Court ruling № 136070039, 27.04.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа №127/12368/25

Провадження № 1-кп/127/435/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 про негайне звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 із загородження зі скла для утримання обвинувачених у залах судових засідань з можливістю приймати участь в судовому засіданні безпосередньо в залі судових засідань разом зі своїм захисником у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020020000009 від 03.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_8 ,

потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представників потерпілих - захисників: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисників: ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України.

В ході судового розгляду захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 звернулися до суду із клопотанням про негайне звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 із загородження зі скла для утримання обвинувачених у залах судових засідань з можливістю приймати участь в судовому засіданні безпосередньо в залі судових засідань разом зі своїм захисником у даному кримінальному провадженні. Вказане клопотання мотивоване тим, що суд при розгляді справи повинен застосовувати практику Європейського суду з прав людини щодо тримання за металевою решіткою та використання іншого поводження, що принижує гідність людини, як порушення принципу презумпції невинуватості. З вказівкою на ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначає, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводження або покарання. Захисник ОСОБА_5 вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_6 у загородженні зі скла для утримання обвинувачених у залах судових засідань є образою людської гідності в порушення ст. 3 Конвенції.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав озвучене захисником ОСОБА_5 клопотання та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання, вважає, що звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 із загородження зі скла для утримання обвинувачених в залах судових засідань буде суперечити застосованому до останнього запобіжного заходу, та, відповідно, створить ризики, які були підставою для застосування такого.

Представник потерпілого захисник ОСОБА_11 заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та просив суд відмовити у вказаному клопотанні, оскільки вважає, що перебування обвинуваченого ОСОБА_6 у залі судового засідання створить для потерпілих негативні наслідки, оскільки останні дотепер хвилюються за свій психологічний стан та за своє життя, а перебування обвинуваченого у залі суду негативно вплине на потерпілих. Також захисник вважає, що перебування обвинуваченого ОСОБА_6 у залі суду створить небезпеку для оточуючих.

Представник потерпілого - захисник ОСОБА_12 , потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали думку прокурора та захисника ОСОБА_11 .

Захисники ОСОБА_15 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_14 підтримав клопотання та просив суд дозволити обвинуваченому ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження перебувати безпосередньо в залі судових засідань.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав вказане клопотання.

Суд, вислухавши клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 , з`ясувавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 2 ст. 11 КПК України забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно ч. 3 ст. 318 КПК України розгляд кримінального провадження відбувається у спеціально обладнаних залах судових засідань.

Відповідно до п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Державної Судової адміністрації України та Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 № 613/785/5/30/29/67/68, у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України.

У даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, запобіжний захід у виді тримання під вартою завжди пов`язаний з обмеженням основних прав та свобод людини та громадянина, гарантованих Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, серед яких свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, недоторканість особи.

В п. 27 Інструкції зазначено, що за розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється. Інструкція не містить випадків можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, під час проведення судового засідання не в загородженні.

Згідно вимог п. 3.16. наказу МВС від 20.01.2005 № 60 дск (зі змінами), у залі судового засідання підсудні (обвинувачені) особи розміщуються за стаціонарним металевим загородженням або загородженням з органічного скла на лавах.

Вирішуючи дане клопотання, колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Ярослав Бєлоусов проти Росії» від 04.10.2016, «Марія Альохіна проти Росії» від 17.07.2018, «Свинаренко та Сляднєєв проти Росії» від 17.07.2014, у яких Європейський суд з прав людини у контексті заходів щодо забезпечення судового засідання наголосив, що утримання особи в металевій клітці суперечить ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи її принижуючу природу. Однак, розміщення обвинувачених або підсудних за скляними перегородками або в скляних кабінах само по собі не включає елемент приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості.

Суд також враховує, що загородження зі скла, за яким знаходиться обвинувачений ОСОБА_6 , у залі судових засідань під час розгляду кримінального провадження, відповідає вимогам ДБН та не перешкоджає обвинуваченому ефективно використовувати свої права, зокрема - право на захист, спілкування з захисником та іншими учасниками кримінального провадження.

Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні проводиться в залі судових засідань, що обладнаний скляною кабіною. Обвинувачений ОСОБА_6 має достатні можливості для спілкування із своїм захисником, спеціально обладнане в залі судового засідання місце для утримання обвинуваченого не є металевою кліткою та не є переповненим, в ньому достатньо місця для того, щоб за необхідності робити необхідні нотатки та записи, знайомитися із документами. Вид і форма загородження зі скла є такими, що дозволяють обвинуваченому безперешкодно спілкуватись із учасниками судового засідання та захисником, передавати документи суду, працівники конвою не перешкоджають реалізації таких можливостей обвинуваченого.

Таким чином, захисником ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 не наведено переконливих аргументів, які б указували на те, що умови перебування обвинуваченого ОСОБА_6 за загородженням зі скла для утримання обвинувачених у залах судових засідань перешкоджають здійсненню його права на захист або ж суперечать ст. ст. 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вищенаведене свідчить, що такий захід безпеки, як перебування обвинуваченого ОСОБА_6 , до якого у даному кримінальному провадженні, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за загородженням зі скла для утримання обвинувачених у залах судових засідань, відповідає обставинам справи, є пропорційним обмеженням його прав як особи, що утримується під вартою, здійснюється відповідно до закону, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

Крім того, суд враховує позицію потерпілих у даному кримінальному провадженні, які заперечували щодо перебування ОСОБА_6 у залі суду, оскільки останні хвилюються за своє життя та вважають, що перебування обвинуваченого ОСОБА_6 у залі суду (поряд) створить психологічний тиск на них.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для забезпечення можливості перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під час судових засідань у даному кримінальному провадженні поза межами загородження зі скла для утримання обвинувачених у залах судових засідань, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 350, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 про негайне звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 із загородження зі скла для утримання обвинувачених у залах судових засідань з можливістю приймати участь в судовому засіданні безпосередньо в залі судових засідань разом зі своїм захисником у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020020000009 від 03.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України відмовити.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: