Court ruling № 136222722, 01.05.2026, Berdychiv City and District Court of Zhytomyr Oblast

Справа №274/2799/26

Провадження № 2/0274/2327/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"01" травня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з указаним позовом, у якому просить зобов`язати ТОВ «ЖОЕК» виплатити йому:

- кошти за отриману електричну енергію в сумі 32 938,00 грн;

- інфляційні витрати за прострочення оплати в сумі 5 000,00 грн;

- 3% річних за прострочення оплати в сумі 3 000,00 грн;

- неустойку (пеню) за прострочення оплати сумі 33 000,00 грн;

- компенсацію за моральну шкоду в сумі 26 062,00 грн.

Одночасно позивач у прохальній частині позовної заяви просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, Законом України «Про захист прав споживачів» урегульовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів (частини перша, друга).

Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом спору у даній справі є позовні вимоги про зобов`язання відповідача виплатити йому кошти за отриману електроенергію на виконання умов Договору про купівлю продаж електроенергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством від 21.01.2022 та компенсацію за моральну шкоду.

Відтак зі змісту спірних правовідносин, а також відповідного договору від 21.01.2022, доданого до позовної заяви, убачається, що саме позивач здійснює генерацію електричної енергії з альтернативних джерел енергії та/або зберігає електричну енергію і продає надлишок електричної енергії відповідачу.

Відтак, виходячи зі змісту позовної заяви, спір між сторонами виник саме на підставі договірних відносин, які регулюються Цивільним кодексом України, а не Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії" поняття "споживач", "активний споживач", "малий непобутовий споживач", "непобутовий споживач", "побутовий споживач" не є тотожними і мають різне правове значення (п. 32, п. 42, п. 47, п. 62, п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону).

У відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії" відносини між активними споживачами та третіми особами, регулюються відповідно до договору, укладеного між ними та цивільним законодавством.

Таким чином, позивач є споживачем електричної енергії і активним споживачем за договором купівлі-продажу електроенергії, однак в процесі продажу надлишку виробленої електричної енергії не є споживачем в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".

На підставі викладеного суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини третьої статті 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн), і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (16 640,00 грн).

У позовній заяві ціна позову визначена у розмірі 100000,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру: на суму 73938,00 грн. (кошти за отриману електричну енергію в сумі 32938,00 грн; інфляційні витрати за прострочення оплати в сумі 5000,00 грн; 3% річних за прострочення оплати в сумі 3000,00 грн; неустойку (пеню) за прострочення оплати сумі 33000,00 грн) та компенсація за моральну шкоду у розмірі 26062,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за вимоги майнового характеру становить 1331,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

На підставі викладеного, позивачу, з урахуванням подання позову через систему ЄСІТС, слід сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн * 0,8 = 1064,96 грн, за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UА588999980313121206000006825, код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ....., Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області(назва суду, де розглядається).

Сплативши судовий збір позивачу слід подати документи, що підтверджують його сплату у встановлених порядку і розмірі, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, наявність вказаних недоліків, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження та тягне за собою правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, а відтак вказану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА