Court ruling № 136204811, 04.05.2026, Horodok District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа №672/487/26

Провадження №2/672/506/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Шинкоренко С.В., розглянувши матеріали цивільної справи №672/487/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Городоцької міської ради Хмельницького району, Хмельницької області

про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав, пояснивши суду, що відповідачка жодної участі у вихованні дітей не приймає, не відвідує їх, будь якої матеріальної допомоги не надає, діти проживають виключно з ним та перебувають на повному його утриманні.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження за даним позовом, суддя виходить із такого.

П.1 ч.1 ст.186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, з матеріалів позову вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації та рішенням завідувача сектору Городоцького районного сектору УДМС України в Хмельницькій області від 19.05.2021 була примусово повернута до країни походження.

У постанові від 17 серпня 2022 року в справі № 613/1185/19 Верховний Суд зазначив про те, що серед питань, які має суд вирішити на стадії відкриття провадження у справі, є визначення, чи є повноважним національний суд для розгляду та вирішення спору, а у разі помилкового відкриття провадження у справі з порушенням правил про юрисдикцію спору - закрити таке судове провадження у зв`язку з тим, що він не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства національними судами України.

Процесуальне питання, яке повинні вирішити суди та є істотним для врегулювання спору судом України, є те, чи відноситься його вирішення до юрисдикції саме національного суду України, та за яких умов позивач у цій справі має право звернутися до національного суду України (постанова Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 753/13059/23).

Якщо спірні правовідносини обтяжені іноземним елементом, то юрисдикція такого спору визначається за спеціальними правилами, закріпленими як у законах України, так і у міжнародно-правових договорах, положення яких є частиною національного законодавства України (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 761/11261/23).

Також, у постанові від 25 березня 2026 року вказав, що українські суди не мають юрисдикції розглядати спори про позбавлення батьківських прав, якщо відповідач є іноземним громадянином і на момент відкриття провадження не проживає в Україні, а також відсутні інші підстави, передбачені законом.

Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін (ч.1-2 ст.497 ЦПК України).

Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд повинен керуватись не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й колізійними нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах.

Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону (ч.1 ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", визначає, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;

12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Крім того, підсудність судам України є виключною у справах з іноземним елементом, якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні (п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Відповідно до ч.1 ст. 67 Закону України "Про міжнародне приватне право" зобов`язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених статтею 66 цього Закону, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.

На час подання позову до суду відповідачка, яка є громадянкою російської федерації, вже не проживала на території України.

Вказаними нормами Закону України "Про міжнародне приватне право" не передбачено можливості національних судів приймати до свого провадження і розглядати справи по позбавлення батьківських прав, відповідачем за яким є громадянин іншої держави, який не має місця проживання або місцезнаходження в Україні.

Отже, правовий статус відповідачки як іноземної громадянки та її місце проживання поза межами України мають визначальне значення для встановлення юрисдикції, а тому суддя приходить до висновку, що питання батьківських прав виходить за межі компетенції національних судів у даному провадженні, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Городоцької міської ради Хмельницького району, Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження негайно направити позивачу разом із доданими матеріалами. Копія позовної заяви залишається в суді.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: