Decision № 13615674, 02.02.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11                                                                                           Справа№ 18/159 (2010)

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Групп", м.Київ,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське шляхо-будівельне управління №40", м. Львів

про: стягнення 38’375,00 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Чуйко Ю.Є. –довіреність від 24.12.2010 року,

відповідача:не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Групп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське шляхо-будівельне управління №40" про стягнення 38’375,00 грн. Ухвалою від 31.12.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.01.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору постачання №90312-109 від 12.03.2009 р., не здійснив оплати за поставлену продукцію. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 38’375,00 грн.

В судові засідання представник відповідача не з’являвся, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.01.2011 року. Причин неприбуття в судові засідання не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір постачання №90312-109 від 12.03.2009 р. (надалі–Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач у справі) прийняти й оплатити щебінь (надалі –продукція) у кількості, обумовленій заявками покупця.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 51’375,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №84 від 16.03.2009 р. на суму 51’375,00 грн. та залізничною квитанцією №33632603 про приймання вантажу масою 685 т. Відповідач частково оплатив вартість поставленої продукції у сумі 13’000,00 грн., про що свідчать банківські виписки: від 19.05.2009 р. на суму 2’000,00 грн.; від 25.05.2009 р. на суму 2’000,00 грн.; від 28.05.2009 р. на суму 5’000,00 грн.; від 19.08.2010 р. на суму 2’000,00 грн., від 30.09.2009 р. на суму 2’000,00 грн.

Таким чином, вартість поставленого проте не оплаченого відповідачем товару становить 38’375,00 грн. Доказів погашення заборгованості в сумі 38’375,00 грн. відповідачем не представлено, письмового відзиву на позовну заяву не подано.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 5.3 Договору покупець зобов’язаний прийняти й оплатити продукцію постачальнику відповідно до умов Договору. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді передплати.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв поставлений товар, проте не оплатив його вартості у відповідності з пунктом 2.1 Договору, вимоги позивача про стягнення 38’375,00 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Отже, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське шляхо-будівельне управління №40" (адреса: вулиця Авіаційна, будинок 7А, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 32408720) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Групп" (юридична адреса: вулиця Щербакова, будинок 46, квартира 2, Шевченківський район, місто Київ, 04111; поштова адреса: вулиця Героїв Дніпра, будинок 32, офіс 61, місто Київ, 04214; ідентифікаційний код 36124981) 38’375,00 грн. основного боргу, 384,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя