Decision № 136185441, 22.04.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/21507/25

Провадження № 2/752/1701/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 квітня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2025 року ТОВ «Комфортна Оселя» звернулося до суду з вказаним позовом у якому просить стягнути ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг від 29.06.2016 року в розмірі 424 089,83 грн, пеню в розмірі 15 521,69 грн, інфляційні втрати в сумі 144 828,03 грн і 3 % річних у розмірі 38 202,93 грн, а також заборгованість за Договором про умови користування житловими приміщеннями та про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг від 22.07.2010 року в розмірі 255 007,32 грн, пеню в розмірі 9 333,27 грн, інфляційні втрати в сумі 87 085,82 грн і 3 % річних у розмірі 22 971,62 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що здійснює діяльність з надання комплексу сервісних послуг з обслуговування інженерної інфраструктури житлових будинків, прибудинкових ділянок та офісних центрів.

Між ним та ОСОБА_1 укладено Договір про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг від 29.06.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 ».

Крім того, між ТОВ «Комфортна Оселя» та ОСОБА_1 укладено Договір про умови користування житловими приміщеннями та про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг від 22.07.2010 року в квартирі АДРЕСА_2 житлового будинку № 62, що входить до житлового комплексу «ParkAvenue».

Позивач зауважує, що з моменту укладення вказаних Договорів і по день звернення до суду ТОВ «Комфортна Оселя» безперебійно забезпечувало надання послуг відповідно до умов вищезазначених Договорів, а відповідач, в свою чергу, користувався наданими послугами, але не здійснював оплату за їх отримання, що свідчить про те, що останнім порушено взяті на себе зобов`язання, в зв`язку з чим на момент звернення до суду в ОСОБА_1 існує заборгованість, про що також свідчать Акти звіряння взаємних розрахунків.

Позивач, посилаючись на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою оплатити отримані послуги, проте, усі звернення залишились проігнорованими останнім, внаслідок чого станом на сьогодні ним не виконанні зобов`язання зі сплати наданих послуг і борг залишається несплаченим, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 08.09.2025 року відкрито провадження в указаній справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 55).

12.11.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідні Договори між ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортна Оселя» не укладені; ТОВ «Комфортна Оселя» посилається на умови Договору, примірник якого не додано до позовної заяви, а зміст пунктів Договору на які посилається позивач не відповідають змісту того Договору,копія якого додана до позовної заяви; Договір про умови користування житловим приміщенням та про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг від 22.07.2010 року діяв до 01.08.2013 року та після цієї дати припинилися всі зобов`язання між сторонами цього Договору, при цьому доказів укладення чи існування будь-яких Додаткових угод про продовження строку дії цього Договору не надано; позивачем не зазначено період за який нараховані суми заборгованості; Акти звіряння взаємних розрахунків не підписані сторонами, та з них неможливо встановити ні за якими послугами, ні за яким договором, ні за який період нарахована сума заборгованості; до поданої позовної заяви не додано жодної вимоги позивача про сплату заборгованості; за відсутності у відповідача порушених грошових зобов`язань перед ТОВ «Комфортна Оселя», відсутні підстави для застосування вимог ст. 625 ЦК України, та нарахування будь яких штрафних санкцій; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; позивачем пропущений строк позовної давності (т. 1, а.с. 92-115).

24.11.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на вказану позовну заяву в якій ОСОБА_3 вказує, що позивачем помилково не приєднано до позовної заяви Договір про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг від 29.06.2016 року; відсутність підпису відповідача на договорі та нечинність договору не звільняє його від обов`язку по сплаті за отримані житлово-комунальні послуги; відповідач відмовляється сплачувати за житлово-комунальні послуги та підписувати Акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 року по 22.10.2025 року; нарахування пені, інфляційних втрат і 3 % річних здійснено з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»; позовні вимоги заявлені в межах позовної давності, перебіг строку якої продовжений на період дії карантину та зупинений на час дії воєнного стану (т. 1, а.с. 121-129).

02.02.2026 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на вказану позовну заяву, в яких ОСОБА_2 зазначає, що позивач, діючи як суб`єкт господарювання, жодного разу не ініціював процедуру підписання будь-якого договору в установленому законом порядку; ні одного документа, який би свідчив про те, що ТОВ «Комфортна Оселя» визначено управителем будинку до позовної заяви не подано; Договір про умови надання послуг із забезпечення правопорядку, ремонтного обслуговування та компенсацію плати за землю від 29.06.2016 року не містить підпису у відповідних реквізитах ОСОБА_1 , отже такий документ не набрав юридичної сили; ТОВ «Комфортна Оселя» здійснило нарахування безпідставних боргових зобов`язань за періоди, які неможливо встановити та перевірити, та відповідно на такі суми здійснює нарахування штрафних санкцій, що свідчить про зловживання процесуальними правами, безпідставне стягнення грошових коштів з наміром їх завищення (т. 2, а.с. 132-151).

04.02.2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких ОСОБА_4 вказує, що Договір про умови користування житловими приміщеннями та про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг від 22.07.2010 року на кв. АДРЕСА_2 , який підписаний відповідачем, свідчить про те, що останній був обізнаний із надавачем житлово-комунальних послуг в особі позивача за адресою: АДРЕСА_3 та, набувши право власності на квартиру АДРЕСА_4 в тому ж будинку, відмовився від підписання договорів з позивачем; з Актів звіряння по квартирі АДРЕСА_4 та квартирі АДРЕСА_5 та квитанцій на оплату, наявних в матеріалах справи, вбачається, що відповідач споживав надані позивачем послуги та свідомо ухилявся від їх оплати; ТОВ «Комфортна Оселя» надаються послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на підставі індивідуальних договорів; відповідач, набувши право власності на квартири, одночасно отримав і статус співвласника спільного майна, а отже й обов`язок брати участь у витратах на його утримання та сплачувати за фактично спожиті послуги (т. 2, а.с. 189-197).

Ухвалою від 04.02.2026 року підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т. 2, а.с. 205).

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 позов підтримала, який просила задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила та просила відмовити в задоволенні позову.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 з 22.07.2010 року та квартири АДРЕСА_4 з 25.12.2012 року, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційних довідок 438643159, 438645335 від 07.08.2025 року).

ТОВ «Комфортна Оселя» за своїм видом діяльності здійснює комплексне обслуговування об`єктів.

Згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.10.2017 року № 1207, зокрема внесені зміни до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, в тому числі й ТОВ «Комфортна Оселя» в будинку АДРЕСА_3 .

22.07.2010 року між ТОВ «Комфортна Оселя» та ОСОБА_1 укладено Договір про умови користування житловими приміщеннями та про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг, та Додаткову угоду № 1 до вказаного договору для квартири АДРЕСА_7 , яким визначено зобов`язання сторін щодо надання виконавцем власнику житлово-комунальних послуг в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надавати власнику послуги з утримання будинку, що включають комунальні послуги, ремонтні послуги, послуги з профілактичного обслуговування будинку та послуги з охорони будинку, утримання будинкової території та об`єктів благоустрою, власник, у свою чергу, зобов`язується добросовісно споживати та своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Крім того, з наявних в матеріалах справи Договорів для квартири АДРЕСА_8 , які відповідачем не підписані: від 29.06.2016 року про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг, вбачається, що встановлено тариф 7,25 грн за 1 кв.м приміщення, та про умови надання послуг з забезпечення правопорядку, ремонтного обслуговування та компенсацію плати за землю, вартість послуг із забезпечення правопорядку в будинку та на прибудинковій території визначена в розмірі 3,55 грн за 1 кв. м, розмір відрахувань до ремонтного фонду становить 0,99 грн з 1 кв. м приміщення, вартість послуг утримання та обслуговування домофонної системи 15,00 грн на місяць, та сума компенсації витрат по сплаті за землю 0,69 грн.

Згідно з наданими позивачем Актами звіряння за період з 01.01.2018 року по 22.10.2025 року по приміщеннях: кв. АДРЕСА_9 відповідачу нарахована заборгованість за надані послуги в сумах 264 258,42 грн та 438 312,50 грн, відповідно.

Починаючи з 01.01.2018 року, та по вересень 2025 року ТОВ «Комфортна Оселя» відповідачу формувались на направлялись квитанції (рахунки на сплату житлово-комунальних та інших послуг).

Листом вих. № 57-24к від 29.05.2024 року ТОВ «Комфортна Оселя» сповістило на виконання умов Договору про умови надання послуг з забезпечення правопорядку, ремонтного обслуговування та компенсацію плати за землю про зміну вартості послуг із забезпечення правопорядку в будинку та на прибудинковій території, яка з червня 2024 року становитиме 11,98 грн за 1 кв. м.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо), 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов`язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

Судом встановлено, що відповідач, який є власником двох квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , не виконував своїх зобов`язань перед позивачем з оплати житлово-комунальних послуг.

При цьому, з`ясовано, та не спростовано стороною відповідача, що надання в повному обсязі комплексу житлово-комунальних послуг ТОВ «Комфортна Оселя», після 01.08.2013 року (закінчення строку дії Договору про умови користування житловими приміщеннями та про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг від 22.07.2010 року, укладеного між ТОВ «Комфортна Оселя» та ОСОБА_1 ) не припинено, та нарахування за надані послуги здійснювалось відповідачу протягом усього періоду існування заборгованості - по вересень 2025 року.

Крім того, суд зазначає, що згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 року в справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 10.12.2018 року в справі за № 638/11034/15).

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг, адже цим Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг, який також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

При цьому, як вбачається з Актів звіряння та квитанцій (рахунків на сплату житлово-комунальних та інших послуг) позивач нараховує відповідачу плату за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, послуги з охорони прибудинкової території, ремонтний фонд, плату за землю та послуги з опалення, тобто на такі послуги, які надаються постійно і їх надання не може бути припинено відносно певної особи з огляду на характер цих послуг та відсутності технічної можливості.

Не дивлячись на відсутність укладеного між сторонами діючого договору, відповідач належним чином не виконав зобов`язання, передбачені чинним законодавством, що регулює даний вид правовідносин, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується внаслідок чого у нього наявна заборгованість по приміщеннях квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 , в розмірах 264 258,42 грн та 438 312,50 грн, відповідно.

Отже, ОСОБА_1 як споживач вказаних послуг має обов`язок оплатити позивачу їх вартість.

Доказів, що підтверджують повну чи часткову оплату заборгованості, а також власного розрахунку заборгованості відповідач суду не надав.

При цьому, ОСОБА_1 від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем також не надано.

Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що він звертався до позивача з приводу ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, складав відповідні акти-претензії чи викликав представників позивача для перевірки кількості та/або якості наданих послуг у порядку, передбаченому законом.

При цьому, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою

Отже, суд зазначає, що в даному випадку між сторонами склалися фактичні договірні відносини, при цьому позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, за які відповідач зобов`язаний сплачувати грошові кошти, а доказів того, що ТОВ «Комфортна Оселя» житлово-комунальні послуги не надавалися чи надавалися неналежним чином суду не надано, а тому факт виконання позивачем своїх зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг не може ставитись судом під сумнів.

На підтвердження заявленого розміру заборгованості, позивачем надано Акти звіряння, які також не ставляться судом під сумнів, оскільки містять всі необхідні дані для встановлення обставин справи.

При цьому, стороною відповідача свого контррозрахунку суми отриманих житлово-комунальних послуг суду не надано, а також відсутні інші підтвердження неправильності чи неповноти здійснених ТОВ «Комфортна Оселя» розрахунків заборгованості.

Як уже було вказано судом вище, неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за такі послуги, оскільки укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що зі сторони відповідача не надано суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань, передбачених законом, по оплаті за надані позивачем житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем вимог у цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути пеню, інфляційні втрати і 3 % річних, нараховані на суми заборгованості.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (№ 530-ІХ від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Тобто, закон звільняє боржників саме від сплати неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на вказаний вище період. У той же час, платежі компенсаційного характеру, встановлені ст. 625 ЦК України - інфляційні, а також 3% річних від простроченої суми, не є неустойкою, та звільнення від таких заходів відповідальності законом не передбачено.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29.12.2023 року визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

Однак, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023 року, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції. Основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій. Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року №309.

Отже, законодавець на рівні акта Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3% річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року підлягає застосуванню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24.02.2022 року до 29.12.2023 року.

За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних в межах заявлених вимог за період з 08.08.2022 року по 29.12.2023 року не підлягають стягненню з відповідача, адже такі нараховані позивачем всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

При цьому, суми пені позивачем розраховані правильно та згідно з встановленими нормами чинного законодавства періодами та порядком нарахування і стороною відповідача не спростовані.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «Комфортна Оселя» на суму заборгованості в розмірі 424 089,83 грн підлягають стягненню нараховані: 15 521,69 грн пені, 81 508,51 грн інфляційних втрат і 3 % річних у розмірі 19 066,61 грн, а також на суму заборгованості в розмірі 255 007,32 грн підлягають стягненню нараховані: 9 333,27 грн пені, 49 011,47 грн інфляційних втрат і 3 % річних у розмірі 11 464,85 грн, тобто суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо застосування строків позовної давності, то суд зазначає, що позивач звернувся до суду із вказаним позовом у серпні 2025 року.

У відповідача виникла заборгованість з 01.01.2018 року.

До спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020 року, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв`язку із введенням на території України карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом 8АЯ8-СоУ-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України скасовано карантин.

Водночас, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, встановлена ст. 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив якої припадав на карантин, який скасований під час дії воєнного стану, продовжена до закінчення дії воєнного стану.

Таким чином, у спірних правовідносинах позовна давність є такою, що спливла, лише за вимогами про стягнення заборгованості, яка виникла до 12.03.2017 року, отже порушене майнове право позивача підлягає судовому захисту, адже вимоги заявлені за несплачені житлово-комунальні послуги, нараховані, починаючи з 01.01.2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

Згідно із ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року по справі № 751/3840/15-ц на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником позивача ТОВ «Комфортна Оселя» - адвокатом Лобанець І.М. до матеріалів справи приєднано: Договір про надання правничої (правової) допомоги від 01/05-2024 від 01.05.2024 року, Додаткову угоду № 6 від 01.03.2025 року до вказаного Договору, в якій вказано зміст витраченого часу, кількість і вартість годин, а також вартість послуги на загальну суму 7 000,00 грн.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28.12.2020 року № 640/18402/19 про те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в договорі у виді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, який відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, у зв`язку із чим вказана сума витрат підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (86,76 %) у сумі 6 073,20 грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (86,76 %) в сумі 12 975,49 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» заборгованість за Договором про умови користування приміщенням та надання житлово-комунальних послуг від 29.06.2016 року в розмірі 424 089,83 грн (чотириста двадцять чотири тисячі вісімдесят дев`ять гривень 83 копійки), 15 521,69 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять одну гривню 69 копійок) пені, 81 508,51 грн (вісімдесят одну тисячу п`ятсот вісім гривень 51 копійку) інфляційних втрат і 3 % річних у розмірі 19 066,61 грн (дев`ятнадцять тисяч шістдесят шість гривень 61 копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» заборгованість за Договором про умови користування житловими приміщеннями та про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг від 22.07.2010 року в розмірі 255 007,32 грн (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сім гривень 32 копійки), 9 333,27 грн (дев`ять тисяч триста тридцять три гривні 27 копійок) пені, 49 011,47 грн (сорок дев`ять тисяч одинадцять гривень 47 копійок) інфляційних втрат і 3 % річних у розмірі 11 464,85 грн (одинадцять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 85 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя» сплачений судовий збір у розмірі 12 975,49 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 49 копійок) та 6 073,20 грн (шість тисяч сімдесят три гривні 20 копійок) витрат на правову допомогу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна Оселя», код ЄДРПОУ 35241463, місцезнаходження: вул. Деміївська, буд. 29, м. Київ, 03040.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_10 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко