Court ruling № 136160639, 28.04.2026, Lubny City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 539/3823/25

Провадження № 2-п/539/20/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гуменюк Г.М.

за участю секретаря Коновал Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Лубенського міськрайонного суд Полтавської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2025 року у справі №539/3823/25 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Згідно рішення Лубенського міськрайонного суд Полтавської області від 20.11.2024 року у справі №539/3823/25, позов задоволено, та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заборгованість за кредитними договорами №010/0933/82/0316393 від 01.10.2015 року у сумі 84525,03 грн. та №014-RO-82-169402029 від 20.10.2022 року у сумі 80376,78 грн., в загальному у розмірі 164901 (сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот одна) гривня 81 (вісімдесят одна) копійка та судові витрати.

Справа розглянута судом заочно.

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення Лубенського міськрайонного суд Полтавської області, посилаючись на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, сторона відповідача заперечує факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, вважає розрахунок заборгованості одностороннім та не підтвердженим належними доказами.

Зазначає, що про судове рішення дізнався лише 26.03.2026 року випадково під час самостійного моніторингу ЄДРСР офіційного веб-порталу «Судова влада України», а заочне рішення було отримане 29.03.2026 року під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи.

Видячи з цього представник відповідача просить скасувати заочне рішення Лубенського міськрайонного суду від 20.10.2025 року та призначити до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу до їх електронного кабінету 18.04.2026року.

Від представник позивача ТОВ «ФК «Сіті фінанс» Титаренко В.В. надійшли письмові пояснення, в яких просив залишити заяву без задоволення, або ж відмовити у її задоволенні, з підстав викладених у запереченні на заяву про перегляд заочного рішення від 23.04.2026 року, де представником зазначається, що відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином за адресою, зазначеною у позові, яка є його місцем реєстрації. Зауважує, що у заяві позивач обмежився лише формальними твердженнями і не навів обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, як і не надав жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка вказаних осіб не перешкоджає суду розглянути заяву про перегляд заочного рішення за їх відсутності.

Згідно ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а також не подав відзиву на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відтак необхідною умовою перегляду заочного рішення є сукупність декількох чинників - відповідач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки з поважних причин та не подав відзиву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Христов проти України» від 19.02.2009 року заява №24465\04, зазначає таке: «33. Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

34. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), N52854/39, п.52, ECHR 2003-IX).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення (арк. 111) про повернення поштового відправлення про виклик відповідача в судові засідання за місцем реєстрації проживання відповідача ОСОБА_1 , котрі повернулися з відміткою «за закінчення терміну зберігання». Окрім того, відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет, і відповідно до довідок (арк.107, 114, 122, 127, 138) всі процесуальні документи, судові повістки та рішення суду були доставлені до електронного кабінету відповідача, тобто наведеними доказами спростовуються посилання відповідача про те, що він не був обізнаний та повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому такі доводи визнаються необґрунтованими.

Разом з тим за приписами п,2.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи та проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, а відтак відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду, й повівся недобросовісно не цікавлячись періодично про доставлені в його електронний кабінет документи та не отримуючи кореспонденцію, що потенційно надходить на адресу реєстрації його проживання.

З огляду на це відсутня поважна причина неявки відповідача в засідання 26.08.2025, 23.09.2025 та 20.10.2025 року.

Разом із тим, з`ясування причин неявки в судові засідання не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

При цьому, заява про перегляд заочного рішення не містить посилань на докази, які мають істотне значення для справи та які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, а доводи, на обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з винесеним рішенням по суті.

Заочне рішення суду було отримано під час ознайомлення із матеріалами справи 29.03.2026року в підсистемі "Електронний суд".

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.284-287 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Лабіку Геннадію Івановичу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2025 року у справі №539/3823/25 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк