Court ruling № 136208600, 04.05.2026, Luhansk District Administrative Court

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

04 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 640/9732/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «ПС» від 10 серпня 2021 року № 00602950902, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» застосовано фінансову санкцію у розмірі 1000000,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїми ухвалами від:

- 4 липня 2022 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;

- 20 вересня 2022 року закрив підготовче провадження у справі № 640/9732/22; призначив розгляд справи № 640/9732/22 по суті у судове засідання на 25 жовтня 2022 року на 13:30 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 25 жовтня 2022 року, зважаючи на військовий стан та відповідно до статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

У частині першій статті 31 КАС України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Чернявську Т.І.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження та розпочати розгляд справи в порядку загального позовного провадження спочатку, призначивши повторне проведення підготовчого провадження.

173 :

підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі (частина перша);

завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина друга);

підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина третя).

Відповідно до частини першої статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначається судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина друга статті 179 КАС України).

Також при прийнятті справи до провадження суд вважає за необхідне вирішити клопотання позивача від 27 червня 2022 року № 27 про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке додано до позовної заяви.

На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення надійшло на його адресу 10 серпня 2021 року. Скориставшись правом на адміністративне оскарження, позивач 2 вересня 2021 року подав скаргу на податкове повідомлення-рішення. 28 січня 2021 року на адресу позивача надійшло рішенням про результати розгляду скарги вих. № 1217/6/99-00-06-03-01-05 від 21 січня 2022 року, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Отже, резюмує позивач, розгляд скарги ДПС склав більше 4 місяців.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС України).

Пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Позивач зазначає, що довгий час судова практика щодо процесуальних строків оскарження податкових повідомлень-рішень, зокрема, застосування пункту 56.18 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 122 КАС України, не була сформована та зазнавала постійних змін як в сторону збільшення строків на оскарження податкових повідомлень-рішень, так і в сторону зменшення таких строків.

У постанові від 26 липня 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Постановою Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 було забезпечено єдину правозастосовчу практику під час судового розгляду відповідних спорів. При цьому, за правову позицію Верховного Суду, для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду.

Рішення про результати розгляду скарги надійшло на адресу позивача 28 січня 2021 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою збереження життя та здоров`я працівників, зважаючи на введення воєнного стану, роботу підприємства було призупинено та відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» від 22 березня 2022 року № 02-к/тр «Про зупинення діяльності у зв`язку з військовою агресією проти України» призупинено дію трудових договорів зі всіма працівниками підприємства. Адвокат, із яким було укладено договір про надання юридичних послуг щодо судового оскарження податкового повідомлення-рішення, виїхав за кордон.

З огляду на викладене, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий пропущений строк.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1);

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2);

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 56.17.3);

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались (підпункт 56.17.5).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформований в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, Верховний Суд підтримав зокрема у постанові від 10 травня 2024 року у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

З огляду на викладене, в постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Із системного аналізу правових норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини при дотриманні строків звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після застосування процедури досудового (адміністративного) оскарження таких повідомлень-рішень, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що загальною нормою є частина четверта статті 122 КАС України, а спеціальною нормою є пункт 56.19 статті 56 ПК України.

Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, адже має місце не суперечність між правовими нормами, а доповнення норми спеціальної дії та встановлення системного законодавчого регулювання, а тому спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що судова практика Верховного Суду є усталеною і тривалий час незмінною, тому у платників податків не повинно бути двозначного розуміння положень чинного законодавства щодо строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження цих повідомлень-рішень.

Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Як слідує з доданих до позовної заяви документів, позивач скористався правом на досудове (адміністративне) оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10 серпня 2021 року № 00602950902.

Рішенням Державної податкової служби України від 21 січня 2022 року № 1217/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10 серпня 2021 року № 00602950902 залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» - без задоволення.

Рішення Державної податкової служби України від 21 січня 2022 року № 1217/6/99-00-06-03-01-06 отримано позивачем 28 січня 2022 року. Отже, позивач мав звернутися до суду із цим позовом до 28 лютого 2022 року включно.

З огляду на введений в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений і триває дотепер, та активну фазу військової агресії Російської Федерації проти України по всій території країни у першому півріччі 2022 року, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою з`ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про витребування доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення абзацу першого частини шостої статті 18 КАС України, згідно з якими адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац другий частини шостої статті 18 КАС України).

Реєстрація юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в адміністративному судочинстві є обов`язковою з 20 лютого 2024 року.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» станом на цей час не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

З огляду на викладене, суд звертає увагу позивача на необхідність реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) з метою реалізації можливості обміну документами з судом.

Крім цього суд вважає за необхідне зобов`язати адвоката Гордєвську Світлану Василівну, яка здійснювала представництво позивача в Окружному адміністративному суді міста Києва на підставі ордеру від 19 вересня 2022 року серії АР № 1097630, надати суду документ, що посвідчує її повноваження на здійснення представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» у Луганському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.

Керуючись статтями 9, 12, 18, 31, 32, 59, 80, 159, 162, 163, 164, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти адміністративну справу до провадження.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у адміністративній справі № 640/9732/22.

Продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження спочатку, призначивши повторне проведення підготовчого провадження.

Запропонувати сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089).

Дата і час підготовчого засідання будуть призначені судом після вчинення відповідних процесуальних дій, необхідних для забезпечення правильного розгляду справи по суті з урахуванням обставин цієї справи.

Зобов`язати адвоката Гордєвську Світлану Василівну протягом 7 (семи) днів з дня отримання цієї ухвали надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документ, що посвідчує її повноваження на здійснення представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» у Луганському окружному адміністративному суді, або письмову заяву про припинення повноважень представника на здійснення представництва позивача у справі.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

наказ від 7 травня 2021 року № 3754-п про проведення фактичної перевірки з доказами вручення його копії платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки;

направлення на проведення фактичної перевірки від 18 червня 2021 року за №№ 11287/26-15-09-02, 11288/26-15-09-02

лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» від 18 червня 2021 року № 30;

запит контролюючого органу від 18 червня 2021 року б/н про надання інформації та її документального підтвердження з питань придбання, зберігання та використання пального з доказами його вручення повноважному представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс»;

лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргоєвротранс» від 23 червня 2021 року № 23-062021/1 разом з доданими до нього документами, перелік яких відображено у пункті 2.1.3 акта фактичної перевірки від 29 червня 2021 року № 49673/Ж5/26-15-09-02/41715634.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Ухвалу про прийняття справи до провадження направити позивачу на поштову адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 16, та на адресу електронної пошти, зазначену у позовній заяві - tovcargoevrotrans@gmail.com, адвокату Гордєвській Світлані Василівні на адреси електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Звернути увагу сторін на те, що згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва (самопредставництва) в Луганському окружному адміністративному суді, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Повідомити позивача про необхідність реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд» для обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська