Court ruling № 136144348, 29.04.2026, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/2656/25

1-кп/465/268/26

У Х В А Л А

судового засідання

29.04.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000951 від 10 жовтня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,

встановив:

у провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000951 від 27 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав до суду клопотання про відмову від захисника, адвоката ОСОБА_7 у зв`язку з невиконанням захисником своїх обов`язків, передбачених ч.1 ст. 47 КПК України в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 подали до суду спільну заяву про відмову від захисника ОСОБА_7 . Просили прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_7 у зв`язку з розбіжностями у позиції захисту та способів захисту у кримінальному провадженні.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання та заяву про відмову від захисника ОСОБА_7 , обґрунтовуючи свою вимогу розбіжностями у способі захисту. При цьому пояснив, що відбулась конфіденційна розмова між ним та захисником, мав достатньо часу для такої конфіденційної розмови. Щодо неналежного виконання обов`язків захисника ОСОБА_7 жодних обґрунтувань та доводів не навів. Просив суд призначити йому захисника за призначенням з центру надання безоплатної правової допомоги.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні після конфіденційної розмови із обвинуваченим просила задоволити клопотання обвинуваченого та спільну заяву обвинуваченого та захисника про відмову від захисника з огляду на розбіжності у лінії захисту.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання та заяви обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 про відмову від захисника. Зазаначив, що обвинувачений не навів обґрунтованих підстав для відмови від захисника ОСОБА_7 , він отримує безоплатну вторинну правову допомогу, а тому не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього, що відповідає вимогам ст. 49 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов до такого висновку.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право, зокрема, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 47 КПК України захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків лише у випадках: незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов`язкової участі захисника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

За приписами ч. 1 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Водночас вимогами ч. 3 цієї статті передбачено, що відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов`язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

На всіх стадіях кримінального провадження закон забезпечує особу, яка підозрюється, обвинувачується або засуджена у вчиненні кримінального правопорушення, можливістю мати захисника як обраного нею, так і призначеного їй. Забезпечена така особа й можливістю відмовитися від захисника або замінити його відповідно до вимог процесуального закону.

Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.

Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК України захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього, що узгоджується із позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2024 року по справі №748/1972/19.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини особа має право обрати собі адвоката в разі, якщо є можливість оплатити його послуги. Особа, якій надається безоплатна юридична допомога, не має права обирати захисника. У випадках, коли безоплатно призначений захисник явно не виконує своїх обов`язків, органи влади мають позитивне зобов`язання замінити його.

Як обвинувачений, так і захисник обґрунтовують відмову від захисника незгодою обвинуваченого щодо вибраного ним способу захисту, однак не наводять достатніх мотивів в чому полягає ця незгода.

Судом встановлено, що захисник виконує свої обов`язки у справі належно, мала зустрічі та конфіденційні розмови з обвинуваченим, надавала консультації, що підтвердив обвинувачений. Суду не надано доказів наявності конфлікту інтересів між обвинуваченим та захисником. Захисник призначений обвинуваченому судом з центру безоплатної правничої допомоги за призначенням.

Суд також бере до уваги, те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, а тому відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою, а відповідно до п.2. ч.4 ст. 47 КПК України захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків лише у випадках: незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов`язкової участі захисника.

Об`єктивних даних щодо неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом ОСОБА_7 , зокрема під час судового розгляду, що могло призвести до істотного обмеження чи порушення прав обвинуваченого ОСОБА_6 , передбачених ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 59 Конституції України, ст. 20, частинами 3, 4 ст. 42 КПК України, не встановлено. А відповідно і немає підстав вважати, що було порушено право ОСОБА_6 на захист, справедливий судовий розгляд або існували перешкоди для реалізації ним інших передбачених законом прав.

Ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних і достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.

Відмова від захисника за призначенням, участь якого є обов`язковою, з вимогою залучити іншого захисника за рахунок держави ґрунтується лише на особистих мотивах обвинуваченого, не пов`язаних з неналежним забезпеченням його захисту, тому в цьому конкретному випадку немає підстав вважати порушеним його право на захист унаслідок неприйняття судом такої відмови від захисника.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання та заяви обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 про відмову від захисника необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 52, 372 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання та заяви обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 про відмову від захисника відмовити.

Продовжити участь захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 у кримінальному провадженні як обов`язкову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3