03.04.2026 у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
03.04.2026 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, у період часу з 11.17 год. по 11:57 год. було проведено обшук транспортного засобу MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився в м. Дніпро, Криворізьке шосе, 938 кілометр, власником якого є ОСОБА_13 , яким фактично користувався ОСОБА_8 , за результатом якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Redmi, серійний номер НОМЕР_2 , з IMEI НОМЕР_8 , IMEI НОМЕР_9 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером мобільний телефону НОМЕР_4 мобільний телефон марки iPhone 14 ProMax з IMEI НОМЕР_5 , технічний паспорт № НОМЕР_6 на автомобіль MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , сім холдер з номером НОМЕР_7 , ключі від автомобіля MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 .
Слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області 04 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку булонаправлено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_13 , який був проведений 03 квітня 2026 року в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, у період часу з 11.17 год. по 11:57 год.
Зазначене клопотання надійшло до суду 07 квітня 2026 року, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи, та передано судді о 15 год. 00 хв.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 08.04.2026 надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу автомобіля марки MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився в м. Дніпро, Криворізьке шосе, 938 кілометр, власником якого є ОСОБА_13 , яким фактично користувався ОСОБА_8 , який було проведено у період часу з 11.17 год. по 11:57 год. 03.04.2026, та за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Redmi, серійний номер НОМЕР_2 ,з IMEI8606880073281322/26, НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером мобільний телефону НОМЕР_4 мобільний телефон марки iPhone 14 ProMax з IMEI НОМЕР_5 , сім холдер з номером НОМЕР_7 .
Також слідчим 04 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку були направлені клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 4026040000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується накладною № 230491.
На адресу Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло 07.04.2026 клопотання слідчого, яке погоджено прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 4026040000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (вх. № 14546 від 07.04.2026).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи, слідчому судді передано 07.04.2026.
09.04.2026 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 4026040000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.
Ухвала Індустріального районного суду м. Дніпра від 09.04.2026 про повернення клопотання, отримана була отримана 17.04.2026.
Клопотання про арешт майна на виконання ухвали слідчого судді від 09.04.2026 направлено засобами поштового зв`язку 17.04.2026, та надійшло до суду 22 квітня 2026 року (вх. 16918 від 22.04.2026).
Слідчому судді передано згідно протоколу автоматизованого розподілу 22 квітня 2026 року.
Судове засідання з розгляду клопотання було призначено на 24 квітня 2026 року, та у зв`язку із задоволенням клопотання представника власника майна було відкладено на 28 квітня 2026 року.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 28.04.2026 клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 4026040000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 24 годин.
Із зазначеним клопотанням слідчий за погодженням із прокурором звернувся 29.04.2026, тобто в строк визначений в ухвалі слідчого судді.
Щодо доводів представника власника майна про порушення строків звернення із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчий суддя зазначає, що зазначена вище норма закону, виходячи з її змісту, не передбачає неможливості розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна в разі порушення строків звернення з таким клопотанням до суду, а лише регулює дії слідчого та прокурора у випадку недотримання ними зазначеної норми закону.
За умови доведеності слідчим, прокурором передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту, факт порушення встановленого законом строку звернення з клопотанням до суду сам по собі не являється достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Правове значення встановленого законодавцем строку, визначеного як «протягом 48 годин після вилучення майна» (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України) для звернення із клопотанням про арешт майна полягає в тому, що законодавцем презюмується достатність цього часу для сторони обвинувачення, щоб визначитись з приналежністю майна, наявністю достатніх підстав для його арешту та підготувати відповідне мотивоване клопотання з одного боку, та встановлено такий нетривалий проміжок часу втручання у право власності особи (тимчасове позбавлення її правомочностей володіння та користування) в інтересах кримінального провадження, протягом якого можливе утримання майна особи в силу закону, без вмотивованого рішення суду, для вирішення його подальшої долі слідчим, прокурором (у разі бездіяльності, нереалізації обов`язку звернення з клопотанням до слідчого судді, суду про арешт такого майна) або слідчим суддею, судом для досягнення завдань кримінального провадження.
Таким чином, положення ч. 5 ст. 171 КПК України у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 169 КПК України визначають лише тривалість законного перебування (утримання) чужого майна (вилученого в результаті обшуку) в розпорядженні сторони обвинувачення (слідчого, прокурора).
Таким чином, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи є підстави, визначені КПК України для накладання арешту на майно.
Як встановлено під час розгляду, слідчим клопотання про арешт майна направлялись на адресу суду кур`єрською службою «ТВІН-ДМ».
Доводи представника власника майна, що підставою для відмови у задоволенні клопотання є порушення встановлених КПК України строків звернення із клопотанням про арешт майна, зокрема те, що кур`єрська служба «ТВІН-ДМ», за допомогою якої направлялись клопотання, не внесена до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, що накладна, яка долучена до матеріалів клопотання про арешт майна, не відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, самі по собі не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.
Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 03.04.2026визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №4026040000000088,мобільний телефон марки Redmi, серійнийномер5286/W4TV02312, з IMEI8606880073281322/26, НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФУкраїна» з номером мобільний телефону НОМЕР_4 , технічний паспорт № НОМЕР_6 на автомобіль MERCEDES-BES д.н.з. НОМЕР_1 , ключи від автомобіля, сім холдер з номером НОМЕР_7 , ключи від автомобіляMERCEDES-BES д.н.3. НОМЕР_10 .
При зверненні із зазначеним клопотанням, тобто 29.04.2026, слідчим також долучено постанову слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 04.04.2026 про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні №4026040000000088 автомобіля марки MERCEDES-BES д.н.з. НОМЕР_1 .
Мобільний телефон марки Redmi, серійний номер НОМЕР_2 , з IMEI НОМЕР_8 , IMEI НОМЕР_9 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером мобільний телефону НОМЕР_4 , сім холдер з номером НОМЕР_7 , були вилучені під час проведення обшуку автомобіля, та належать ОСОБА_8 .
Слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту на: мобільний телефон марки Redmi, серійний номер НОМЕР_2 , з IMEI8606880073281322/26, НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером мобільний телефону НОМЕР_4 , сім холдер з номером НОМЕР_7 , з метою збереження речових доказів, оскільки зазначене вилучене майно відповідає критеріям речового доказу та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню в цій частині.
Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя вважає є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження. Окрім цього, вказаний захід забезпечення кримінального провадження є найбільш ефективним у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаного майна, не допущення його приховування, знищення неможливо.
Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, та може бути скасований у випадках, передбачених КПК України.
Щодо накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES-BES д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно матеріалів клопотання зазначений автомобіль належить ОСОБА_13 . Згідно розпорядження фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 № 6 від 27.08.2026 ОСОБА_8 був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів, та з ОСОБА_8 був укладений трудовий договір 27.08.2025.
Аналізуючи доводи клопотання слідчий суддя зазначає, що відомостей про те, що підозрювані в кримінальному провадженні №4026040000000088 використовували автомобіль марки MERCEDES-BES д.н.з. НОМЕР_1 , як знаряддя вчинення зазначеного кримінального правопорушення, повідомлення про підозру не містить, та слідчому судді таких матеріалів не надано.
Постанова слідчого від 04.04.2025 про визнання автомобіля марки MERCEDES-BES д.н.з. НОМЕР_1 речовим доказом, взагалі не містить відомостей, яким критеріям речового доказу відповідає вилучений автомобіль.
Ухвалою слідчого судді від 08 квітня 2026 року не було надано дозвіл на вилучення автомобіля, та відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів від нього.
Слідчий суддя звертає увагу, що знаряддя вчинення злочину, це матеріальний предмет, який використовується підозрюваною особою безпосередньо для впливу на об`єкт кримінально-правової охорони. Тобто, знаряддя вчинення злочину це предмет, за допомогою якого підозрювана особа вчиняє кримінальне правопорушення і без нього, в даному конкретному випадку, кримінальне правопорушення не могло бути вчиненим.
Як зазначено у клопотанні на автомобілі марки MERCEDES-BES д.н.з. НОМЕР_1 , тільки планували перевезення ОСОБА_11 до готелю «Криве Озеро», та згідно матеріалів клопотання ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 саме на автомобілі «SsangYong» направились у бік Миколаївської області.
Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучений автомобіль відповідає критеріям речового доказу, які зазначені у ст. 98 КПК України. У клопотанні також не зазначено наявність яких саме обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, передбачені статтею 91 КПК, слідчий буде доказувати за допомогою цього речового доказу.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У зв`язку з викладеним, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про арешт автомобіля MERCEDES-BES д.н.з. НОМЕР_1 , ключів та технічного паспорту від зазначеного автомобіля, оскільки стороною обвинувачення не доведено необхідність такого арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 4026040000000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити частково.
Накласти арешт на: мобільний телефон марки Redmi, серійний номер НОМЕР_2 , з IMEI8606880073281322/26, НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером мобільний телефону НОМЕР_4 , сім холдер з номером НОМЕР_7 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1
The court decision No. 136240859, Industrialnyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 01.05.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 202/2787/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: