Court ruling № 136159348, 22.04.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/12166/25

Провадження №1-кп/369/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

за участю захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

за участю обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

під час проведення судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22024140000000272 від 08.11.2024,

встановив:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України.

На даний час обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 утримуються в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 30 квітня 2026 року (включно) на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожної обвинуваченої, без визначення розміру застави, які обґрунтовувала тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України та кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_8 заперечували щодо клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити суму застави.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_9 заперечували щодо клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити суму застави.

Крім того, обвинуваченими ОСОБА_8 і ОСОБА_9 подано клопотання прозміну їм запобіжного заходу.

Подані до суду клопотання обґрунтовуються тим, що стороною обвинувачення при кожному поданні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не підтверджуються наявність ризиків, передбачених КПК України, та заявники вказують, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мають на утриманні малолітніх дітей, мають постійне місце проживання та роботи, що свідчить про наявність міцних соціальних зав`язків та зазначають, що обвинувачені не мають наміру переховуватись. На підставі цього просять змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави.

Вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені

ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2

ст. 263-1 КК України та кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На даному етапі розгляду кримінального провадження обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показань суду не давали та судом не досліджувались матеріали кримінального провадження, що не виключає мотивацію для незаконного впливу обвинувачених на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі переховуватися від суду.

З урахуванням пред`явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченим строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особами, до яких не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, та не визначає обвинуваченим розмір застави на підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на строк 60 днів, починаючи з 22 квітня 2026 року до 20 червня 2026 року включно, без альтернативи внесення застави.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 205, 314-315, 376, 392 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про зміну їм запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 22 квітня 2026 року до 20 червня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 22 квітня 2026 року до 20 червня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, що тримаються під вартою, протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Суддя ОСОБА_11

Суддя ОСОБА_12