Sentence № 135914813, 22.04.2026, Shyshaky District Court of Poltava Oblast

Справа № 551/422/25

ВИРОК

Іменем України

22 квітня 2026 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ( дистанційно ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025170550000108 від 31 січня 2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно - технічною освітою, непрацюючої, незаміжні, має на утримання чотирьох малолітніх дітей, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше несудимої,

яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 31 січня 2025 року, близько 07 год. 30 хв., знаходячись за місцем свого фактичного проживання, що по АДРЕСА_2 , відчула фізіологічні симптоми, характерні для початку пологів.

Достеменно знаючи про свою вагітність, будучи вагітною не менш як на 37 38 тижні внутрішньоутробного розвитку, свідомо приховуючи зазначений факт від оточуючих, у відповідності до наказу МОЗ України № 417 від 15 липня 2011 року « Про організацію амбулаторної акушерсько - гінекологічної допомоги в Україні », не перебуваючи на відповідному обліку у лікарів, періодичні медичні обстеження у зв`язку з вагітністю не проходила, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість звернутися до медичного закладу, прийняла рішення за кваліфікованою медичною допомогою у зв`язку з пологами не звертатися, народжувати самостійно, відчувши за станом здоров`я настання фізіологічного процесу народження ( пологів ), направилася до приміщення котельні для народження дитини.

Знаходячись у котельні, ОСОБА_4 самотужки, без втручання сторонніх осіб під час фізіологічних пологів, самостійно народила доношену, життєздатну, зрілу дитину чоловічої статті без вад розвитку несумісними із життям, вагою 2 кг 470 гр, довжиною тіла 47 см. У момент виходу з пологових шляхів дитина випала у пластикове відро, чорного кольору. ОСОБА_4 власноруч розірвала пуповину, яка з`єднувала новонароджену дитину з плацентою ( за рахунок прикладення значної механічної сили рук уздовж пуповини, тобто шляхом її розтягнення ).

Одразу після природного виходу дитини з пологових шляхів, діючи з умислом на позбавлення життя своєї новонародженої дитини, маючи на те реальну можливість, свідомо не забезпечила належних умов пологів та догляду за новонародженою дитиною, в порушення вимог Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству », Конституції України, згідно з якою кожен має право на життя та в порушення вимог ч. 2 ст. 150 СК України, відповідно до якої на матір покладено обов`язки піклуватися про здоров`я своєї дитини, діючи за раптово виниклим умислом, направленим на її вбивство, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх протиправних дій та їх наслідки, приховавши факт народження дитини, особисто створила ситуацію, за якої новонароджена дитина потрапила у середовище, в якому дихання неможливе, а саме ОСОБА_4 закрила тіло новонародженої дитини мокрим одягом, чим обмежила доступ повітря дитини, позбавивши тим самим її можливості самостійно дихати, внаслідок чого настала смерть дитини, тобто умисно вбила свою новонароджену дитину одразу після пологів, при цьому, усвідомлюючи, що перекривала доступ дитині до кисню, у зв`язку з чим новонароджена дитина не змогла б вижити.

Зачекавши деякий час та остаточно переконавшись, що дитина більше не рухається і не кричить, тобто не подає ознак життя, ОСОБА_4 самостійно покинула місце вчинення кримінального правопорушення, чим довела злочинний умисел до кінця.

Відповідно до висновку експерта № 32 від 03 березня 2025 року, смерть народженої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала внаслідок механічної асфіксії.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю та надала суду наступні пояснення.

Так, із 2014 року вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 , від якого має двох синів 2016 та 2019 років народження. Також вона виховує трьох дітей від попередніх шлюбів, одна з яких є малолітньою. Через місяць після смерті чоловіка, 15 грудня 2025 року народила спільну дитину ОСОБА_8 .

Сімейне життя з ОСОБА_7 супроводжувалося систематичним вчиненням домашнього насильства в його фізичній та психологічних формах. ОСОБА_7 зловживав алкогольними напоями, що призводило до неконтрольованої агресії, в тому числі й відносно дітей. Тривале перебування у стані психологічного тиску та залякування призводило до пригнічення її волі з боку нині померлого чоловіка. Вона неодноразово намагалася припинити ці відносини, проте під тиском чоловіка поверталася до нього.

Про попередню вагітність дізналася у травні 2024 року. За станом здоров`я не була впевнена у своєму стані, оскільки вагітність протікала з ускладненнями у вигляді періодичних кровотеч, а зовнішні ознаки (збільшення живота) тривалий час були відсутні. Про підозри щодо вагітності нікому не повідомляла. У грудні 2024 року відчула рух плоду. Через скрутне матеріальне становище, відсутність роботи у чоловіка та його зловживання алкоголем, вона перебувала у пригніченому стані, проте наміру переривати вагітність не мала. У зв`язку з планованим виїздом сім`ї за кордон, вирішила повідомити чоловіку про дитину вже після перетину державного кордону.

31 січня 2026 року разом із ОСОБА_7 мали їхати до ЦНАПу в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області для реєстрації шлюбу. Близько 07 год. 30 хв. у неї відійшли навколоплідні води. Через напружені стосунки з чоловіком та психологічний тиск з його боку, вона не наважилася повідомити про початок пологів. Зайшовши до приміщення котельні, вона народила дитину над відром. Пологи були стрімкими, власноруч розірвала пуповину. Після пологів відчувала сильне запаморочення та декілька разів короткочасно втрачала свідомість. Чи подавала дитина ознаки життя (крик), вона не чула і на неї не дивилася. Кров витерла ганчір`ям, яке згодом викинула у те саме відро, де знаходилася новонароджена дитина.

За допомогою чоловіка, який постійно тиснув і припускав, що її зволікання, викликанні, не бажанням реєструвати шлюб, вийшла з приміщення котельні. Під час переодягання свекруха помітила кровотечу, припустивши, що стався викидень або медикаментозне переривання вагітності. Вказаний факт вона заперечила, вказавши на менструальні виділення. По дорозі до ЦНАПу стан погіршувався, відчувала сильне запаморочення.

За наполяганням свекрухи чоловік відвіз її до місцевої лікарні. Після госпіталізації до гінекологічного відділення на запитання лікаря вона підтвердила факт народження дитини. Про смерть дитини дізналася на третій день від слідчого. Через заборону чоловіка участі у похованні дитини не брала.

У вчиненому щиро розкаюється, зазначивши, що досі не може логічно пояснити мотиви своїх дій у той момент.

У судових дебатах обвинувачена просила не застосовувати покарання у вигляді реального позбавлення волі, щоб вона мала змогу виховувати своїх малолітніх дітей, у яких, окрім неї, більше нікого немає.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 , зважаючи на повне визнання вини обвинуваченої у вчиненому, щире каяття, просила призначити ОСОБА_4 покарання з застосуванням положень ст. 75 КК України.

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025170550000108 від 31 січня 2025 року, потерпілим у кримінальному провадженні визнаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.1, а.с. 2 ).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис за № 252 та 04 листопада 2025 року виконавчим комітетом Шишацької селищної ради видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ( т. 1, а.с. 87 ).

12 січня 2026 року ОСОБА_9 ( мати померлого потерпілого ) звернулася до суду з заявою про залучення її до участі у справі в якості потерпілої. Розгляд справи ОСОБА_9 просила проводити у її відсутність ( т. 1, а.с. 107 109 ).

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року заяву ОСОБА_9 про залучення її в якості потерпілої задоволено, залучено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якості потерпілої у кримінальному провадженні № 12025170550000108 від 31 січня 2018 року відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України ( т. 1, а.с. 111 ).

Зважаючи на позицію учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність потерпілої ОСОБА_9 , суд приходить до висновку про проведення судового провадження у відсутність останньої, явка до суду якої є правом, а не обов`язком.

Незважаючи на повне визнання вини ОСОБА_4 у вчиненому, її вина також доводиться дослідженими у судовому засіданні належними і допустимими письмовими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема:

- даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025170550000108 від 31 січня 2025 року з попередньою правовою кваліфікацією за ст. 117 КК України, відповідно до яких 31 січня 2025 року, о 13 год. 51 хв. із служби 102 надійшло повідомлення головної медичної сестри Шишацької ЦРЛ про те, що до вказаного медичного закладу доставлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кровотечею. Під час обстеження останньої встановлено, що вона народила, але де саме дитина невідомо, зі слів пацієнтки вдома. Після чого, чоловік привіз дитину без ознак життя ( т. 1, а.с. 181 );

- даними електронного рапорту, зареєстрованого в журналі електронного обліку 31 січня 2025 року за № 701, згідно яких в результаті відпрацювання поданої заяви встановлено, що 31 січня 2025 року, близько 8 години, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_2 , народила дитину чоловічої статті. Після чого, з співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поїхали до ЦНАП, що у сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області, з метою реєстрації шлюбу. В цей час у ОСОБА_4 виникла кровотеча, у зв`язку з чим ОСОБА_7 відвіз її до Шишацької ЦРЛ. На запитання лікаря, де дитина, ОСОБА_7 з місця проживання привіз труп новонародженої дитини, чоловічої статті. При зовнішньому огляді трупа дитини за участю судово медичного експерта тілесних ушкоджень не виявлено. Труп дитини направлено до Миргородського БСМЕ для встановлення причини смерті ( т. 1, а.с. 182 );

- даними протоколу обшуку від 31 січня 2025 року з фототаблицями до нього, який проведений відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв`язку з можливим перебуванням в будинку осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, так як зволікання могло призвести до втрати важливих для досудового розслідування обставин та речових доказів на місці вчинення кримінального правопорушення. У період часу з 19 год. 35 хв. до 20 год. 35 хв. 31 січня 2025 року проведено невідкладний обшук житлового будинку, господарських приміщень та на прилеглій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено: в приміщені котельні: фрагмент паперу з слідами РБК № 1, фрагмент паперу з слідами РБК № 2, змив РБК з дерев`яних дверей з під шафи та контроль до нього, змив РБК з підлоги, поліетиленовий пакет з слідами РБК. У приміщені житлової кімнати № 2: комбінезон жіночого типу 157-го розміру. У приміщені літньої кухні: рушник із слідами забруднення. Вилучене майно та сліди в опечатаному стані направлено до камери зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області для належного зберігання ( т.1, а.с. 183-207 );

- ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 лютого 2025 року у справі № 541/487/25, якою клопотання слідчого Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про надання дозволу на проведення обшуку задоволено. Надано дозвіл на проведений обшук, господарських приміщень та на прилеглій земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , який згідно з витягом № 198248361 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на підставі технічного паспорту № 37440, виданого 27 грудня 2019 року ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації « Інвентаризатор », виписки з погосподарської книги № 3 ( номер об`єкту погосподарського обліку № 195, серія номер 52, виданий 14 січня 2020 року ) належить на підставі права власності ОСОБА_10 , де фактично проживали ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого були вилучені: фрагмент паперу з слідами РБК № 1, фрагмент паперу з слідами РБК № 2, змив РБК з дерев`яних дверей з під шафи та контроль до нього; змив РБК з підлоги, поліетиленовий пакет з слідами РБК. У приміщені житлової кімнати № 2: комбінезон жіночого типу 157-го розміру. У приміщені літньої кухні: рушник із слідами забруднення, які мають значення речових доказів в рамках кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 12025170550000108 від 31 січня 2025 року ( т.1, а.с. 208 209 );

- даними протоколу огляду трупу з фототаблицями до нього від 01 лютого 2025 року, предметом якого є труп новонародженої дитини чоловічої статті, вагою 2 470 г, довжиною тіла 47 см, без видимих тілесних ушкоджень ( т. 1, а.с. 215 217 );

- висновком експерта № 32 від 31 січня 2025 року, відповідно до якого новонароджений чоловічої статті ( наявність родової пухлини, пуповини, сиро - подібної змазки в природних складках та помарок крові ). Зрілий ( вага 2 470 г, зріст 47 см, нігтьові пластини на пальцях рук, на пальцях ніг знаходяться на рівні нігтьових фаланг пальців, яєчки опущені в калитку, наявність ядра окостеніння стегеневої кістки ). Доношений, 37 38 й тиждень внутрішньоутробного розвитку. Живонароджений ( легені розправлені, виповнюють плевральні порожнини, при опусканні в ємкість з водою - не тонуть, горизонтальне положення шлунка ).

При судово - медичному дослідженні трупа новонародженого ОСОБА_11 , чоловічої статі, будь - яких вад розвитку не виявлено, тривалість його життя після народження складав короткий проміжок часу, що може вимірюватися хвилинами.

При судово - токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 , чоловічої статті, виявлено етиловий спирт у концентрації 0.4 проміле.

При судово медичному дослідженні трупа новонародженої дитини ОСОБА_11 , встановлено, що вільна частина пуповини з нерівними краями та крововиливом у стінку, що свідчить про те, що її роз`єднання було внаслідок механічного розриву.

Причиною смерті новонародженої дитини ОСОБА_11 стала механічна асфіксія.

При дослідженні були виявлені слідуючі тілесні ушкодження: садно, що розташоване на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча та крововилив у м`які тканини кореня язика, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, незадовго до смерті.

Видано лікарське свідоцтво про смерть № 1 від 03 лютого 2025 року ( т.1, а.с. 218-220 );

- висновком експерта № СЕ 19-25/9458-БД від 24 березня 2025 року, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірно є біологічними батьками невстановленої особи чоловічої генетичної статі, зразок крові трупа, якої досліджувався. Ймовірність даної події становить не менше, ніж 99.9 % ( т. 1, а.с. 222 235 );

- даними протоколу слідчого експерименту від 06 лютого 2025 року, під час якого обвинувачена ОСОБА_4 на місці розповіла про перебіг пологів та за яких умов настала смерть новонародженої дитини ( т.1, а.с. 236 255 ). Відеозапис слідчої дії переглянуто в судовому засіданні. Надані під час слідчого експерименту свідчення, узгоджуються з тими, що були надалі ОСОБА_4 під час судового слідства;

- даними висновку судового - психіатричного експерта № 152 від 12 березня 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 на період часу, до якого відноситься скоєння, інкримінованого їй, правопорушення, не відмічалося проявів хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, що не позбавляло її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 не перебувала у будь-якому емоційному стані, котрий міг істотно впливати на її свідомість, на поведінку, в тому числі вона не перебувала у стані фізіологічного афекту ( т. 1, а.с. 175-180 ).

З огляду на повне та беззаперечне визнання вини ОСОБА_4 у вчиненому, учасники судового провадження не наполягали на допиті свідків обвинувачення, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування ( т. 1, а.с. 256 259 ).

Суд зважає на особливий психічний і фізичний стан жінки як при пологах, так і відразу після них, який послаблює її спроможність керувати своїми діями, однак досліджені докази дають підстави суду вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в неї розпочався процес пологів, не звернулася за медичною допомогою, приховала від інших осіб факт пологів, що свідчить про те, що вона бажала настання смерті новонародженої дитини, при цьому обвинувачена не перебувала в стані фізіологічного афекту або будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на її свідомість і діяльність або обмежити здатність до змістовної оцінки та вольового контролю своїх протиправних дій, могла розуміти характер та значення своїх дій.

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої доведена, в її діяннях має місце склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України, умисне вбивство матір`ю своєї новонародженої дитини відразу після пологів

Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17 вересня 2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як слідує із рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 виду та міри покарання суд відповідно до вимог ст. ст. 65 - 67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості та обставини вчинення, особу винної, поведінку до вчинення злочину та після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченій покарання, суд відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, зокрема те, що згідно із ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_4 відносяться до категорії нетяжких.

Обвинувачена ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася ( т.2, а.с. 17 ), на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( т. 1, а.с. 145 ), за попередніми вагітностями перебувала на обліку у жіночій консультації, попередні пологи відбулися у 2006, 2008, 2012, 2016 і 2019 роках, у 2021 році мало місце штучне переривання вагітності, за вагітністю, за наслідками якої настала смерть дитини, на « Д » обліку у жіночій консультації не перебувала ( т.2, а.с.15 ), посередньо характеризується за місцем фактичного проживання, незаміжня, самостійно виховує шістьох дітей, чотири з яких є малолітніми, наймолодшій дитині на момент винесення вироку виповнилося лише п`ять місяців ( т.1, а.с. 146 - 147 ).

Відповідно до інформації служби у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області за вих. № 01 23/43 від 03 лютого 2026 року, малолітні діти ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебували на обліку служби, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах. Наказом № 87 від 01 грудня 2025 року зняті з обліку ( т.1, а.с. 148 ).

За інформацією Служби у справах дітей Шишацької селищної ради Полтавської області за вих. № 01-19/114 від 26 березня 2026 року, причиною перебування дітей на обліку було неналежне їх утримання через вживання батьками алкогольних напоїв та вчинення сварок, бійок в присутності дітей. Під час перебування дітей на обліку Службою у справах дітей спільно з іншими структурами, дотичними до роботи з дітьми та батьками, які опинилися в складних життєвих обставинах, проводилися відвідування родини. Під час яких батько дітей вів себе агресивно висловлювався нецензурною лайкою. ОСОБА_4 підтримування спілкування з фахівцями, але від допомоги та здійснення соціального супроводу категорично відмовлялася, зазначила, що сама зможе долати складні життєві обставини. На час обстеження, умови проживання були задовільними, діти були забезпеченні всім необхідним, відвідували навчальних заклад. Та попри все, в родині панувала нездорова психологічна атмосфера, вчинялися випадки насилля ОСОБА_7 відносно ОСОБА_4 .

З 09 липня по 14 липня 2025 року, ОСОБА_4 за заявою про вчинення домашнього насильства, перебувала з дітьми в Денному центрі соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насилля та насилля за ознакою статі Шишацької селищної ради.

16 березня 2026 року проведено обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого проведено бесіду з членами родини, в ході якої встановлено, що атмосфера в сім`ї позитивна, панують доброзичливі та довірливі стосунки. Діти з повагою відносяться до матері. Для дітей створені належні та безпечні умови проживання.

Діти ОСОБА_4 , на даний час, не перебувають на обліку Служби у справах дітей. Мати належним чином здійснює виконання батьківських обов`язків. Підстав для перебування дітей на обліку, відібрання чи позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 не має ( т.2, а.с. 5-6 ).

Згідно з інформацією директора КУ « Центр надання соціальних послуг Шишацької селищної ради » ОСОБА_16 за вих. № 01-11/112-05 від 03 лютого 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка с. Бухуни Миргородського району Полтавської області, має статус багатодітної матері, перебуває на обслуговуванні у відділенні « Денний центр соціально - психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі », як така, що опинилася в складних життєвих обставинах.

За період перебування на обслуговуванні у Центрі, ОСОБА_4 отримувала соціальні послуги соціальної адаптації, натуральну допомогу, консультування. Соціальними працівниками проводилися бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей, налагодження внутрішньо сімейних стосунків, також надано допомогу в оформленні особистих документів та державних виплат ( т. 1, а.с. 149 ).

Відповідно до інформації т.в.о. заступника начальника Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_17 за вих. № 67217-2026 від 19 березня 2026 року, ОСОБА_4 та її діти на обліку в секторі ювенальної превенції Миргородського РВП не перебували. Остання до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не притягувалася ( т. 2, а.с. 4 ).

Обставинами, які пом`якшують відповідальність, суд визнає щире каяття та повне визнання вини.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 висловлювався щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки.

Суд також звертає увагу на те, що згідно висновку судово-психіатричного експерта № 152 від 12 березня 2025 року, на період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_4 , інкримінованого їй, правопорушення, у неї не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, пологи почалися раптово, в день, коли вони з чоловіком збиралися реєструвати шлюб, супроводжувалися емоційним напруженням, всі поспішали, на них чекав автомобіль, пологи були суб`єктивно несподіваними, протікали стрімко у підсобному приміщенні ( котельні ), при цьому рідні знаходилися неподалік. Через те, що відбувалося, « що робиться і що буде далі » замкнулася, відчувала тривогу і страх. Незважаючи на прояви емоційного напруження і короткочасне запалення, у ОСОБА_4 не відмічалося спутаної свідомості, гострої розгубленості, дезорганізованої поведінки, марення, галюцинацій, вона оцінювала ситуацію, перервала пуповину, прибрала кров. Не відмічалося зниження її критичних і прогностичних функцій, що не позбавляло ОСОБА_4 здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними. Після пологів пояснювала рідним, що у неї менструація. Поїхала з чоловіком реєструвати шлюб. За наполяганням свекрухи чоловік відвіз її до місцевої лікарні, де госпіталізували у гінекологічне відділення. На запитання лікаря, повідомила, що народила дитину. Вважала, що дитина жива, на тертій день від слідчого дізналася про смерть дитини. Переживала, думала « що вона зробила », була пригніченою, плакала. Виникали думки про вчинення самогубства, але згадувала про дітей і відганяла ці думки. Через місяць дещо заспокоїлася, але до цього часу не розуміє як це могло з нею статися. Ситуація в сім`ї залишається напруженою, чоловік докоряє. У ОСОБА_4 збережене критичне ставлення до свого стану та до ситуації у зв`язку з інкримінованим правопорушенням.

Потребнісно мотиваційна спрямованість ОСОБА_4 визначається сімейною мотивацією діяльності та потреб у безпеці, яка є типовою для її повсякденного життя ( т. 1, а.с. 175 180 ).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, органами досудового слідства не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді відносно ОСОБА_4 , зважаючи на інформацію, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, відносини у суспільстві, середній рівень ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, тому орган пробації вважає, що виправлення останньої без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.

У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним, крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, орган пробації рекомендує проходження ОСОБА_4 пробаційної програми: « Формування життєвих цінностей » модуль « Сім`я та цінності » та « Подолання сімейного насильства » ( т. 1, а.с. 138-142 ).

Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані.

Тому, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує дані про її особу, зокрема те, що вона являється особою молодого віку, має постійне місце проживання, характеризується без посилання на негативні риси, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, наймолодшому сину на момент винесення вироку виповнилось п`ять місяців, не перебуває на обліку у лікарів психіатра, нарколога, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, вчинила нетяжкий злочин, у вчиненому щиро розкаялася. Суд приймає до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що обвинувачена повністю визнавши свою вину, щиро розкаялась та надала показання, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого нею кримінального правопорушення, що свідчить про її небайдужість до наслідків, що настали, що в своїй сукупності знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в максимальних межах санкції ст.117 КК України з огляду на тяжкість наслідків вчиненого злочину та з врахуванням характеризуючих даних про винну особу, її анамнез життя та поведінку після вчинення злочину, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, із встановленням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості злочину та особі обвинуваченої.

При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким, вид та строк призначеного покарання, а також невідворотність тяжких наслідків у вигляді смерті новонародженої дитини. З огляду на вказані обставини, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченій іспитовий строк на максимальний термін, який, на думку суду, буде необхідним для того, щоб ОСОБА_4 довела своє виправлення без реального відбування покарання.

На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Призначення обвинуваченій покарання у виді обмеженні волі, яке є альтернативним згідно санкції ст. 117 КК України, є не можливе в силу положень ч. 3 ст. 61 КК України, оскільки ОСОБА_4 має на утриманні чотирьох малолітніх дітей.

Як слідує зі змісту ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

З огляду на це,суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави суму процесуальних витрат за проведення судової молекулярно генетичної експертизи № CE-19-25/9458-БД від 24 березня 2025 року, вартістю 3 480 грн. 33 коп. ( т. 1, а.с. 221 ).

Питання накладеного арешту ( т.1, а.с. 210 212 ), речових доказів ( т.1, а.с. 213 214 ), суд вирішує у відповідності до ст.ст.100, 174 КПК України.

На момент винесення вироку запобіжний захід відносно ОСОБА_4 застосовано не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком - 3 ( три ) роки.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 додаткові обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою « Формування життєвих цінностей » модуль « Сім`я та цінності » та « Подолання сімейного насильства ».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3 480 грн. 33 коп.

Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 лютого 2025 року у справі № 541/487/25 на фрагмент паперу з слідами РБК № 1, фрагмент паперу з слідами РБК № 2, змив РБК з дерев`яних дверей з під шафи та контроль до нього, змив РБК з підлоги, поліетиленовий пакет з слідами РБК, комбінезон жіночого типу 157 го розміру, рушник із слідами забруднення, плаття чорного кольору з слідами РБК, сорочку темного кольору з слідами РБК, джинсовий комбінезон зі слідами РБК, пластикове відро чорного кольору, - скасувати.

Речові докази у вигляді:

- зразків крові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на фрагменті марлі та контроль до нього, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ( місцезнаходження: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34 ) - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження № 12025170550000108 від 31 січня 2025 року протягом усього часу їх зберігання;

- плаття чорного кольору з слідами РБК, сорочки темного кольору з слідами РБК, джинсового комбінезону з слідами РБК, пластикового відра чорного кольору, поліетиленового пакету з слідами РБК, комбінезону жіночого типу 157 го розміру, рушника з слідами забруднення, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ( місцезнаходження: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34 ), - знищити;

- фрагменту паперу з слідами РБК № 1, фрагменту паперу з слідами РБК № 2, змиву РБК з дерев`яних дверей з під шафи та контроль до нього, змиву РБК з підлоги, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ( місцезнаходження: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34 ) - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: