Court ruling № 136026151, 27.04.2026, Fastiv City and District Court of Kyiv Oblast

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2052/26

381/2123/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

встановила:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цією заявою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2025 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Зміст відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру за № 2580761 від 08.04.2026 свідчить, що за вказаними параметрами відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу не знайдено.

Водночас, позивач звертаючись до суду з цим позовом зазначає адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .

Перевіривши матеріали цивільної справи, вважаю, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Фастівським міськрайонним судом Київської області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

У поданому до суду позові позивач вказує на те, що керується ст. 28 ЦПК України.

Зміст ч. 1 ст. 28 ЦПК України, яка регулює питання підсудності справ за вибором позивача та визначає альтернативну підсудність справ, предметом спору у яких є визнання батьківства відповідача, свідчить, що вказана норма процесуального закону не передбачає альтернативну підсудність для справ про оспорювання батьківства.

З огляду на це територіальна юрисдикція позову про оспорювання батьківства визначається за правилами загальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Отримані судом відомості щодо місця реєстрації відповідача свідчать, що ця справа не належить до територіальної підсудності Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Також з матеріалів позовної заяви суд не вбачає підстав для зверненням позивача до Фастівського міськрайонного суду Київської області, що виключає можливість відкриття провадження у цій справі вказаним судом.

Водночас, ця справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду міста Києва.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд Шевченківському районному суду міста Києва (за останнім відомим місцем проживання відповідача).

Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на викладене, керуючись ст. 28, 31, 32 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Цивільну справу № 381/2123/26 (провадження № 2/381/2052/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК