Decision № 136228317, 04.05.2026, Koziatyn City and District Court of Vinnytsia Oblast

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/246/26

04.05.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді - Дем`янової Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області в особі поліцейського Слободянюка Максима Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

встановив:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 28.01.2026 звернувся до суду із позовом до поліцейського батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Слободянюка Максима Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 25 січня 2026 року поліцейським батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Слободянюком Максимом Анатолійовичем було винесено постанову серії ЕНА №6562718 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у зв`язку з нібито порушенням п.2.1.г Правил дорожнього руху України та накладено штраф у розмірі 425 грн.

Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.1.г Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний мати при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності або електронний договір страхування. Разом з тим, зазначена норма не встановлює безумовної відповідальності водія у випадку, якщо він не є власником транспортного засобу.

Транспортний засіб NISSAN KUBISTAR, державний номер НОМЕР_1 , не належить позивачу на праві власності, а поліцейським не доведено, що власник транспортного засобу не виконав обов`язок щодо укладення договору обов`язкового страхування, а також не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Крім того, вказав, що транспортний засіб було зупинено без вчинення порушень Правил дорожнього руху, що суперечить вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Ураховуючи викладене, просив скасувати постанову серії ЕНА №6562718 від 25.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Представником відповідача, Департаментом патрульної поліції, надіслано відзив, де зазначено, що 25.01.2026 року нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби на 242 км АД-М21, в с. Махнівка, Хмільницького району, Вінницької області, близько 10 год 11 хв., за допомогою службового планшетного пристрою через офіційний сайт Моторно-транспортного бюро України (далі - МТСБУ) витяг з якого додається до віжзиву, було виявлено транспортний засіб - Nissan Kubistar (далі - ТЗ) д.н.з НОМЕР_1 , водій якого керував даним ТЗ без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги підпункту «ґ» пункту 2.1 ПДР України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Водієм виявився ОСОБА_1 , 1992 р-н (позивач) який законну вимогу поліцейського виконав частково, а саме: пред`явив для перевірки запитувані документи крім чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В подальшому, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Слободянюк Максим Анатолійович, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. за статтею 126 КУпАП, повідомив позивача, що відносно нього буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 126 КУпАП, за фактом відсутності у позивача полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським, після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Після цього, поліцейським винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6562718 від 25.01.2026 року з накладенням на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 425 грн.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 березня 2019 року у справі №686/15383/17, керування транспортним засобом без наявного або чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на вимогу уповноваженого працівника поліції утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. При цьому не має значення, чи був поліс фактично у водія, якщо він є нечинним або не забезпечує страхове покриття. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/6677/16-а, від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17, від 22 жовтня 2019 року у справі №161/7068/16-а та від 02 грудня 2019 року у справі №164/2068/17. З наведених рішень вбачається, що обов`язок мати чинний страховий поліс покладається на водія транспортного засобу, незалежно від того, чи є він власником такого транспортного засобу.

Зазначив у відзиві, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №6562718 від 25.01.2026 є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 23.03.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 08.04.2026 надійшов відзив на позовну заяву від Департаменту патрульної поліції України.

До суду 08.04.2026 надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції 25.01.2026 під час несення служби на 242 км автодороги М-21, у с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області, близько 10 год 11 хв, за допомогою службового планшетного пристрою через офіційний сайт Моторно (транспортного) страхового бюро України було виявлено транспортний засіб Nissan Kubistar, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Встановлено, що водій зазначеного транспортного засобу керував ним за відсутності чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України.

Водієм транспортного засобу був ОСОБА_1 , 1992 року народження.

Судом встановлено, а сторонами не оспорюється, що на момент керування транспортним засобом у ОСОБА_1 був відсутній чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з дослідженим судом витягом Моторно (транспортного) страхового бюро України від 25.01.2026, щодо транспортного засобу Nissan Kubistar, державний номерний знак НОМЕР_1 , відомості про чинний страховий поліс відсутні.

Надалі поліцейським батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП, капралом поліції Слободянюком Максимом Анатолійовичем, здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення, у тому числі за статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами розгляду справи поліцейським винесено постанову серії ЕНА № 6562718 від 25.01.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Мотивувальна частина

Предметом спору у даній справі є оскарження постанови серії ЕНА № 6562718 від 25.01.2026 за ч. 1 ст.126 КУпАП .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а відповідно до пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях. Згідно пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Крім того, положеннями пункту 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456 уповноваженим особам Національної поліції надано право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно із ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначених ч.1 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів та підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У силу п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.4. ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» встановлена заборона експлуатації транспортних засобів у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Відповідно до п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

За приписами п.2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Пунктом 21.3 ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (відповідними підрозділами Національної поліції - п.21.2), на їх вимогу.

Згідно з ст.53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, положеннями ст.53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а пунктом 21.3 статті 21 даного Закону, підпунктами 2.1, 2.4 Правил дорожнього руху встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.

Таким чином, забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, водій транспортного засобу повинен мати при собі такий поліс та на вимогу працівника поліції пред`явити цей поліс для перевірки.

Пунктом 2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Виходячи з викладеного, право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий документ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.03.2020 у справі №161/11159/16-а.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно із законодавством України водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, підставою для застосування до позивача адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП є факт ненадання водієм на вимогу поліцейського чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, частиною першою статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, витягом Моторно (транспортного) страхового бюро України від 25.01.2026, щодо транспортного засобу Nissan Kubistar, державний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що транспортний засіб не належить йому на праві власності, що, на його думку, звільняє від обов`язку мати поліс обов`язкового страхування.

Однак такі доводи є юридично неспроможними, адже відповідно до вимог законодавства України, обов`язок мати чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладається не виключно на власника транспортного засобу, а на будь-яку особу, яка здійснює керування таким транспортним засобом.

Саме водій, який бере участь у дорожньому русі, зобов`язаний пересвідчитись у наявності чинного страхового покриття. Також слід зауважити, що незалежно від того, кому належить транспортний засіб, позивач, як водій, зобов`язаний був пересвідчитись у наявності чинного поліса обов`язкового страхування перед початком керування таким транспортним засобом. Керування транспортним засобом без такого поліса утворює склад адміністративного правопорушення за частиною першою статті 126 КУпАП, санкція якої передбачає відповідальність особи яка безпосередньо керувала таким ТЗ, а не лише його власника.

Таким чином, позивач, керуючи транспортним засобом без чинного страхового поліса, діяв як звичайний учасник дорожнього руху, на якого повною мірою поширюються вимоги законодавства, а отже, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою. У даному випадку має місце формальний склад правопорушення: позивач керував транспортним засобом без чинного страхового поліса.

При цьому не має правового значення, чи є він власником транспортного засобу, а також його статус як військовослужбовця, оскільки він не довів, що діяв у межах виконання службових обов`язків або, що транспортний засіб має спеціальний правовий статус.

Відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення.

При складанні оскаржуваної постанови поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, отже правові підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З урахуванням викладеного, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальностісерії ЕНА № 6562718 від 25.01.2026 є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач, в межах заявленої підстави позову, не довів порушення відповідачем його прав та законних інтересів, а також протиправності рішення при винесенні постанови серії серії ЕНА № 6562718 від 25.01.2026 за порушення підпункту «ґ» пункту 2.1 ПДР України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати

Згідно з частиною першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області в особі поліцейського Слободянюка Максима Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

ОСОБА_1 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач:

- Департамент Патрульної поліції: адреса Україна, 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3 ЄДРПОУ 40108646.

- Управління патрульної поліції Вінницької області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА