Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/416/26
Провадження № 2/752/6479/26
У Х В А Л А
Іменем України
10 квітня 2026 року Голосіївський районний суду міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщені Голосіївського районного суду міста Києва у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Бурлаки Вікторії Віталіївни про закриття провадження у справі та повернення судового збору, яку подано в межах цивільної справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
27 березня 2026 року представником позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Бурлакою В.В. до суду подано заяву про закриття провадження у справі та повернення сплаченого позивачем судового збору.
Позивач повідомляє, що відповідачем проведено повну сплату по вищевказаній справі, у зв`язку з чим предмет у справі відсутній.
Суд, вивчивши зміст клопотання представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення відповідного клопотання, з огляду на наступне.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Разом з цим, у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 526/2929/24, провадження № 61-9883св25, зазначено, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Такі ж висновки містять постанови Верховного Суду від 05 листопада 2025 року в справі № 462/8477/24, від 13 листопада 2025 року в справі № 278/330/14-ц та інші. У цій справі обставини, з якими позивач пов`язує закриття провадження, настали після подання позову та відкриття провадження у справі, що виключає закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Ураховуючи наведене вбачається, що остання судова практика Верховного Суду свідчить про те, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (в зв`язку з відсутністю предмету спору) є неможливим, якщо предмет спору був наявний на час звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, і перестав існувати вже після відкриття провадження.
За змістом ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
З клопотання представника позивача про закриття провадження у справі вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок його добровільного задоволення відповідачем після пред`явлення позову, наслідком чого є погашення заборгованості.
Приймаючи до уваги зміст клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Одночасно слід роз`яснити сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до положень частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також частиною першою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, частиною третьою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Оскільки провадження у справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підлягає закриттю у зв`язку із відмовою позивача від позову, а вимог про стягнення судових витрат у повному розмірі з відповідача заява представника ТОВ «Бізнес Позика» не містить, тому суд вважає за можливе повернути позивачеві 50 відсотків суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 255, 258-261, 268, 272, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Бурлаки Вікторії Віталіївни про закриття провадження у справі та повернення судового збору, яку подано в межах цивільної справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Провадження у справі № 752/416/26 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 20174 від 09 грудня 2025 року про сплату 2 422,40 грн, на розрахунковий рахунок UA488999980313131206000026002, отримувач платежу: ГУК у Голосіївському районі міста Києва, код отримувача 37993783.
Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя А.В. Слободянюк
The court decision No. 136185394, Holosiivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 10.04.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 752/416/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: