Decision № 136157345, 29.04.2026, Rozhyshche District Court of Volyn Oblast

Справа № 167/368/26

Номер провадження 2/167/468/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 квітня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «Споживчий центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 24379,60 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 10 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 10.08.2025-100001382, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000 грн. на строк 126 днів, які зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Додатковим договором від 20 серпня 2025 року кредитодавець та позичальник домовилися про надання другого траншу кредиту у розмірі 2900 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в обумовленому в договорі та додатковому договорі до нього розмірі. У порушення умов кредитного договору № 10.08.2025-100001382 ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконував, унаслідок чого станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість в загальному розмірі 24379,60 грн., з яких: 5900 грн. тіло кредиту, 6608 грн. проценти, 71,60 грн. комісія, 11800 грн. проценти відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документу) в судове засідання не з`явилася. У позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , якому у встановленому порядку надсилався виклик до суду, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомляв, відзиву на позов не подав. Місцеперебування відповідача суду невідоме і надійшли відомості щодо виклику ОСОБА_1 у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК), за зареєстрованим місцем проживання (ч. 10 ст. 130 ЦПК).

Процесуальні дії у справі

2 квітня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

10 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 10.08.2025-100001382, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявкою ОСОБА_1 , відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцептом), підписаних одноразовим ідентифікатором Е676 (арк. спр. 24-29). За умовами даного договору кредитодавець надав позичальнику в кредит грошові кошти в розмірі 3000 грн. (п. 2 заявки) строком на 126 днів з дати його надання (п. 3 заявки), а позичальник зобов`язалася повернути кредит в строк до 13 грудня 2025 року (п. 4 заявки) та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 оферти).

Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п. 6 заявки). Відповідно до п. 7 заявки комісія, пов`язана з наданням кредиту, 20% від суми кредиту та дорівнює 600 грн.

За змістом п. 15 заявки позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК.

Пунктом 4.1 оферти передбачено, що кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу 4149-49ХХ-ХХХХ-0367.

20 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір (підписано одноразовим ідентифікатором К438), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику другий транш кредиту у розмірі 2900 грн. на строк 116 днів з дати надання. У п. 1.1 примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферти) зазначено, що сума кредиту з дати укладення становить 5900 грн., і складається з усіх траншів, зазначених в договорі та укладених сторонами додаткових договорах. Крім того, згідно з п. 1.3 оферти позичальник зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням другого траншу, у розмірі 20% від його суми 580 грн. (арк. спр. 31-32).

З копії листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23 березня 2026 року

№ 248-2303, № 247-2303 вбачається, що 10 серпня 2025 року грошові кошти в розмірі 3000 грн., а 20 серпня 2025 року у розмірі 2900 грн. були перераховані на картку

№ НОМЕР_1 (номери транзакції в системі iPay.ua 829110045, 838057663) (арк. спр. 17, 18).

Згідно з поданим позивачем розрахунком ОСОБА_1 станом на 26 березня 2026 року має заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2025 року

№ 10.08.2025-100001382 в розмірі 24379,60 грн., з яких: 5900 грн. тіло кредиту, 6608 грн. проценти, 71,60 грн. комісія, 11800 грн. проценти відповідно до ст. 625 ЦК (арк. спр. 19-21).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З копій пропозиції про укладення договору (кредитної лінії) (оферти), заявки ОСОБА_1 , відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), вбачається, що 10 серпня 2025 року сторони уклали кредитний договір № 10.08.2025-100001382, а 20 серпня 2025 року додатковий договір до нього (підписані одноразовими ідентифікаторами Е676, К438), за умовами яких позивач надав відповідачу кредит в розмірі 5900 грн. (3000 грн. перший транш, 2900 грн. другий транш), а відповідач зобов`язався повернути кредит в строк до 13 грудня 2025 року та сплатити проценти і комісію.

10 та 20 серпня 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем кредитному договорі від 10 серпня 2025 року

№ 10.08.2025-100001382 та додатковому договорі до нього від 20 серпня 2025 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія та строк повернення коштів, а отже сторони досягли згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти, проценти за користування ними та комісію, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2025 року № 10.08.2025-100001382: 5900 грн. за тілом кредиту, 6680 грн. процентами, 71,60 грн. комісією.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов у цій частині є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2025 року № 10.08.2025-100001382 за тілом кредиту, процентами та комісією.

Щодо заявлених ТОВ «Споживчий центр» вимог про стягнення з ОСОБА_1 процентів відповідно до ст. 625 ЦК у розмірі 11800 грн., то суд зазначає таке.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із цих приписів, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 процентів у розмірі 11800 грн. відповідно до ст. 625 ЦК

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 1373,80 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 51,60%.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2025 року № 10.08.2025-100001382: 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень тіла кредиту, 6608 (шість тисяч шістсот вісім) гривень процентів, 71 (сімдесят одну) гривню 60 (шістдесят) копійок комісії, а також 1373 (одну тисячу триста сімдесят три) гривні 80 (вісімдесят) копійок судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ідентифікаційний код юридичної особи 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя: В.Б. Требик