Court ruling № 136164910, 30.04.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

пр. № 1-кс/759/3948/26

ун. № 759/11585/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42026110000000059 від 27.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Того ж дня з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі за текстом - Постанова) визначено, що ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Статтею 65 Конституції України унормовано, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову служоу» (далі - Закон) визначають, що військовий обов?язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Виконання військового обов?язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об?єднані районні), міські (районні у містах, об?єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі за текстом - ТЦК та СП).

Відповідно до ст. ст. 1 та 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів» (далі - Закон), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов?язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - ДержательРеєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України (далі - розпорядник Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:

- уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру;

- оперативні командування;

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

- центральне управління Служби безпеки України;

- відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України;

- відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.

Органи адміністрування Реєстру:

1) здійснюють аналітичну обробку даних;

2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру.

3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч, 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовозобов?язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на

Згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.

Разом із цим, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність введеного в Україні правового режиму воєнного стану, будучи обізнаним із порядком призову військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації, діючи за усними вказівками невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які постійно обіймають посади в ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив неправомірні дії, які полягають у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленими досудовими розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом сприяння одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за вчинення дій, спрямованих на виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» з метою уникнення мобілізації в умовах воєнного стану в Україні.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, був залучений як пособник до реалізації злочинного плану, спільно з невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо скоєння кримінального правопорушення, зокрема, для одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, за вчинення дій щодо зняття особи з розшуку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а саме вчинення дій, спрямованих на виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (AITC) «Оберіг» відносно третьої особи, з використанням наданої їм влади чи службового становища, та внесення змін до вищевказаної системи, що перебуває у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уникнення призову під час мобілізації в умовах воєнного стану в Україні.

Так, 12.02.2026 о 17 год. 30 хв. більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, на месенджер «WhatsApp» на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , із номера мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_9 та на виконання свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, запевнив ОСОБА_8 , що для вирішення питання щодо зняття останнього з «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг», необхідно надіслати знімок екрану з додатку «Резерв+» на мобільний номер телефону НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_4 , та в подальшому передати грошові кошти в сумі 4 800 тис. доларів США за надану послугу.

В цей же день, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, на месенджер «WhatsApp» ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_8 та запропонував зустрітись для обговорення питання щодо зняття останнього з «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг».

Так, 12.02.2026 о 19 год. 25 хв., за попередньою домовленістю, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи за попередньою змовою із невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , зустрівся з ОСОБА_8 в автомобілі марки Acura MDX д.н.з. НОМЕР_4 , де в ході розмови повідомив, що вже передав грошові кошти в сумі 4800 тис. доларів США невстановленим досудовим розслідуванням службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 за вирішення питання щодо знаття з розшуку ОСОБА_8 та після передачі грошових коштів, останній буде знятий з «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» через 3-5 днів.

13.03.2026, приблизно о 14. год. 50 год., на месенджер «WhatsApp» на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , із номера мобільного телефону НОМЕР_3 зателефонував ОСОБА_4 та наголосив про необхідність передачі надання неправомірної вигоди невстановленим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як питання щодо зняття з «Розшуку» ОСОБА_8 вже на вирішенні.

В цей же день, близько 18 год. 20 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи як пособник в одержанні неправомірної вигоди, на продовження виконання свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 та діючи відповідно до раніше обговорених домовленостей, отримав неправомірну вигоду у сумі 4800 тис. доларів США, які попередньо ідентифіковані та передані йому правоохоронними органами, для передачі невстановленим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 за виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» останнього.

В подальшому, того ж дня, приблизно 18 год. 50 хв., продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою із невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Біла Церква, ОСОБА_4 , зустрівся з ОСОБА_10 та передав останньому частину грошових коштів, попередньо отриманих від ОСОБА_8 в розмірі 2 500 доларів США за вплив на невстановлених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо вирішення питання за виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у пособництві в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, за вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, 29.04.2026, приблизно о 10 год., ОСОБА_8 , діючи в межах раніше досягнутих домовленостей із ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , спрямованих на надання неправомірної вигоди службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виключення третьої особи зі статусу «Розшук» в автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі (АІТС) «Оберіг» та, як наслідок, уникнення мобілізації в умовах воєнного стану в Україні, зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що особа, в інтересах якої планується вчинення зазначених протиправних дій, готова до передачі неправомірної вигоди.

У свою чергу, ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, повідомив ОСОБА_8 про те, що для реалізації вказаних дій, необхідно буде виконати умови, які можливо змінилися.

Після чого, приблизно 11 год., більш точний час не встановлено, під час телефонної розмови ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, підтвердив ОСОБА_8 , що загальна сума неправомірної вигоди буде більшою за раніше обумовлену, оскільки вказані дії вчиняються щодо іншої особи.

В цей же день, приблизно 13 год., ОСОБА_9 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_4 та погодив подальший механізм реалізації злочинного умислу, крім того, ОСОБА_4 повідомив, про те, що для отримання неправомірної вигоди на зустріч прибуде його знайомий ОСОБА_11 , після чого, ОСОБА_9 , з метою конспірації протиправної діяльності, завуальовано вказав про суму неправомірної вигоди «5 кг цукерок».

В подальшому, приблизно о 14 год., ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_9 про готовність передачі неправомірної вигоди, з метою виключення третьої особи зі статусу «Розшук» в автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі (АІТС) «Оберіг».

Після чого, ОСОБА_9 вказав послідовність подальших дій ОСОБА_8 , зокрема щодо необхідності повідомити про прибуття до м. Біла Церква та готовності передати неправомірну вигоду, після чого зазначив, що на зустріч прибуде його знайоми ОСОБА_11 на автомобілі синього кольору марки Subaru Outback, якому необхідно передати грошові кошти.

Цього ж дня, близько 15 год. 33 хв., більш точний час не встановлено, ОСОБА_8 повторно зв`язався з ОСОБА_9 та повідомив про повернення до м. Біла Церква, запропонувавши місце зустрічі біля ТРЦ «Вега».

Близько 15 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що особа, яка виконує роль посередника, вже очікує останнього поряд з ТРЦ «Вега», при цьому, надав вказівку попередити посередника, що він від ОСОБА_4 та передати йому грошові кошти.

Так, приблизно о 16 год., в м. Біла Церква, більш точний час та місце, досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 діючи відповідно до попередньо узгодженого злочинного плану, сів до автомобіля, в якому перебував ОСОБА_12 , та передав йому грошові кошти, як неправомірну вигоду у раніше узгодженому розмірі, призначені для подальшої передачі невстановленим службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 особам за вчинення ними дій з використанням службового становища.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у пособництві в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, за вчинення такою службою особою в інтересах третіх осіб, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

29.04.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт або визначити мінімальний розмір застави в межах визначених КПК.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 29.04.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, що є тяжким злочином.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- заявою ОСОБА_8 ;

- заявою ОСОБА_13 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_13 ;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 13.03.2026;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 29.04.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 29.04.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_9 від 29.04.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_12 від 29.04.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_10 від 29.04.2026;

- іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, підтверджується тим, що злочин, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, за вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду за попередньою змовою групою осіб, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку органу досудового розслідування виражається у тому, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які займались виключенням статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (AITC) «Оберіг». Перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкоджати своїми діями встановленню співучасників злочину.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення інших кримінальних правопорушень , як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який є учасником бойових дій та має ряд відомчих нагород, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

У своєму клопотанні слідчий, враховуючи, зазначені обставини вчинення кримінального правопорушення з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов`язків, просила визначити розмір застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 червня 2026 року включно, із утриманням останнього на гауптвахті ЦУ ВСП по м. Києву та Київській області за адресою: м. Київ, вул. Зеленогірська, 4.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до територіальних органів/підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 30.06.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1