Decision № 13614121, 01.02.2011, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.11р.

Справа № 6/507-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 1 620,93 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Бойко Н.Л., довіреність №68-4016 від 22.06.2010р.

від відповідача-1 - Шляєв І.В., довіреність №488 від 01.01.2011р.

від відповідача-2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з належного відповідача на користь позивача у розмірі 1 620,93 грн. вартості фактично завданої шкоди у вигляді вагової недостачі продукції за накладною № 52506440 у вагоні № 52832573 на підставі комерційного акту № АА 037214/166 від 28.08.2010р.

Позивач вимагає стягнення судових витрат по справі, а саме: 102,00 грн. - держмита і 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач-1 у судове засідання з'явився, у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог посилаючись на ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України і ст. ст. 114, 115 Статуту залізниць України, вказує, що залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Також вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. У разі, коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві-вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до ст. ст. 114, 115 Статуту, залізниця несе обмежену відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника. Відповідач-1 звертає увагу на те, що позивач у своєму позові при розрахунках суми позову вартість вантажу визначає з ціни постачальника вантажу.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов надав, належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, просить розглянути справу без участі його представника. Згідно наданої довідки № 0104-1/643 від 04.01.2011р. (у копії) вбачається, що ціна коксової продукції, відвантаженої на адресу ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" за договором № ДУК-03/09-9-п від 17.12.2008р. в серпні 2010 р. складає 1 608,00 грн. за тонну сухої ваги без ПДВ та з/тарифу.

27.01.2011р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2009р. між позивачем та ТОВ "Метінвест холдінг" був укладений договір № ДУК-03/10-10-р, відповідно до умов якого на адресу позивача від вантажовідправника - відповідача-2 27.08.2010р. за накладною № 52506440 у вагоні № 52832573 надійшла продукція - коксовий горішок, за яку було сплачено згідно рахунку № СФ-6/08-10о від 31.08.2010р. у повному обсязі, під час видачі якої перевіркою була встановлена вагова недостача продукції у кількості 1,45 т, з урахуванням норми недостачі - 1%, відповідальна вагова недостача за сухою вагою склала на суму 1 620,93 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджена документально комерційним актом № АА 037214/166 від 28.08.2010р., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, у якому просить господарський суд стягнути з належного відповідача на його користь 1 620,93 грн. вартості фактично завданої шкоди.

Позивач вимагає стягнення судових витрат по справі, а саме: 102,00 грн. - держмита і 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України частково доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Також позивач ґрунтує свої вимоги тим, що опис комерційного акту містить напис про складання акту загальної форми № 5980 станції Запоріжжя Ліве, а також відомості, що вагон у технічному відношенні - справний.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та Відповідача-1 в судовому засіданні суд дійшов висновку, що вина Відповідача-1 перед позивачем у залізничному вагоні № 52832573 підтверджується матеріалами справи, комерційним актом АА № 037214/166 від 28.08.2010р., а вина Відповідача-2 в недостачі продукції відсутня, у зв’язку чим позовні вимоги про стягнення на користь позивача 1 620,93 грн. вартості фактично завданої шкоди підлягають задоволенню частково у сумі 1 604,85 грн. саме з Відповідача-1, ураховуючи розрахунок ціни коксової продукції згідно наданої Відповідачем-2 довідки № 0104-1/643 від 04.01.2011р. (у копії).

Приймаючи до уваги, що вина Відповідача-2 у недостачі продукції відсутня, позовні вимоги до Відповідача-2 слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11,16,526,614 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача-1: Державне підприємство „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 2600830130306 в Дніпропетровському центральному відділенні „Промінвестбанку”, МФО 305437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26009132197001 ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) вартість фактично завданої шкоди в сумі 1 604,85 грн. (одну тисячу шістсот чотири гривні 85 коп.), 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті - відмовити.

У позові до Відповідача-2 відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

О.О. Коваленко

Повне рішення складено

01.02.2011р.