Decision № 136169889, 30.04.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/36558/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення державної митної служби України Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2025/000202/2 від 07.07.2025 року.

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500020/2025/000329 від 03.07. 2025 року.

- про визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання Висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу, та зобов`язання Одеської митниці Держмитслужби скласти та подати висновок до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 в загальній сумі 68 800,00 грн.

- про повернення грошових коштів ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 - в загальній сумі 68 800,00 грн., яка складається з наступних сум: сумі 68 800,00 грн. (доплата на підставі Рішення державної митної служби України Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2025/000202/2 від 07.07.2025 року)

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості Товару шляхом її коригування в бік збільшення за другорядним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені Митним кодексом України, відсутні.

Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, визнання протиправною бездіяльності. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 28.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи №420/36558/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, визнання протиправною бездіяльності, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500020005053U9 від 03.07.2025, відповідно до якої на митну територію України надійшов товар ОСОБА_1 , а саме: товар № 1 - Легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння, із запалюванням від стиснення, що використовувався: Марка "KIA", модель "CARNIVAL"; кузов(VIN) НОМЕР_2 ;тип двигуна - дизельний; робочий об`ємциліндрів 2199см3; колісна формула- 4х2;тип кузова - мінівен; календарний рік виготовлення - 2017р.;модельний рік - 2018р.;загальна кількість місць, включаючи водія - 9; колір - чорний.Автомобіль після ДТП, має такі пошкодження: деформація крила переднього лівого, капота, петель капота, підсилювача переднього бампера, передньої панелі. Розбитий бампер передній, фара ліва, скло вітрове, повітрозабірник передньої панелі, накладка переднього бампера, решітка переднього бампера ліва, центральна, решітка радіатора, наповнювач переднього бампера, направляюча переднього бампера ліва. Спрацювала подушка безпеки водія, переднього пасажира. Порушення геометричних параметрів отвору капота. Вивантажено з контейнера MSMU5684279.Виробник - "Kia Motors Corporation";Країна походження - Республіка Корея (KR).

Відповідно до комерційного рахунку та пакувального листа (Commercial Invoice and Packing List ) Продавець - компанія - ТОВ « Інчхон Ауто Дісментлінг Ко./ Сун-Ен, Парк» Тех Парк 82.32.814.7077. 291 Намдонгсео РО Намдонг Гу, Інчхон, Південна Корея надіслала Бадюк Л.В. РНОКПП: НОМЕР_1 - рахунок ОD2025-406619 від 11.03.2025 року, - відповідно до якого продавець придбав даний товар на аукціоні страхування відповідно до вимоги покупця який також є прямим покупцем цього товару на суму 2 800,00 доларів США, а також поставив і передав у власність покупця товар автомобіль, бувший у вживанні модельний рік 2018, календарний рік виготовлення -2017, марка модель модифікація автомобіля: КIA CARNIVAL, тип КТЗ - Минівен, номер кузова- ідентифікаційний номер - (Вин. Код): KNAMB81ABJS406619, дата виготовлення -20.09.2017 року, модельний рік -2018 рік, країна походження -Південна Корея, на суму 2800,00 доларів США в контейнері вагою брутто в кг 2775 кг на вимогах Базис FOB - Free on Board - Вільно на борту м. Одеса, Україна, а Покупець свою чергу сплатив і прийняв товар на умовах даного рахунку Commercial Invoice and Packing List OD2025-406619 від 11.03.2025 року, та Домашнього Коносамента - передаточного документа - HOUSE BILL OF LADING- MEDUK4959822/1 - від 28 квітня 2025 року.

Поставки здійснювалась фірмою - PARCUS SHIPPING, 2463, PINE TREE DRIVE. АРАРТАМENT № 7, MIAMI BEACH. FLORIDA, 33140 USA на умовах Базис FOB (Free on Board - Вільно на борту) яка регулює договірні відносини, за яких продавець не оплачує основне перевезення товару. (Інкотермс -2010 - Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі від 1 січня 2011 року). Термін використовується лише для водного транспорту.

За умов поставки FOB відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна.

Відповідно до контракту PS -21 від 01.10.2022 року та відповідно до інвойсу PS -21/84279 фірми - PARCUS SHIPPING від 25.04.2025 року який було виставлено на експедиторську фірму «Пік Тайм» код ЄДРПОУ 33139728, Україна м. Одеса, вул. Архітекторська, 12 офіс 115 була здійснена передплата за послуги експедиції та транспортування контейнера № МSMU5684279 відповідною фірмою на загальну суму 6400,00 доларів США в кількості 4-чотирьох авто бувших у вживанні.

Вказаний вище документ був наданий Одеській митниці, про що було проставлено відмітку Одеської митниці від 02.07.2025 року, в даному контейнері був доставлений автомобіль: під номером -1, марки - КIA CARNIVAL, тип КТЗ - Минівен, номер кузова- ідентифікаційний номер (Вин. Код): НОМЕР_2 , дата виготовлення -20.09.2017 року, модельний рік 2018, країна походження -Південна Корея, на суму перевезення 1 600,00 доларів США в контейнері вагою брутто в кг 2775 кг.

ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 - відповідно до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій було присвоєно № 25 UA 50002000505309 від 03.07.2025 року визначений товар,- даною митною декларацією було відмовлено у випуску товару - автомобіля на територію України.

Крім того для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані та одержані Одеською митницею 07.07.2025 року за № 5053 наступні документи: Рахунок-фактура №002025-406619 від 11.03.2025p; Домашній коносамент HOUSE BILL OF LADING- MEDUK4959822/1 - від 28 квітня 2025 року Навантажувальний документ № 4279 від 02.07.2025p; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 13.09.2024p; Документ що підтверджує вартість перевезення товару № PS-21/84279 від 25.04.2025p; Договір про надання послуг митного брокера № 06619 від 30.06.2025p; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1014/25 від 01.07.2025p; Висновок про походження товару або акт експертизи, який виданий уповноваженим органом №1014/25 від01.07.2025p; Паспорт громадянина України № НОМЕР_4 від 07.12.2005p; Довідка про відповідність екологічним нормам №01/07/2025-20 від 01.07.2025p; Фотографії товару від 02.07.2025p; Картка платника податків б/н від 21.03.2019p; на Касовий ордер банківська квитанція АТ КБ «Приват банк», що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.4438711727.1 від 02.07.2025 р на суму: 127 500,00 грн; Касовий ордер - банківська квитанція АТ КБ «Приват банк», що підтверджує доплату за митне оформлення митних та інших платежів № 0.0.4444434509.1 від 07.07.2025р на суму: 68 800,00 грн.

На запит митниці про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару було надано Одеській митниці : Висновок судового експерта на 25 (аркушах) № 104-E/25 транспортно товарознавчого дослідження автомобіля від 04 липня 2025 року про вартісні характеристики товару - з фото таблицями до висновку та пошкодженнями автомобіля на 2 (двох ) аркушах це (Лист Висновку :21-22), посвідчення судового експерта ОСОБА_2 та його кваліфікаційним свідоцтвом, а також як додаток до висновку - ремонтна калькуляція автомобіля на 5 (п`яти) аркушах від 04.07.2025 року, з фотофіксацією пошкоджених частин авто на 11 аркушах, та Дослідження визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу з калькуляцією вартості ремонту, Дослідження з визначенням коефіцієнту фізичного зносу деталей КТЗ, з оцінкою вартості лакофарб них матеріалів, вартістю ремонтних робіт, вартістю матеріалів, вартістю запасних частин.

Відповідно до вказаної калькуляції ремонту від 04.07.2025 року вказано вартість відновлює ремонту для пошкодженого авто: вартість робіт базіс часу 10 от = 1 годину складає загальну суму вартості робіт: 51 294,74 грн; вартість фарбування, вартість робіт загальну суму вартості фарбування: 46 580,00 грн; - вартість запасних частин загальну сума: 107 701,56 грн; -малоцінні деталі 2 154,03 грн; - загальна сума запчастин 109 855,59 грн; Вартість в цілому ремонту пошкодженого авто складає: 207 730,41 грн з урахуванням ціни запчастин та робіт станом на 18.06.2025 року.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500020005053U9 від 03.07.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000202/2 від 07.07.2025, а саме:

1) згідно з частиною 2 статті 53 Кодексу одним з основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару необхідні для ідентифікації ввезеного товару, але в інвойсі 11.03.2025 № OD2025- 406619 та в наданих документах відсутні відомості щодо оплати та умов оплати за товар, також до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. На інвойсі відсутні печатки (штампи) інших компетентних органів іноземних держав при перетинанні державного кордону. Зазначене може свідчити про можливо наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів;

2) до митного оформлення в якості документу, що підтверджує вартість перевезення надано документ від 25.04.2025 № PS-21/84279, в якому зазначено, що рахунок від PARCUS SHIPPING, USA на адресу: PICK TIME LLC, 65122, UKRAINE, ODESA передоплата за перевезення та експедування товару в контейнері, а саме а/м 4 шт за контрактом від 01.10.2022 № PS-21. Вказаний контракт до митного оформлення не надано; в зазначеному документі відсутні відомості про маршрут перевезення(пункт відправлення, призначення), умови оплати та відсутній зв`язок з кінцевим одержувачем товару на території України;

3) у випадку якщо покупець бажає, він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.

Позивачу, як декларанту, роз`яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Не погоджуючись із прийнятим Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови. позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що даний позов є обґрунтованим, та відповідно підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України, митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Так, аналізуючи наведені у оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2025/000202/2 від 07.07.2025 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, в їх сукупності, суд акцентує на наступному.

Оскаржуване рішення митного органу, у тому числі, містить твердження щодо того, що в інвойсі 11.03.2025 № OD2025- 406619 та в наданих документах відсутні відомості щодо оплати та умов оплати за товар, також до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ визначено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відноситься зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Отже, щодо тверджень відповідача про не зазначення у поданих документах умов оплати та ненадання банківських платіжних документів, то суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В той же час, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 803/3649/15, від 27.04.2023 р. у справі № 820/3767/16.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.03.2023 р. у справі № 420/18880/21, від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійсненні).

З огляду на вказане, зауваження відповідача є безпідставними, необґрунтованими та не впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо не надання позивачем договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), то суд зауважує, що позивачем такі договори (угоди, контракти) не укладалися, а тому жодні рахунки не сплачувалися, у зв`язку з чим ненадання документів, яких взагалі не існує, не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Щодо доводів відповідача стосовно конкурентної ціни, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, щодо того, що декларантом разом з МД подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, оскільки зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказані розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

Разом з тим, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов, а інші доводи, аргументи сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2025/000202/2 від 07.07.2025 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення № UA 500020/2025/000202/2 від 07.07.2025 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA 500020/2025/000329, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів.

Порядок внесення та повернення авансових платежів (передплати) регулюється статтею 299 МКУ. Відповідно до частини п`ятої статті 299 МКУ повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України та Митного кодексу України, наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 затверджений Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі Порядок № 643).

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені визначений розділом III Порядку № 643.

Згідно вимог Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/ або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків, яка подається до митниці Держмитслужби, та до якої додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/ або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку № 643, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів платником податків подається до митниці заява довільної форми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Пунктом 3 розділу III Порядку № 643, визначені вимоги до заяви. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Заяву платника розглядають відповідні структурні підрозділи митниці, за визначенням керівника митниці.

Перевіряється факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у платника податків податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, митниця формує висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені за формою згідно Порядку № 643.

У разі, якщо заявником не виконано вимоги пунктів 1-3 розділу III Порядку № 643, надано недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення в заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова у відповідності до пункту 8 розділу III Порядку № 643.

У відповідності до пункту 6 розділу III Порядку № 643, висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені готується за умови якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів.

З огляду на вищевикладене, обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних платежів є подання заяви про таке повернення за наявності підстав, з дотриманням процедури і на умовах, встановлених Порядком № 643.

Як вбачається з прохальної частини позову, Позивач в супереч Порядку № 643 просить суд визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів, але станом на момент звернення до суду, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2025/000202/2 від 07.07.2025 року не визнано протиправним та не скасоване, а Позивач до Одеської митниці з відповідною заявою на повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів не звертався.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці в частині не вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, визнання протиправною бездіяльності, підлягають частковому задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 500020/2025/000202/2 від 07.07.2025 року.

3.Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500020/2025/000329.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 4055,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 30.04.2026 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустках, а також на лікарняному.

Суддя Ю.В. Харченко