Court ruling № 136164757, 20.04.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/283/26

ун. № 759/18378/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про витребування доказів

20 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовомАкціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2024 ОСОБА_3 , яка представляє інтереси позивача, звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 30.01.2013 у розмірі 30 799 грн. 19 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Під час відкриття провадження у справі суддею було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 11.09.2024 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання з метою вирішення питання про правонаступництво.

04.02.2025 ухвалою позовну заяву залишено без розгляду.

Водночас, 12.08.2025 постановою Київського апеляційного суду ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11.09.2024 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2025 дана позовна заява про продовження розгляду передана судді Святошинського районного суду м. Києва Єросовій І.Ю.

05.11.2025 через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача Рольян А.С. про витребування доказів спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , від Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, а також запиту до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві щодо реєстрації факту смерті відповідача та наявності копії актового запису про смерть із зазначенням дати смерті останнього.

Ухвалою від 10.11.2025 витребувано від Дванадцятої державної нотаріальної контори (м. Київ, вул. Гната Юри, 9) копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві відомості про реєстрацію факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

20.01.2026 до суду надійшов лист Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, в якому уповноважена особа зазначила, що спадкова справа після померлого ОСОБА_2 . Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою не заводилася.

27.01.2026 до суду надійшов лист Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві №26/24.8-36 від 06.01.2026, в якому начальник відділу проінформував суд, що 29.12.2023 Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зареєстровано Смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.04.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 , в якому остання просить витребувати від Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори інформацію про відкриття спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 із зазначенням державного чи приватного нотаріуса, яким заведено спадкову справу.

У підготовче засідання представник позивача не з`явився, водночас, скерував заяву про розгляд даного клопотання без її участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Дослідивши клопотання про витребування доказів, а також наявні у розпорядженні суду матеріали цивільної справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст. 43 ЦПК України закріплено право та одночасно обов`язок учасників провадження подавати суду докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 83 ЦПК України закріплено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Водночас, положеннями ст. 84 ЦПК України визначено, що учасники провадження наділені правом у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В силу ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Зі змісту ст. 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи, що запитувана представником позивача інформація має важливе значення для правильного визначення кола учасників справи та у подальшому правильного вирішення спору по суті, суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 42, 43, 76, 83, 84, 258-261, 293, 294, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Витребувати від Дванадцятої державної нотаріальної контори (м. Київ, вул. Гната Юри, 9) інформацію про заведення державним або приватним нотаріусом спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати уповноважену особу Дванадцятої державної нотаріальної контори надати запитувану інформацію у строк до 25 травня 2026 року.

Відповідно до ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Єросова І.Ю.