Court ruling № 136181465, 01.05.2026, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/9483/26

Провадження № 1-кс/161/3011/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 01 травня 2026 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вербаїв Луцького району Волинської області, громадянина України, українця, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів.

Клопотання мотивує тим, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240020002755 від 12 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.

29 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку прокурора, який вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які, згідно з ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, зважаючи на особу підозрюваного, який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби та умисного тяжкого злочину проти власності під час дії воєнного стану, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, в тому числі з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, думку слідчого, яка повністю підтримала клопотання та просила його задовольнити, думку підозрюваного та його захисника, які, кожен зокрема, в задоволенні клопотання просили відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави, аналізуючи матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 в установленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даних кримінальних правопорушень, а тому ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.

Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 14.01.2026 № 4757-IX, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Тобто, з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Таким чином, обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, зважає, що матеріалами клопотання стверджується вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, в умовах воєнного стану кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний, будучи обізнаним про тяжкість інкримінованих йому дій, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому може загрожувати у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, санкція тяжчої частини статті, за якою підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тому, беручи до уваги положення ч. 8 ст. 176 КПК України та продовження на території України строку дії воєнного стану, вважає, що щодо підозрюваного ОСОБА_5 , з огляду на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою за станом здоров`я.

Стороною захисту також не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою.

Згідно з ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 затримано 29.04.2026 о 18:05 год., тому строк тримання під вартою слід обчислювати з вказаної дати та години.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Зі змісту вищевказаних положень вбачається, що визначення розміру застави, за наявності випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, є правом, а не обов`язком слідчого судді, суду.

Отже, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, вважає за можливе у даному кримінальному провадженні визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою.

За таких обставин, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, суд визначає розмір застави, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного, не порушуючи при цьому його прав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27.06.2026включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 29.04.2026, тобто з моменту фактичного затримання підозрюваного.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA358201720355259001500002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: «застава за ПІБ особи (кого) по справі, номер справи назва суду, ПІБ платника.» та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору або суду.

Згідно з ст. 183 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

-прибувати на виклик слідчих чи прокурорів, визначених у даному провадженні, а також до суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини завчасно повідомити про це зазначену посадову особу;

-не відлучатися із Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (у разі наявності).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.

Копію ухвали вручити учасникам.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1