Decision № 136206756, 04.05.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 рокуСправа №160/6919/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, Код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

20.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046050027804 від 03.03.2026 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до п.б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 23.02.2026 призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши додатково до загального страхового стажу два роки роботи в підземних умовах повний робочий день за Списком №1 за період роботи підземним стовбуровим з 23.08.2023 по 31.01.2026 в АТ «Криворізький залізорудний комбінат», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.11.2002 по 06.12.2020 в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» згідно із довідкою «Про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 53-18 №100 від 31.01.2026 року АТ «Криворізький залізорудний комбінат».

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що звернулася 23 лютого 2026 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за Списком №2. Відповідач прийняв рішення №046050027804 від 03.03.2026, яким відмовив у призначенні позивачу пенсії за Списком №2, далі оскаржуване рішення.

До розрахунку пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.11.2002 по 06.12.2020 згідно із довідки № 100 від 31.01.2026, оскільки відсутні накази на атестацію робочих місць.

Відповідач в рішенні зазначив, що на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній пільговий стаж ( 7 років 6 місяців) та на підставі п.2 ч.2 статті 114 Закону № 1058 відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки заявниця не досягла необхідного пенсійного віку (55 р.) та відсутній пільговий стаж (10 р.).

З урахуванням вищенаведеного, позивач не погоджується з рішення відповідача та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 20 березня 2026 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та справу № 160/6919/26 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

08.04.2026 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .

23 лютого 2026 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за Списком № 2.

Рішення № 046050027804 від 03.03.2026 відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за Списком № 2.

В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач вказав, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви:

1) до розрахунку страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно із наданих документів;

2) до розрахунку пільгового стажу не зараховано період роботи з 20.11.2002 по 06.12.2020 згідно із довідки № 100 від 31.01.2026, оскільки відсутні накази на атестацію робочих місць.

Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішило на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній пільговий стаж (7 років 6 місяців);

- на підставі п. 2 ч. 2 статті 114 Закону № 1058 відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки заявниця не досягла необхідного пенсійного віку (55 р.) та відсутній пільговий стаж (10 років).

Не погоджуючись із не зарахуванням всіх періодів роботи позивача в шкідливих умовах праці на підставі п.2 ч.2 статті 114 Закону № 1058, остання звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Записом трудової книжки НОМЕР_3 підтверджується, що позивач працювала:

- з 01.10.1998 по 29.06.1999 ( 8 місяців 29 днів ) в ДАЕК «Дніпрообленерго» електомонтером станціонного обладнання телефонного зв`язку,

- з 04.11.2002 по 19.11.2002 ( 16 днів ) у ВАТ «Кривбасзалізрудком» гірником поверховим першого розряду у шахті «Родина», З 20.11.2002 по 24.03.2003 (4 місяці 5 днів) у ВАТ «Кривбасзалізрудком» поверховим стовбуровим у шахті «Родина»,

- з 25.03.2003 по 31.08.2010 ( 7 років 5 місяців 7 днів ) у ВАТ «Кривбасзалізрудком» поверховим машиністом у шахті «Родина», Наказом №613 від 10.12.2005 ВАТ «Кривбасзалізрудком» підтверджується проведення атестації робочого місця за Списком №2,

- з 01.09.2010 по 31.10.2011 (1 рік 2 місяці) у ВАТ «Кривбасзалізрудком» машиністом підіймальної машини у шахті «Родина» з правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, Наказом №1240 від 07.12.2010 ВАТ «Кривбасзалізрудком» підтверджується проведення атестації робочого місця за Списком №2,

- з 01.11.2011 по 22.08.2023 ( 11 років 9 місяців 22 днів ) у ВАТ «Кривбасзалізрудком» машиністом підіймальної машини у шахті «Родина», Наказом №2711 від 07.12.2015 ВАТ «Кривбасзалізрудком» підтверджується проведення атестації робочого місця за Списком № 2, Наказом № 5003 від 07.12.2020 ВАТ «Кривбасзалізрудком» підтверджується проведення атестації робочого місця за Списком №1, З 23.08.2023 по теперішній час у АТ «Криворізький залізорудний комбінат» стовбуровим підземним, зайнятим повний робочий день на підземних роботах у шахті «Криворізька», Наказом №752 від 05.12.2025 АТ «Криворізький залізорудний комбінат» підтверджується проведення атестації робочого місця за Списком №1.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відділ 53-18 №100 від 31.01.2026 року АТ «Криворізький залізорудний комбінат» підтверджується, що позивач працювала: в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» Шахта Родіна - шахта Криворізька.

- з 04.11.2002 по 19.11.2002 - гірник на поверхні шахти, Право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 не підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці, яка була чинна на період роботи особи, а саме: наказ по підприємству Атестація робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 14.12.2001 №127/1;

- з 20.11.2002 по 15.01.2003 - стовбуровий виконувала /характер виконуваних робіт/ - виробництво, робота, професія зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, роботи на поверхні шахти що передбачено : Списком №2 розділ І підрозділ 1 «а» позиція 2010100а 18850, Постанова КМУ від 11.03.1994 №162, частина 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Атестація робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 14.12.2001 №127/1,

- з 16.01.2003 по 24.03.2003 - стовбуровий машиніст підіймальної машини

- з 25.03.2003 по 02.08.2016 - машиніст підіймальної машини виконувала /характер виконуваних робіт/ - виробництво, роботи, професія і показники з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, роботи на поверхні шахти що передбачено : Списком №2, розділ І підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а Постанова КМУ від 16.01.2003 № 36, частина 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Атестація робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 14.12.2001 №127/1, Атестація робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 09.12.2005 №613, Атестація робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 07.12.2010 №1240, Атестація робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 07.12.2015 №2711;

- з 20.11.2002 по 22.08.2023 - 20 років 9 місяців 3 дні і за період роботи за професією, посадою: з 23.08.2023 по теперішній час продовжує працювати - стовбуровий (підземний) в усіх зазначених періодах виконувала /характер виконуваних робіт/ - зайнятий повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди, що передбачено: Списком 1, розділ І, підрозділ 1 Постанова КМУ від 24.06.2016 №461, частина 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Стаття 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 N° 345- VI. Про результати атестації робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 07.12.2020 №5003, Про результати атестації робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 05.12.2025 №752,

- з 23.08.2023 по 31.01.2026 - 2 роки 5 місяців 8 днів 06.09.2022 шахту Родіна перейменовано шахта Криворізька Наказ АТ Кривбасзалізрудком від 30.08.2022 №2811. Уточнюючою довідкою підтверджується, що позивач працювала у період: з 20.11.2002 по 22.08.2023 - 20 років 9 місяців 3 дні в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» за Списком №2, з 23.08.2023 по 31.01.2026 - 2 роки 5 місяців 8 днів за Списком №1 (підземні професії повний робочий день).

- з 03.08.2016 по 22.08.2023 - машиніст підіймальної машини виконувала /характер виконуваних робіт/ - виробництво, роботи, професія і показники з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, роботи на поверхні шахт що передбачено: Списком 2, розділ І підрозділ 1, Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, частина 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Атестація робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 07.12.2015 №2711, Про результати атестації робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 07.12.2020 №5003,

- з 20.11.2002 по 22.08.2023 - 20 років 9 місяців 3 дні і за період роботи за професією, посадою: з 23.08.2023 по теперішній час продовжує працювати - стовбуровий (підземний) в усіх зазначених періодах виконувала /характер виконуваних робіт/ - зайнятий повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди, що передбачено: Списком 1, розділ І, підрозділ 1 Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, частина 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування стаття 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345- VI; Про результати атестації робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 07.12.2020 №5003, Про результати атестації робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 05.12.2025 № 752;

- з 23.08.2023 по 31.01.2026 - 2 роки 5 місяців 8 днів 06.09.2022 шахту Родіна перейменовано шахта Криворізька Наказ АТ Кривбасзалізрудком від 30.08.2022 №2811;

- з 20.11.2002 по 22.08.2023 - 20 років 9 місяців 3 дні в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» за Списком №2,

- з 23.08.2023 по 31.01.2026 - 2 роки 5 місяців 8 днів за Списком №1 (підземні професії повний робочий день).

Стосовно зарахування додатково до загального страхового стажу два роки роботи в підземних умовах повний робочий день за Списком № 1 за період роботи підземним стовбуровим з 23.08.2023 по 31.01.2026 в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.11.2002 по 06.12.2020 в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» згідно Довідки «Про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 53-18 №100 від 31.01.2026 року АТ «Криворізький залізорудний комбінат», суд вказує на таке.

Суд встановив, що з 23.08.2023 по теперішній час позивач продовжує працювати - стовбуровий (підземний) в усіх зазначених періодах виконувала /характер виконуваних робіт/ - зайнятий повний робочий день на підземних роботах в шахті по видобутку руди, що передбачено: Списком 1, розділ І, підрозділ 1 Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, частина 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Стаття 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345- VI, Про результати атестації робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 07.12.2020 №5003, Про результати атестації робочих місць за умовами праці наказ по підприємству від 05.12.2025 №752, що за період з 23.08.2023 по 31.01.2026 складає 2 роки 5 місяців 8 днів.

Отже твердження відповідача про відсутність атестації за період з 20.11.2002 по 06.12.2020 згідно із довідкою №100 від 31.01.2026 не відповідає дійсності та як наслідок не зарахування даного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2 не відповідає вимогам законодавства України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

У постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

В разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Проте Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також суд встановив, що спір у справі виник у зв`язку з недосягненням позивачем, на думку відповідача, встановленого законодавством віку для призначення пенсії.

Частиною другою пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в чинній редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд робить висновок, що вони явно суперечать одна одній.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення про відмову пенсійного органу в призначенні позивачу , яка на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала пільговий стаж за Списком №2 , з посиланням на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, враховуючи викладене, суд робить висновок про те, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.

Відтак оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046050027804 від 03.03.2026, підлягає скасуванню, як протиправне.

Водночас суд звертає увагу, що позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,.

Відповідач вказує, що позивач не має права на призначення пенсії у відповідності до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Однак спірним у цій справі є правозастосування сприятливого для призначення позивачу пенсії. Таким Законом є Закон України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (764/15).

За нормами п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (764/15) позивач має право на призначення пенсії за Списком №2.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком задоволенню не підлягають, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, і на власний розсуд розраховувати пільговий чи страховий стаж. Задоволення зазначених вимог свідчитиме про втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу, що є неприпустимим.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати нормизаконута вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 лютого 2026 про призначення пенсії відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача та правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 2129,92 грн, що документально підтверджується квитанцією від 20.03.2026 року.

Оскільки позовну заяву задоволено основну позовну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 2129,92 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, Код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046050027804 від 03.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до загального страхового стажу два роки роботи в підземних умовах повний робочий день за Списком №1 за період роботи підземним стовбуровим з 23.08.2023 по 31.01.2026 в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 20.11.2002 по 06.12.2020 в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» згідно із довідкою «Про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 53-18 №100 від 31.01.2026 року АТ «Криворізький залізорудний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 лютого 2026 про призначення пенсії відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача та правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати з оплати судового збору у сумі 2129,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук