Court ruling № 136221353, 04.05.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 8/759/5/26

ун. № 759/12698/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Чумак В.А.

представника заявника ОСОБА_2

представника позивача Костіна К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що при ухваленні рішення суд не врахував факти, встановлені іншими судовими рішеннями, про які їй стало відомо лише після завершення розгляду справи. Зокрема, заявник вказує на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 р. у справі № 640/6642/20, якими підтверджено втрату чинності розпорядженням КМДА № 1207 від 05.10.2017 р. (щодо тарифів) . Постанову Київського апеляційного суду від 16.12.2024 р. у справі № 759/13484/24, де зроблено висновки про неможливість застосування тарифів після зміни законодавства. Заявник вважає, що оскільки розпорядження про тарифи втратило чинність ще у 2019 році, Позивач не мав права нараховувати заборгованість за цим тарифом, а договір від 24.07.2019 р. є нікчемним.

Ухвалою від 13.02.2026 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зазначив, що обставина, на яку посилається заявник, є істотною для правильного вирішення справи, існувала на момент розгляду справи, однак не була і не могла бути відома заявнику. Водночас, на думку представника заявника, позивач знав про вказану обставину, проте умисно не повідомив про неї суд під час розгляду справи. У зв`язку з цим просив заяву задовольнити.

Представник позивача Костін К.М. заперечував проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зазначив, що обставини, на які посилається заявник, існували на момент розгляду справи та були відомі заявнику, а отже не можуть вважатися нововиявленими у розумінні процесуального закону. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.09.2024 р. (суддя Петренко Н.О.) позовні вимоги ТОВ «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2» були задоволені повністю: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18 742,20 грн, 3% річних у сумі 492,56 грн та інфляційні втрати у сумі 1 028,01 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2025 р. вказане рішення було залишене без змін і набрало законної сили.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Тобто нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 726/938/18).

Згідно з ч.4, 5 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 752/4955/17 викладено висновок про те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

За пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» (Osman v. Тhe United Kingdom) та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі на час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 640/6642/20 було ухвалено 18.03.2024 р.. Розгляд справи № 759/12698/24 у суді першої інстанції тривав до 26.09.2024 р., а в апеляційній інстанції до 11.11.2025 р.. Таким чином, вказані судові акти перебували у вільному доступі в ЄДРСР та могли бути подані Заявником під час розгляду справи.

Зміна судової практики або ухвалення судового рішення в іншій справі щодо тлумачення норм права не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 423 ЦПК України. Обставини, на які посилається Заявник, фактично є новими доказами або переоцінкою вже наявних доказів, що не дозволяється при даному виді провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не відповідають критеріям істотності та нововиявленості, визначеним ст. 423 ЦПК України, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись ст. 423, 429 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року у справі № 759/12698/24 відмовити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.О. Петренко