№ 136181208, 30.04.2026, Dubno City and District Court of Rivne Oblast

Справа № 559/944/26

Провадження № 3/559/483/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2026 місто Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 1 ст. 51 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 07.03.2026 року близько 22.28 год. в м.Дубно по вул.Грушевського, 172, в магазині «ТРАШ» таємно викрала штоф горілки «Неміроф» 0.7л., 1 булочку сандвіч-багет, 1 пиріжок з яблуками, 2 пиріжки з вишнею-яблуко, чим вчинила дрібну крадіжку, а саме правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 51 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП. Тричі до ОСОБА_1 було застосовано примусовий привід, який виконано працівниками поліції не було.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність на підставі наявних матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколом серії ВАБ № 983938 від 07.03.2026, в якому викладені фактичні обставини скоєного адміністративного правопорушення, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 менеджеру магазину від 07.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 продавця від 07.03.2026, переліком викраденого товару з вказівкою його ціни (а.с.6), відеозаписом з місця події (а.с.7).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення нею адміністративного правопорушення, у встановленому порядку такі не спростовані.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, тому суд вважає за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції статті.

Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 401, 51 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь держави.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в добровільному порядку в п`ятнадцятиденний строк із дня вручення копії постанови сума штрафу буде стягнута в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк із дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців. У разі її оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя О.М.Томілін