Court ruling № 136202896, 30.04.2026, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

Єдиний унікальний номер судової справи 462/5511/25

Номер провадження 2/462/2200/26

УХВАЛА

про залишення без задоволення клопотання

(про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів)

30 квітня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши письмове клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» (далі - ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс»), код ЄДРПОУ: 03348465, електронна пошта: lsct.lviv@gmail.com, місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Жовківська, 18 до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

встановив:

І. Рух справи

Представник позивача ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» - Андрусик Ю. В., 23.07.2025 року (вх. № 16094) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований у системі «Електронний суд» 23.07.2025 року) з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, у якій просить суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за комунальну послугу з вивезення та захоронення побутових відходів у загальній сумі 3 279 грн. 73 коп.

судові витрати покласти на відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 23.07.2025 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 25.08.2025 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.08.2025 року позовну заяву було повернуто заявнику.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.03.2026 року апеляційну скаргу ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс задоволено. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 27.08.2025 року постановлено скасувати, справу № 462/5511/25 направити до Залізничного районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Супровідним листом Львівського апеляційного суду № 462/5511/25/9923/2026 від 26.03.2026 року стверджується, що справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 08.04.2026 року (вх. № 9365).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.04.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

ІІ. Суть заяви (клопотання), що вирішується

27.04.2026 року (вх. № 10810) від відповідача у справі - ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та витребування доказів (документ сформований у системі «Електронний суд» 27.04.2026 року).

Із змісту вказаного клопотання вбачається, що остання просить суд розглядати справу у порядку загального позовного провадження із викликом сторін, для правильного врегулювання спору. Також просить витребувати у позивача докази, що мають істотне значення для розгляду даної справи, а саме лист-вимогу ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» від 23.11.2023 року № 250 та лист-відповідь ОСОБА_1 від 12.12.2023 року та інші наявні у позивача матеріали переписки з відповідачем, що стосуються суті спору.

ІІІ. Позиція суду

Розглянувши письмове клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю є балансом між процесуальною повнотою та розумною стриманістю.

Визначення порядку судочинства не є формальним актом, а інструментом реалізації принципу пропорційності, де складність процедури має бути адекватною ціні позову та характеру правовідносин.

Малозначність даного спору зумовлює пріоритет спрощеного провадження як форми, що забезпечує оперативність без шкоди для справедливості.

Прагнення сторони надати усні пояснення у судовому засіданні, за умови можливості викладення аргументів у письмових заявах по суті справи, не є безумовною підставою для ускладнення процесуальної форми.

Суд переконаний, що право на справедливий розгляд реалізується насамперед через змістовну можливість донести свої доводи, що повністю забезпечено чинним порядком письмового провадження.

Конкретні мотиви щодо відхилення вимог про зміну порядку розгляду справи та витребування доказів наведено судом нижче.

ІV. Щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження

Так, суд зазначає, що ч. 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приймаючи справи до розгляду та вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися дана справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд виходив з приписів ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України та визнав дану справу малозначною, з огляду на що вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку загального позовного провадження, не відноситься.

Окрім цього, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У справі, що є предметом розгляду, зустрічного позову не подано.

Згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

V. Щодо витребування доказів

Так, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов`язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. Всупереч вказаним вимогам, відповідачем не вказано обставини, за яких вона позбавлена самостійно надати докази та не долучено доказів на підтвердження цього.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч вказаним вимогам, така інформація у клопотанні відсутня.

Cуд також звертає увагу на те, що жодного обґрунтування подане клопотання не містить, мотивів подання такого теж не вказано.

З огляду на наведене, суд, вивчивши зміст поданого клопотання, дослідивши його в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, дійшов до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.

VІ. Підсумки

Сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мали можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).

З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (у тому числі підготовчого) не вбачається.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 року у справі № 712/1100/20 (провадження № 61-4266св22) зазначено, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку, зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, щодо витребування не наведено обставини, які можуть підтвердити докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, підстави, з яких випливає, що ці докази має відповідна особа, не зазначено щодо вжитих заходів для отримання цих доказів самостійно, а також докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання таких, відповідно підстави для задоволення клопотання - відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 12, 13, 43, 49, 174, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко