Decision № 136182452, 01.05.2026, Volodarsk District Court of Kyiv Oblast

Справа № 364/124/26

Провадження № 2/364/198/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026 , Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (ЄДРПОУ 40966896, адреса Україна, 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2 , ел. пошта ufc75334@gmail.com, тел. 688375174 )

представник позивача Дідух Євген Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

03.02.2026 до Володарського районного суду Київської області, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд» надійшла зазначена позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Моргун Г.Л.

11.02.2026, ознайомившись з матеріалами, суддя встановила, що така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, про що постановила відповідну ухвалу.

19.02.2026 на усунення недоліків позивач долучив до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.

Представник позивача, посилаючись на обставини викладенні у позові, ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049, ЦК України, ст. ст. 4, 19, 20, 27, 28, 84, 175-177, 184, 187, 279, 280 ЦПК України, просить суд:

-прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження;

-ухвалити рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість загальною сумою 139182,75 грн;

-стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн;

-в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування;

-враховуючи інтенсивну реалізацію захисту прав та законних інтересів позивача у судових провадженнях, значне навантаження із опрацювання заяв по суті у судах першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" надати строк позивачу для надання відповіді на відзив (ч. 4 ст. 179 ЦПК України) протягом 15 днів із дня одержання відзиву;

-розгляд справи проводити без участі позивача та не заперечують проти винесення заочного рішення.

24.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.03.2026. Одночасно суд зобов`язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду даної справи оригінали документів, які містяться у кредитній справі відповідача (електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства) та витребував від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), інформацію щодо належності картки відповідачці та зарахування кредитних коштів.

24.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив до судового розгляду по суті на 10:30, 24.04.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про відкриття провадження та про час і місце судового розгляду справи позивач і його представник повідомлені належним чином, про що свідчать роздруківки з електронного кабінета в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» про доставку електронного документа (а.с. 154-157, 170-173). Позивач просив судовий розгляд справи провести без участі свого представника ( а.с. 164).

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про відкриття провадження, час та місце розгляду справи повідомлена засобами поштового зв`язку шляхом направлення на відому суду адресу відповідних процесуальних документів та шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с. 158, 174-175, 176).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проходив за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Ознайомившись з позовом, матеріалами справи, взявши до увагу позицію позивача викладену у позовній заяві, за відсутності заперечень відповідачки, суд вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що 17 серпня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4896518, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 20000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 1,5% у день. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 90093 (а.с. 85-95).

В подальшому позичальником було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 98796 (а.с.100-101) додатковий договір від 17.08.2024 до договору № 4896518 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 9500,00 грн.

Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 17.08.2024 договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4896518 та додатковий договір, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання своєчасно повернути кредитні кошти у розмірі 29500,00 грн та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цих договорах.

Надходження кредитних коштів на належну відповідачці банківську платіжну картку № НОМЕР_5 у вищевказаних розмірах підтверджується довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 05.03.2026, що витребовувалася судом за клопотанням позивача (а.с.160).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

31 березня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем було укладено договір факторингу №31-1/03/2025, відповідно до якого ТОВ «Українські фінансові операції» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура України» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура України» відступає для ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а.с.51-60).

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Про відступлення права грошової вимоги позивачеві, ТОВ «Лінеура Україна» в особистих кабінетах повідомило боржників, що підтверджується листом від 31.03.2025.

Станом на дату укладання Договору факторингу, строк дії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4896518 не закінчився.

В межах строку дії договору, у період з 17.08.2024 по 31.03.2025, у відповідачки перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 71885,10 грн.

Окрім того, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачкою, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 31.03.2025 донараховано відсотки за (133 календарних днів) у розмірі 44827,65 грн.

Усього 139182,75 гривень.

Положення ч. 1ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Щодо відступлення права вимоги суд зауважує таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо розміру заборгованості та її складових суд звертає увагу на таке.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за договором, а тому має заборгованість перед позивачем за договором № 4896518 від 17.08.2024 загальною сумою 139182,75 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 22470,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 71885,10 грн та 44827,65 грн відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачу ні первісному кредитодавцю відповідачкою не надано, враховуючи наведене, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачкою умов договору, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Що стосується вимоги позивача в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування; остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що суд наділений правом, а не обов`язком у рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості до моменту виконання рішення відсотків або пені.

Крім того наведена вище стаття є нормою процесуального права, не містить імперативного характеру, тобто у суду не має обов`язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування відсотків або пені до моменту виконання судового рішення.

Одночасно слід звернути увагу позивача, що згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Дідух Є.О., заявку на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору 01/08/2024-А від 01.08.2024, відповідно до якого загальна сума витрат складає 10 000 грн.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен становити 10000,00 грн.

За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (ЄДРПОУ 40966896, адреса Україна, 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2:

- заборгованість у розмірі 139182,75 грн;

- витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн;

- судовий збір у сумі - 2662,40 гривень.

Усього - 151845 (сто п`ятдесят одна тисяча вісімсот сорок п`ять) гривень 15 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Дата складення повного судового рішення 01.05.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Г. Л. Моргун