Decision № 136018684, 27.04.2026, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Справа № 480/5888/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5888/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, в якій просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту";

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_1 і сформувати на підставі виправлених даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти довідку про здобувача освіти із зазначенням в полі довідки "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" "Так, не порушує".

Також, у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 20 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 у 2004 році отримав cвідоцтво про базову загальну середню освіту. У 2007 році позивач отримав атестат про повну загальну середню освіту. У 2007 році позивач закінчив навчання у Державному навчальному закладі «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» та 20.08.2024 отримав дублікат диплому кваліфікованого робітника. 12.09.2022 наказом №1402-н позивач був зарахований до Сумського національного аграрного університету студентом 1 курсу на спеціальність 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» ступенем вищої освіти «Бакалавр» інженерно-технологічного факультету на умовах комерційного фінансування заочної форми навчання. Разом з тим, наказом від 10.03.2023 №578-н ОСОБА_1 було відраховано з університету з 14.03.2023 за невиконання вимог індивідуального навчального плану. 13.08.2024 наказом №148-с позивача зараховано до Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури та на даний час він є студентом ІІІ курсу денного відділення в групі Б-31 за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Термін закінчення закладу освіти - 30.06.2027. На даний час позивач є здобувачем послідовної освіти, проте в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 14.07.2025 №670680 формується висновок про порушення послідовності здобуття позивачем освіти та містить визначення "Ні, порушує" послідовність, що, на думку позивача, є протиправним і незаконним.

Ухвалою від 29.07.2025 Сумський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником Міністерства освіти і науки України було надано суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу освіти особа, має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої (фахової-передвищої) освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття освіти на тому самому рівні національної рамки кваліфікацій. Повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) у відповідному поле буде зазначено «Ні, порушує». При цьому, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 12.09.2022 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Сумського національного аграрного університету та був відрахований з цього закладу освіти 14.03.2023. 13.08.2024 був зарахований для здобуття освітнього ступеня фахового молодшого бакалавра до Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій з аргументами відповідача не погодився, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (а.с. 6) ОСОБА_1 :

- у 2007 році закінчив навчання у Державному навчальному закладі «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» та 20.08.2024 отримав диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 ;

- 12.09.2022 наказом № 1402-н був зарахований до Сумського національного аграрного університету студентом 1 курсу на спеціальність 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» зі ступенем вищої освіти «бакалавр» інженерно-технологічного факультету на умовах комерційного фінансування заочної форми навчання. Наказом від 10.03.2023 №578-н відрахований з університету з 14.03.2023 за невиконання вимог індивідуального навчального плану;

- 13.08.2024 наказом № 148-с зарахований до Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури та на даний час він є студентом ІІІ курсу денного відділення в групі Б-31 за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія» зі ступенем вищої освіти "фаховий молодший бакалавр". Термін завершення навчання 30.06.2027.

Вищевказані обставини підтверджуються також копіями наказів ректора Сумського національного аграрного університету від 12.09.2022 № 1402-Н, від 10.03.2023 № 578-н, довідкою Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури від 14.07.2025 № 7640 (а.с. 12, а.с. 14 зворотній бік, а.с. 15).

14.07.2025 Сумським фаховим коледжем будівництва та архітектури було сформовано довідку № 670680 (а.с. 6) про здобувача освіти ОСОБА_1 за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, відповідно до якої позивач порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти урегульовані Законом України від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII).

У силу частин першої, третьої статті 3 Закону №2145-VIII кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Як визначено у пункті 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За змістом статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону №2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною п`ятою згаданої статті визначено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Порядок функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб, визначено Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення № 620).

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 620 ЄДЕБО є інтегрованою інформаційно-телекомунікаційною системою, технічні засоби якої перебувають в межах території України, яка складається з комплексу автоматизованих робочих місць, об`єднаних в єдину інформаційну систему захищеними каналами зв`язку з використанням технології віддаленого доступу, має підключення до мереж зв`язку загального користування з розмежуванням прав доступу, забезпечує захист від порушень цілісності інформації, забезпечує різні види доступності (блокування) відкритої інформації та інформації з обмеженим доступом, вимогу щодо захисту якої встановлено законами. Захист інформації в ЄДЕБО забезпечується шляхом створення комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Пунктом 5 розділу І Положення № 620 визначено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення № 620 головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.

У силу підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ Положення № 620 ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти (документів про освіту та наукові ступені і вчені звання, студентських (учнівських) квитків державного зразка, а також для видачі суб`єктам освітньої діяльності ліцензій на провадження освітньої діяльності, сертифікатів про акредитацію освітніх програм, спеціальностей, напрямів підготовки, свідоцтв про атестацію суб`єктів освітньої діяльності у встановленому законодавством порядку.

У пункті 1 розділу ІІІ Положення № 620 передбачено, що доступ до ЄДЕБО уповноваженим суб`єктам надається технічним адміністратором ЄДЕБО на договірній основі за заявою уповноваженого суб`єкта, що обов`язково містить відомості про нього або його територіально відокремлений структурний підрозділ (відокремлений підрозділ), дані його працівників, яким забезпечується доступ до ЄДЕБО, визначені підпунктом п`ятим пункту 6 цього розділу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІІ Положення № 620 в ЄДЕБО вносяться такі дані про фізичних осіб: щодо здобувачів освіти - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності); дата народження; тип, серія (за наявності), номер, ким і коли виданий документ, що посвідчує особу (для особи, якій не виповнилось 14 років - свідоцтво про народження; для особи, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не має документів, що посвідчують особу - довідка про звернення за захистом в Україні); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); громадянство; стать; серія, номер, ким і коли виданий документ про освіту (науковий ступінь) особи з інформацією про здобуті нею рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, професію, спеціальність та спеціалізацію (у деяких випадках зазначаються напрям підготовки, освітня програма, професійна кваліфікація); про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією; рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, що здобувається, освітня програма; джерело фінансування здобуття освіти; назва факультету (відділення), структурного підрозділу; форма навчання; курс навчання; навчальна група; серія, номер, ким і коли виданий студентський (учнівський) квиток державного зразка особи з інформацією про назву факультету (відділення), структурного підрозділу, номер групи, форму навчання, дату видачі та строк дії квитка, цифрова фотографія (за наявності).

За змістом пункту 1 розділу IV Положення № 620 розпорядник ЄДЕБО: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; визначає перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам.

А у пункті 2 розділу IV Положення № 620 передбачено, що технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; можливість доступу у форматі відкритих даних до інформації, що міститься в ЄДЕБО, у порядку, встановленому законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про освіту" та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом:

якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"" зазначається "Ні, порушує";

в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається "Ні, порушує", а якщо відсутня - "Так, не порушує".

У цій справі спір стосується правомірності відображення у довідці № 740634 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО стосовно ОСОБА_1 інформації про те, що на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Мотивуючи правомірність відображення у відповідній графі довідки інформації про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти відповідач зазначив, що до вступу у 2024 році до Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури з метою отримання освітнього ступеню "фаховий молодший бакалавр", позивач у 2022 році вже був зарахований до Сумського національного аграрного університету у з метою навчання за освітнім ступенем "бакалавр".

Відтак, у 2024 році позивач був зарахований до вищого навчального закладу з метою навчання за освітнім ступенем, нижчим за той, з метою отримання якого його було зараховано до вищого навчального закладу у 2022 році, що на переконання представника відповідача, порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Оцінюючи вказаний довід, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що позивач не завершив розпочате у 2022 році навчання у Сумському національному аграрному університеті за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальністю 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка та не отримав диплом про освіту.

Аналізуючи положення частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII у їх системному зв`язку з приписами статті 40 названого Закону суд зауважує, що зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а саме - завершеність етапу освіти, що пов`язується з отриманням особою документа про освіту.

Однак, ОСОБА_1 за результатами навчання у Сумському національному аграрному університеті у період з 12.09.2022 по 14.03.2023 документ про освіту (диплом бакалавра) не отримував, оскільки не завершив навчання та був відрахований.

За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами позивача, що його вступ на навчання у 2024 році до Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури за освітнім ступенем "фаховий молодший бакалавр", не порушує послідовності навчання, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що Міністерство освіти і науки України та ДП "Інфоресурс" не уповноважені на внесення змін до ЄДЕБО, а довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формується закладом освіти, суд враховує, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава; розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - ДП "Інфоресурс", що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Свою чергою, заклад освіти уповноважений на видачу довідки про здобувача освіти, що формується за даними ЄДЕБО в автоматичному порядку; заклад освіти не уповноважений на внесення змін до ЄДЕБО чи коригування інформації в базі.

У дорученні Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 запропонований алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, за яким в разі наявності в ЄДЕБО інформації про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, у відповідному полі довідки зазначається "Ні, порушує".

Таким чином, заповнення поля довідки про послідовність освіти відбувається в автоматичному порядку під час її формування закладом освіти згідно алгоритму, розробленого за дорученням Міністра освіти.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.10.2025 у справі №200/5372/24.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що у спірних відносинах зокрема Міністерство освіти і науки України, як розпорядник ЄДЕБО, реалізувало повноваження щодо формування програмним забезпеченням ЄДЕБО відомостей про порушення послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що Міністерством освіти і науки України протиправно внесено до відомості в ЄДЕБО щодо факту непослідовного навчання позивача.

При цьому, суд враховує, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині невірного відображення відомостей у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

А відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту"; зобов`язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_1 і сформувати на підставі виправлених даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти довідку про здобувача освіти із зазначенням в полі довідки "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" "Так, не порушує".

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн., то ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою у 2025 році становить 1211,20 грн.

У цій справі позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру: про визнання протиправною бездіяльності Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до відомостей в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно позивача та про зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до відомостей в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

З огляду на зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд доходить висновку, що вимога про зобов`язання вчинити дії є похідною від вимоги про визнання бездіяльності протиправною, а тому при зверненні до суду із цим позовом позивач повинен був сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи квитанції від 23.07.2025 (а.с. 5), позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Отже, позивачем було надміру сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, позивач має право звернутись до суду із заявою про повернення надміру сплаченого судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 826/14072/17, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Як встановлено судом, позивач не надав жодних доказів на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, обґрунтування їх розміру.

В матеріалах справи відсутні договір про надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), квитанція про оплату послуг адвоката тощо.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту".

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (пр-кт Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) і сформувати на підставі виправлених даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти довідку про здобувача освіти із зазначенням в полі довідки "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" "Так, не порушує".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (пр-кт Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

У відшкодуванні витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах