№ 136132028, 30.04.2026, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 206/2062/26

Провадження № 3/206/582/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Дніпро

суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

За участю представника Віхрова О.В.

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633035 від 05.04.2026, 05.04.2026 року об 22 год. 31 хв., м. Дніпро, вул. Андрія Сахарова, буд. 80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_2 зявними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя) та на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 у судове засідання 30.04.2026 не з`явився. Подав заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі у звязку з перебуванням на службі в ЗСУ (а.с. 25). Представник ОСОБА_1 адвокат Шох К.А. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Представник ОСОБА_1 адвокат Віхров О.В. повідомив, що узгодив правову позицію з захисником Шох К.А. та можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 та його представника адвоката Шох К.А. Крім того, Адвокат Віхров О.В. у поданих запереченнях просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування заперечень зазначив, що 05.04.2026 року приблизно о 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 перебував у районі вул. Андрія Сахарова, буд. 80 у м. Дніпрі, де до нього звернулися працівники поліції нібито у зв`язку з допущеним порушенням Правил дорожнього руху. На думку захисника, з перших секунд спілкування працівники поліції діяли упереджено та з порушенням вимог чинного законодавства.

Захисник вказав, що причиною зупинки транспортного засобу працівники поліції зазначили відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Водночас, на переконання захисника, відсутність відомостей про страховий поліс у базі МТСБУ не є самостійною законною підставою для зупинки транспортного засобу відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Захисник зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, у зв`язку з чим зупинка транспортного засобу була безпідставною, а подальші процесуальні дії працівників поліції не можуть вважатися законними.

Також захисник зазначив, що справа працівниками поліції на місці події фактично не розглядалася у присутності ОСОБА_1 з дотриманням процедури, передбаченої ст. 279 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Окремо захисник звернув увагу, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає саме керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння, або відмову такої особи від проходження огляду. На думку захисника, наявний у матеріалах справи відеозапис не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_2 , оскільки не містить відомостей про приведення ним транспортного засобу в рух, рух автомобіля чи його зупинку працівниками поліції.

Захисник вказав, що відеозапис із нагрудної камери поліцейського відображає лише процесуальну послідовність складання матеріалів, однак не підтверджує подію адміністративного правопорушення. На підтвердження цієї позиції захисник послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої сам по собі відеозапис з нагрудної камери поліцейського не може бути достатнім доказом порушення, якщо він не фіксує безпосередньо обставин його вчинення.

Крім того, захисник заперечив наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. На його думку, із відеозапису не вбачається тремтіння пальців рук, неприродної блідості шкіри обличчя чи нестійкої ходи. Щодо ознаки зіниці очей не реагують на світло захисник зазначив, що така обставина може бути пов`язана не зі станом сп`яніння, а з посттравматичним неврологічним синдромом після перенесеної черепно-мозкової травми, що підтверджується копією первинної медичної картки невідкладної допомоги від 28.02.2023 року № 7785.

Також захисник зазначив, що рапорти працівників поліції не можуть вважатися беззаперечним доказом вини особи, оскільки такі документи складені заінтересованими службовими особами та мають оцінюватися у сукупності з іншими належними і допустимими доказами. На думку захисника, інших належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп`яніння або законність вимоги про проходження огляду, матеріали справи не містять.

Захисник також зазначив, що відмова ОСОБА_1 слідувати з працівниками поліції для проходження огляду була зумовлена його переконанням в упередженості дій працівників поліції, відсутністю законних підстав для зупинки транспортного засобу та бажанням запобігти подальшим неправомірним діям з боку поліцейських.

Крім того, захисник просив врахувати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини № НОМЕР_3 , проходить службу на посаді водія, а тому застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, на думку захисника, фактично унеможливить виконання ним службових обов`язків. Захисник зазначив, що ОСОБА_1 з перших днів повномасштабної збройної агресії добровільно став на захист України, зазнав поранення, однак продовжує виконувати військовий обов`язок, у зв`язку з чим застосування до нього такого виду стягнення є непропорційним та таким, що не відповідає інтересам держави.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

суддею досліджено наступні документи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633035 від 05.04.2026 (а.с. 2);

- CD диск з відеозаписом, вчиненого правопорушення (а.с. 5);

- рапорт поліцейського (а.с. 4);

- направлення водія на огляд (а.с. 3)

ІV. Оцінка суду:

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Питання, пов`язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103).

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч. 6 розділу І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Аналіз наведеного положення Інструкції містить можливість альтернативності огляду водія на стан сп`яніння і не визначає імперативність чи послідовність такого огляду, як наприклад, положення п.8 цієї Інструкції, що лише у випадку ДТП регламентує обов`язковість проведення огляду на стан сп`яніння лише у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку № 1103).

Аналогічне положення також визначено п.п. 1 та 6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395.

З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633035 від 05.04.2026 вбачається, що дії ОСОБА_1 , щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння посадовою особою патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч.1ст. 130 КУпАП правильно.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ЕПР1 633035 від 05.04.2026, рапорт поліцейського, СD диск з відеозаписом.

Із дослідженого відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, у тому числі у закладі охорони здоров`я, однак останній від проходження такого огляду відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.

Разом з тим, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення суддя оцінює критично з огляду на таке.

Щодо доводів захисника про незаконність зупинки транспортного засобу суддя зазначає наступне.

Захисник посилається на те, що причиною зупинки транспортного засобу працівниками поліції була відсутність відомостей про поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у базі МТСБУ, що, на думку захисника, не є самостійною підставою для зупинки транспортного засобу.

Суддя враховує зазначені доводи, однак вважає, що вони не спростовують наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Предметом розгляду у цій справі є не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутність страхового поліса та не перевірка законності постанови за інше порушення Правил дорожнього руху, а встановлення наявності чи відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Доводи захисника щодо сумнівності первинної підстави зупинки транспортного засобу самі по собі не спростовують подальших фактичних обставин, зафіксованих на відеозаписі та відображених у матеріалах справи: перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, його спілкування з працівниками поліції саме як водія, відсутність з його боку на місці події заперечень щодо факту керування транспортним засобом, повідомлення ним про вживання напередодні наркотичного засобу «марихуани», пропозицію пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння та відмову від такого огляду.

Після безпосереднього спілкування з ОСОБА_1 , у тому числі після повідомлення ним про вживання напередодні наркотичного засобу, а також з урахуванням зазначених у протоколі зовнішніх ознак можливого наркотичного сп`яніння, у працівників поліції виникли достатні підстави для направлення водія на огляд у встановленому законом порядку.

За таких обставин посилання захисника на сумнівність первинної підстави зупинки транспортного засобу не нівелює встановлених суддею обставин щодо наявності законної вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та факту відмови ОСОБА_1 від такого огляду.

Щодо доводів про те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосередній рух транспортного засобу, суддя зазначає наступне.

Дійсно, досліджений у судовому засіданні відеозапис не містить моменту руху транспортного засобу Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_2 , або моменту його зупинки працівниками поліції. Разом з тим, ця обставина сама по собі не спростовує викладених у протоколі даних про керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував безпосередньо за кермом транспортного засобу, спілкувався з працівниками поліції як водій цього транспортного засобу, надавав пояснення щодо обставин події та не заявляв працівникам поліції заперечень про те, що він транспортним засобом не керував, не рухався на ньому, не був водієм або що транспортний засіб перебував у нерухомому стані без його участі як водія.

При цьому під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував свій процесуальний статус саме як водія, а навпаки фактично вступив у комунікацію з поліцейськими у такій якості. Відсутність на відеозаписі самого моменту руху транспортного засобу за таких обставин не є достатньою підставою для висновку про недоведеність факту керування, оскільки докази у справі підлягають оцінці не ізольовано, а у їх сукупності.

Суддя враховує, що протокол про адміністративне правопорушення містить конкретні відомості про дату, час, місце, транспортний засіб, державний номерний знак, особу водія та суть порушення. Ці відомості узгоджуються з рапортом працівника поліції та змістом відеозапису, на якому ОСОБА_1 перебуває на місці водія і спілкується з працівниками поліції з приводу саме керування цим транспортним засобом.

Щодо доводів захисника про відсутність законних підстав для вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, суддя зазначає таке.

Із протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя.

Крім того, із дослідженого відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив про вживання напередодні ввечері наркотичного засобу «марихуани».

Наведена обставина має істотне значення для оцінки правомірності подальших дій працівників поліції, оскільки власне повідомлення особи про вживання наркотичного засобу у поєднанні з виявленими працівниками поліції зовнішніми ознаками можливого наркотичного сп`яніння об`єктивно створювало достатні підстави для пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, вимога працівника поліції про проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння не була довільною або безпідставною, а ґрунтувалася на сукупності конкретних обставин, встановлених під час спілкування з водієм.

Доводи захисника про те, що окремі ознаки, зазначені у протоколі, можуть бути пов`язані з перенесеною раніше травмою, не спростовують правомірності вимоги працівника поліції про проходження огляду. Навпаки, саме медичний огляд у закладі охорони здоров`я є тим передбаченим законом способом, який дозволяє об`єктивно встановити, чи перебуває особа у стані наркотичного сп`яніння, чи відповідні зовнішні ознаки мають інше походження.

У разі незгоди з припущенням працівника поліції про можливий стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд у встановленому законом порядку та спростувати такі підозри. Однак він від проходження такого огляду відмовився, чим фактично унеможливив об`єктивну перевірку свого стану у передбачений законом спосіб.

Суддя також враховує, що для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП у цій справі визначальним є не доведення фактичного перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, а встановлення факту відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння за наявності законної вимоги працівника поліції.

Саме така відмова є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, у тому числі у закладі охорони здоров`я. Зміст такої пропозиції був для нього зрозумілим. Попри це, ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.

Посилання захисника на те, що відмова була зумовлена недовірою до працівників поліції або переконанням у неправомірності їх дій, не може бути підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності. Закон не пов`язує обов`язок водія пройти огляд із його суб`єктивною оцінкою правомірності дій працівників поліції. У разі незгоди з діями поліцейських особа має право оскаржити такі дії у встановленому законом порядку, однак це не звільняє її від обов`язку виконати вимогу, передбачену п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Щодо доводів захисника про недопустимість рапорту працівника поліції як доказу, суддя зазначає, що рапорт не оцінюється суддею як єдиний чи беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 . Разом з тим, він є одним із письмових документів, долучених до матеріалів справи, та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд та відеозаписом.

Сукупність зазначених доказів є послідовною та взаємоузгодженою, а тому дає підстави для висновку, що працівниками поліції були виявлені ознаки можливого наркотичного сп`яніння, водію було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, однак він від такого огляду відмовився.

Щодо доводів про порушення процедури розгляду справи працівниками поліції на місці події, суддя зазначає, що предметом розгляду у цій справі є не правомірність винесення постанови на місці вчинення правопорушення, а наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали за ст. 130 КУпАП передані на розгляд суду, а тому саме суд під час розгляду справи перевіряє обставини, докази, доводи сторони захисту та надає їм оцінку відповідно до ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП.

Щодо посилань захисника на те, що застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами може ускладнити виконання ОСОБА_1 службових обов`язків як військовослужбовцем, суддя зазначає наступне.

Суддя враховує відомості про проходження ОСОБА_1 військової служби, однак такі обставини не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення та не є підставою для закриття провадження у справі.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Тобто позбавлення права керування транспортними засобами є обов`язковою складовою адміністративного стягнення за вчинення цього правопорушення, а не факультативним заходом, який суд може не застосовувати з огляду на рід занять особи.

Керування транспортним засобом особою, щодо якої наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а також відмова такої особи від проходження огляду становлять підвищену суспільну небезпеку, оскільки безпосередньо пов`язані з безпекою дорожнього руху, життям і здоров`ям інших його учасників. Сам факт проходження особою військової служби не звільняє її від обов`язку дотримуватися Правил дорожнього руху та виконувати законні вимоги працівників поліції.

За таких обставин суддя доходить висновку, що доводи захисника спрямовані переважно на інше тлумачення встановлених обставин, однак не спростовують факту відмови ОСОБА_1 як водія транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відтак, досліджені у судовому засіданні докази у своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що захисник посилався на проходження ОСОБА_1 військової служби. Разом з тим, сам по собі статус військовослужбовця не є безумовною підставою для звільнення особи від сплати судового збору у будь-якій категорії справ.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення військовослужбовців від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Водночас у цій справі ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Матеріали справи не містять належних доказів того, що подія адміністративного правопорушення була пов`язана з виконанням ОСОБА_1 військового обов`язку або службових обов`язків.

За таких обставин підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору суддя не вбачає, а тому судовий збір підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 130, 251, 252, 283-285, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Рахунок для оплати штрафу: (Отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету Адмін. Штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у дохід держави грошові кошти в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рахунок для оплати судового збору:отримувач коштів ГУК у Дн-кійобл/Сам.р./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA408999980313181206000004634, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя В.В. Гаркуша