Court ruling № 135864089, 20.04.2026, Chudniv District Court of Zhytomyr Oblast

провадження № 2/294/1496/26

справа № 294/287/26

20.04.26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

10.04.2026 року, до вирішення питання про відкриття провадження по справі, від представника позивача Василенка Д.О. через підсистему «Електронний суд», надійшла заява про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з позасудовим врегулюванням спору.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у постанові від 20.09.2021 року (справа № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Закриття провадження у справі можливе лише після його відкриття.

Натомість, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Зважаючи на те, що провадження у справі не відкрито та з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу разом із доданими до неї матеріалами.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Разом з цим, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви. Отже, суд приходить також до висновку про необхідність повернення позивачу сплаченої суми судового збору в розмірі 2 662,40 грн., оскільки позовна заява йому повертається.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 13, 185, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу разом з додатками.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, вул. Іллінська, 8) сплачений судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., згідно платіжної інструкції № 892 від 30.01.2026.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ірина БІЛЕРА