№ 13593131, 25.01.2011, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

25.01.11                                                                                           Справа № 32/216 (2010)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Давид Л.Л.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер», м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2010р.

у справі № 32/216(2010)

за позовом Приватного підприємства «ТрастТер»,м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»,м.Львів

про визнання того, що ТзОВ «ТрастТер»станом на 01.07.2009р. мало право не складати акт прийому-передачі про повернення майна (трьох залізничних напіввагонів) по договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р.

За участю представників сторін:

позивача: Яворський В.І.

відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2010р. у справі № 32/216(2010) відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «ТрастТер», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м.Львів про визнання, того, що ТзОВ «ТрастТер»станом на 01.07.2009р. мало право не складати акт прийому-передачі про повернення майна (трьох залізничних напіввагонів) по договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що законодавством та укладеним сторонами договором фінансового лізингу не передбачено вибраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів; позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем будь-яким чином прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, позовні вимоги задоволити, з мотивів у ній наведених.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом, про причини неявки не повідомив, пояснень з приводу апеляційної скарги не надав.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(лізингодавець) та Приватним підприємством «ТрастТер»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу (оренди) № 396/0308.

У зв”язку з достроковим припиненням договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. ПП «ТрастТер»передало, а ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»прийняло напіввагони 4-х вісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2 –01124454-032-2004 в кількості 3-х штук за №№ 56263122, 56263130, 56263148 шляхом підписання 01.07.2009р. акту прийому-передачі майна.

Позивач вважає дії щодо повернення предмету лізингу протиправними, вказуючи при цьому, що ПП «ТрастТер»мало право не повертати предмет лізингу станом на 01.07.2009р., оскільки пунктом 10.2 договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. встановлено, що у випадку виникнення підстав вилучення майна згідно з п.10.1 даного договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення майна із зазначенням терміну і місця передачі. Після отримання такого повідомлення лізингоодержувач зобов”язаний за свій кошт здійснити повернення майна, про що складається акт прийому-передачі.

Позивач стверджує, що в строк до моменту вилучення 01.07.2009р. напіввагонів відповідач письмове повідомлення про вилучення майна не надсилав, тому ПП «ТрастТер»не мало обов”язку складати акт прийому-передачі від 01.07.2009р. Крім цього, як вказує позивач, вищевказаний акт прийому-передачі був підписаний помилково.

Відтак, за наведених вище підстав, посилаючись на ст.16, ч.3 ст.583, ст.629 ЦК України, позивач просить визнати, що ТзОВ «ТрастТер»станом на 01.07.2009р. мало право не складати акт прийому-передачі про повернення майна (трьох залізничних напіввагонів) по договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р.

Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

В силу ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в силу ч.2 ст.16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Як вказано у ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Проте, законодавством не передбачає вибраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів. Договором фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. також не встановлено такого способу захисту. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту з огляду на приписи ст.16 ЦК України, не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів.

Обраний ПП «Траст Тер» предмет спору опосередковано пов’язаний з виконанням укладеного між позивачем та відповідачем договору фінансового лізингу, а тому апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем вибрано невірний спосіб захисту прав.

Крім того, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем будь-яким чином прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Виходячи з наведеного, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2010р. є законним, відповідно до ст.43 ГПК України ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, в зв’язку з чим підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Тому керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2010р. у справі № 32/216(2010) залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер», м.Львів - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.