Decision № 136160718, 30.04.2026, Mashivka District Court of Poltava Oblast

Справа № 536/897/25

Номер провадження 2/948/211/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у травні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області з Кременчуцького районного суду Полтавської області для розгляду за підсудністю надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором № 101655883 від 18.11.2023 у розмірі 10 346,85 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивований тим, що 18.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладений договір про споживчий кредит №101655883, в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та шляхом підписання електронними підписами сторін.

18.11.2023 року відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 000,00 грн.

Пізніше, 03.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір факторингу № 03012025, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 101655883 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Відповідач не виконав свого обов`язку за даним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 10 346,85 грн (а.с.1-6).

Ухвалою від 30.05.2025 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 75).

Заочним рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 19.08.2025 було задоволено позов ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованість за договором про споживчий кредит №101655883 від 18.11.2023 року у загальному розмірі 10 346,85грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. (а.с.92-94).

15.01.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бульбах Н.М. надійшла заява про перегляд заочного рішення, у якій вона повідомила зокрема і про те, що відповідач ОСОБА_1 починаючи з 27.02.2022 року і по даний час перебуває на військовій службі за призовом, у зв`язку з чим не проживає за зареєстрованим місцем проживання: в с. Калинівка, Полтавського району Полтавської області та не отримував жодного повідомлення суду про розгляд справи та необхідність явки як відповідача по справі, що позбавило його можливості скористатись правами, передбаченими пп.2,3,6 ч.1 ст.43 ЦПК України, зокрема подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, які мають істотне значення для вирішення справи.

Вважає, що наслідком вищевикладеного є винесення судом передчасно заочного рішення по справі, яке на думку відповідача підлягає скасуванню.

Також зауважила, що відповідач не визнає позовні вимоги та заперечує проти їх задоволення судом у заявленому обсязі, оскільки він визнає тіло кредиту, а нараховану суму по відсотках вважає завищеною та безпідставно заявленою.

Представник відповідача зазначила, що відповідач ОСОБА_1 з 27.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» був призваний на службу до лав Збройних Сил України, а тому вважає, що на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому банк взагалі не повинен нараховувати йому відсотки за користування кредитом (а.с.108-110).

16.01.2026 ухвалою суду ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Машівського районного суду Полтавської області від 19.08.2025 у цивільній справі №536/897/25, відстрочено йому сплату судового збору за подання цієї заяви до ухвалення судового рішення у справі (а.с.123,124).

26.01.2026 ухвалою суду задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення від 19.08.2025 по цивільній справі №536/897/25 за позовом ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.133,134).

Ухвалою суду від 31.03.2026 року за клопотанням представника відповідача було витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасла М.М. необхідну інформацію (а.с.155).

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач шляхом направлення електронного листа до його електронного кабінету (а.с.139,144,160), представник відповідача шляхом направлення електронного листа до його електронного кабінету (а.с.138,143,158).

Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника (а.с.6 на зв.).

Представник відповідача подала до суду клопотання, у якому просить розгляд справи провести без її участі та участі відповідача ОСОБА_1 , при ухваленні рішення просила врахувати правову позицію відповідача, викладену у заяві про перегляд заочного рішення, застосувавши вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с.164).

Ураховуючи викладене, у відповідності з вимогами ст.223 ЦПК України, суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 18.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 101655883 у розмірі 3 000,00 грн, строком на 105 днів з 18.11.2023 року і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 03.12.2023 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 02.03.2024 року (дат останнього погашення заборгованості) (пп.1.2-1.3.2 договору).

За умовами п.1.4 договору позичальник має повернути кредит, сплати комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 03.12.2023 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 02.03.2024 року (останнього дня строку кредитування).

Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1042,50 грн в грошовому виразі та 141762,00 % річних у процентному значенні. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 10 492,50 грн в грошовому виразі та 18515,00 % річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період складає 4 042,50 грн., а за весь строк кредитування складає 13 492,50 грн (п.1.5 договору).

Комісія за надання кредиту становить 300,00 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 742,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 9 450,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пп.1.5.1-1.5.3) (а.с.15,16).

Кошти кредиту надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *80 (п.2.1 договору) (а.с.15).

Відповідно до п.п.2.2.2, 2.2.3 договору зазначено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем настання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена в п.1.5.3 договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програми лояльності, спеціальних пропозицій та з інших причин визначена в п.1.5.2 договору процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну процентну ставку встановлену п.1.5.3 договору. Якщо визначена процентна ставка п.1.5.2 є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.1.5.3 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється (а.с.15 за зв.).

Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких же самих умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування позичальник має вчинити певні дії, зокрема сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі такі періоди продовження/поновлення пільгового періоду або збільшення строку кредитування: строк продовження на 3 дні ставка комісії 3,00 %, на 7 днів 6,00 % та за 15 днів 10,00 %. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування на вказаних умовах, то проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору (а.с.15 на зв., 16).

18.11.2023 відповідачем заповнена заява на отримання кредиту №101655883 (додаток№2 до договору про споживчий кредит), в якій ОСОБА_1 просив ТОВ «Мілоан» надати кредит для задоволення особистих потреб та вказав за яких умов, а також надані контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором (додаток№3 до договору) (а.с.20,21).

Також,18.11.2023 року відповідачем заповнена Анкета-заява на кредит №101655883 та погоджені умови кредитування по вищевказаній заяві: погоджена сума кредитування 3 000,00 грн, строком на 15 днів, зі сплатою одноразової комісії у розмірі 300,00 грн, що нараховується одноразово за ставкою 10% від суми кредиту за договором та відсотків за користування кредитом 742,50 грн, що нараховується за ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Крім цього, вказаний процес оформлення, розгляду даної заяви та прийняте рішення (а.с.13,14).

У графіку платежів зазначено розрахунок заборгованості, в тому числі суми кредиту, комісії за надання кредиту та відсотків із зазначенням дати платежу (повернення кредиту та сплати комісії і відсотків) (а.с.20).

Згідно квитанції LIQPAY 18.11.2023 року на картку Віза НОМЕР_2 було перераховано кошти згідно договору 101655883 в сумі 3000,00 грн (а.с.11).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту ОСОБА_1 за період з 18.11.2023 року по 03.01.2025 року, який сформований первісним кредитором ТОВ «Мілоан», де відображена надана сума кредиту, нарахована сума комісії, комісія за управління та обслуговування кредиту, нарахування процентів, а також вказана сума сплати тіла кредиту, процентів, сума коштів отриманих від відступлення кредиту та права вимоги по кредиту, списання процентів, комісії, тіла кредиту (а.с.12-13).

Заборгованість ОСОБА_1 за договором № 101655883 від 18.11.2023 складає 10 346,85 грн, з яких 2700,00 грн заборгованість за кредитом, 7346,85 грн заборгованість за процентами, 300,00 грн заборгованість за комісією (а.с.12-14).

25.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» (клієнтом) та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (фактором) укладено договір факторингу №25092024, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п.1.1 договору) (а.с.23-30).

Як видно з платіжної інструкції №6 від 25.09.2024 року, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснено оплату на користь ТОВ «Мілоан» згідно договору факторингу №25092024 від 25.09.2024 року у сумі 585 562,98 грн (а.с.34).

Позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення 13.03.2025 року вимоги про повернення заборгованості на адресу відповідача з пропозицією погасити заборгованість (а.с.9,10).

За ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Аналізуючи викладене, потрібно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Отже, між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін, із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився.

За змістом статтей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Навіть неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, та не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за договором про споживчий кредит №101655883 від 18.11.2023 року, суд враховує наступне.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Відповідно до абз. 5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і діє на даний час. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

При цьому, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах: від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

Як убачається з наданих представником відповідача документів, а саме: посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 17.05.2023 року, військового квитка серії НОМЕР_4 від 25.04.2007, довідки ВЧ НОМЕР_5 від 14.01.2026, ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за мобілізацією з 27.02.2022 по теперішній час та є учасником бойових дій (а.с.111-117).

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за договором про споживчий кредит №101655883 від 18.11.2023 року в сумі 7 346,85 грн задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період.

Отже, підставними є вимоги позивача про стягнення суми кредиту в розмірі 2700,00 грн та комісії в розмірі 300,00 грн.

Водночас, як убачається з копії постанов приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло М.М. від 13.01.2026 та інформації про виконавче провадження від 14.01.2026 року відомо, що 13.01.2026 року було відкрито виконавче провадження №79966320 на підставі виконавчого листа №536/897/25 виданого 16.12.2025 року Машівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованості за договором про споживчий кредит №101655883 від 18.11.2023 року у розмірі 10 346,85, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

В ході якого було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника основної винагороди та постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с.118-121).

20.04.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло М.М. надійшло повідомлення №52781 від 07.04.2026 року в якому він зазначив, що на виконанні перебувало виконавче провадження №79966320 з виконання виконавчого листа №536/897/25 від 16.12.2025 Машівського районного суду Полтавської області про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» у розмірі 15 769,25 грн, в рамках якого було стягнуто та перераховано на користь стягувача 5 202,15 грн, а також утримано кошти виконавчого провадження, а саме: основну винагороду приватного виконавця 520,21 грн та мінімальні витрати виконавчого провадження у сумі 489,00 грн. Залишок нестягнутої суми згідно виконавчого документа становить 10 567,10 грн. Також повідомлено, що постановою від 29.01.2026 року дане виконавче провадження було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», копію постанови направлено сторонам, а оригінал виконавчого документа повернуто до суду (а.с.162).

Як убачається з копії платіжної інструкції №42055 від 19.01.2026 року було здійснено сплату коштів у сумі 5 202,15 грн, призначення платежу: ОСОБА_1 , кошти на користь стягувача за виконавчим провадженням №79966320 (а.с.163).

Тобто відповідачем сума кредиту та комісії сплачена в повному обсязі.

Отже, у задоволенні позову потрібно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, витрати позивача по сплаті судового збору та понесені витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова Компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», місцезнаходження юридичної особи: вул. Ірининська,5/24, офіс 89, м. Київ, код ЄДРПОУ 41240530.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про зареєстроване місце проживання відсутні, останнє відоме зареєстроване місце проживання: с. Калинівка, Полтавського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя С.М. Косик