Decision № 135852821, 21.04.2026, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2026 року (11:00)Справа № 280/11096/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Департамента муніципального управління Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.214; код ЄДРПОУ 44921382) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.129, код ЄДРПОУ 41127371), треті особи: Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (69035, м.Запоріжжя, вул.Грищенка Володимира, 23; код ЄДРПОУ 03345018); Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБД» (03062, м. Київ, вул. Стрийська, 6, код ЄДРПОУ 37988621) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департамента муніципального управління Запорізької міської ради (далі позивач) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі відповідач), треті особи: Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі третя особа 1 або КП «ЕЛУАШ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБД» (далі третя особа 2 або ТОВ «ТБД»), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 27.11.2025 №040817-15/3144 «Щодо усунення виявлених порушень законодавства».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вимога Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 27.11.2025 №040817-15/3144 «Щодо усунення виявлених порушень законодавства» є протиправною, оскільки не містить в мотивувальній частині фактичних обставин справи, зміст документів та відомостей, врахованих під час розгляду справи, правової оцінки обставин, зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин, не зазначено порядок та строк оскарження даної вимоги, зупинення/незупинення дії адміністративного акта, що прямо суперечить вимогам п. 46, 52-1, 52-2, 52-3 Порядку №550, ст.ст. 47, 71, 72 Закону України «Про адміністративну процедуру» та свідчить про грубе порушення Управлінням вимог чинного законодавства при оформленні матеріалів ревізії, а саме: оскаржуваної вимоги. Таким чином, оскаржувана вимога є протиправною та такою, що не відповідає вимогам наведеного законодавства та оформлена з порушенням установлених вимог та призводить до порушення прав Департаменту на участь в адміністративному проваджені та відповідно реалізації всіх свої прав з урахуванням Закону України «Про адміністративну процедуру». Також, оскаржувана вимога порушує права Департаменту, впливаючи на умови укладених між сторонами договорів, яка не може їх змінювати безпідставно та з порушенням встановленого порядку, зобов`язавши позивача та третіх осіб змінити умови Договорів на підставі вимоги контролюючого органу. Зазначає, що згідно з пунктами 1-8 оскаржуваної вимоги за наслідками проведеної перевірки Управлінням висунуто вимогу до позивача забезпечити відшкодування підприємствами контрагентів на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 117 БК України (повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) є заходом впливу за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 частини першої статті 116 цього Кодексу (нецільове використання бюджетних коштів). Відповідно до ст. 116 БК України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання та визначено перелік порушень. Зауважує, що ні акт ревізії, ні оскаржувана вимога не містять обґрунтувань вчинення КП «ЕЛУАШ», ТОВ «НОВА ЕРА 20», ТОВ «ЗП ГРУП», ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», ТОВ «ТБД», ТОВ «АТП 2244» порушення бюджетного законодавства, яке було б кваліфіковано відповідно до пункту 24 частини першої статті 116 БК України, також вказані товариства не є учасниками бюджетного процесу. Крім того, відповідно до статті 117 БК України за вчинення порушення бюджетного законодавства, передбаченого пунктом 40 частини першої статті 116 України, застосовуються заходи впливу, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 117 БК України. Так, посилання відповідача у пункті 1 вимоги на порушення позивачем ч. 6 ст. 22 БК України є безпідставними, оскільки взагалі зміст вказаної статті не містить переліку порушень, а лише констатує можливість розпорядника бюджетних коштів уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою. Щодо пунктів 2 - 8 оскаржуваної вимоги взагалі не зазначено про порушення бюджетного законодавства, Бюджетного кодексу України, містяться посилання на порушення ст. 193 Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Настанови з визначення вартості будівництва, пунктів Договору, які першочергово регулюють договірні відносини… Отже, у жодному пункті вимоги не зазначено порушення бюджетного законодавства, в той час як в Акті (арк.16) контролюючий орган посилається на Бюджетний кодекс України та інші нормативно-правові акти, що регулюють бюджетний процес. Відповідач у своєму Акті дійшов висновку завдання збитків бюджету Запорізької міської територіальної громади, а у оскаржуваній вимозі вимагає забезпечити відшкодування підприємствами контрагентів на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади збитків, що не відповідає положенням статті 117 БК України, враховуючи правову кваліфікацію вчиненого порушення (п. 1 вимоги - ч. 6 ст. 22 БК України, п.2 8 вимоги відсутність правової кваліфікації порушення) надану відповідачем за наслідками проведеної ревізії. За таких обставин, не можливо констатувати наявність або відсутність факту вчинення позивачем бюджетного порушення, підтвердити наявність підстав для притягнення до відповідальності за порушення бюджетного законодавства, без його належної правової кваліфікації відповідачем, як суб`єктом державного фінансового контролю, до повноважень якого належить встановлення кваліфікуючих ознак конкретного порушення бюджетного законодавства. Висновок відповідача в частині обов`язку відшкодування до бюджету Запорізької міської територіальної громади збитків на предмет його обґрунтованості та відповідності вимогам законодавства, застосованого заходу відповідальності, зазначені порушення не кваліфіковано відповідачем відповідно до ст. 117 БК України. Отже, враховуючи правову кваліфікацію вчиненого порушення (п. 1 вимоги - ч. 6 ст. 22 БК України, п.2 8 вимоги відсутність правової кваліфікації порушення) вимога відповідача відшкодувати Запорізької міської територіальної громади збитки не відповідає положенням пункту 5 частини першої статті 117 БК України. Відповідач не довів обґрунтованості висновку про те, що вказаними підприємствами завдано шкоди, не навів доказів того, що зазначені кошти було використано з порушенням їх цільового та ефективного використання, з урахуванням відсутності в акті ревізії посилання на встановлений законодавством саме такий вид відповідальності за вчинене порушення бюджетного законодавства. Беручи до уваги вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

07.01.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 885), в якому зазначає, що управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на виконання п. 3.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2025 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.01.2023 по 30.06.2025. За результатами ревізії складено акт від 24.10.2025 №040817-20/13, який підписаний посадовими особами Департаменту 29.10.2025 із запереченнями, які отримано 05.11.2025. Висновок на заперечення направлено об`єкту контролю з супровідним листом від 25.11.2025 № 040817-15/3107-2025. В ході ревізії встановлено порушення позивачем вимог Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України Господарського кодексу України та інших вимог нормативно-правових актів, в результаті чого бюджету Запорізької міської територіальної громади завдано збитків. На підставі акту ревізії від 24.10.2025 №040817-20/13 відповідачем прийнято вимогу від 27.11.2025 №040817-15/3144 «Про усунення порушень законодавства». Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її відповідно до вимог законодавства, що у цій частині є обов`язковою до виконання. Зауважує, що висновки відповідача щодо наявності порушень у діяльності Депатаменту є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам. З огляду на зазначене відповідач вважає, що вимога від 27.11.2025 №040817-15/3144 «Щодо усунення виявлених порушень законодавства» винесена у межах повноважень органів державного фінансового контролю та у спосіб визначений законодавством. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.01.2026 до суду від представника третьої особи 2 ТОВ «ТБД» надійшли письмові пояснення (вх. №999), в яких останній позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зокрема зазначає, що у пунктах 5, 6 оскаржуваної вимоги містяться наступні положення, що безпосередньо стосуються ТОВ «ТБД», а саме: - забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «ТБД» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 1 702 287, 02 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законом спосіб; - забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «ТБД» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 220 396,75 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законом спосіб. Підставою виникнення у сторін певних прав та обов`язків є укладені між ними договори про надання послуг з експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (доріг комунальної власності): нанесення дорожньої розмітки у м. Запоріжжя. Так, ТОВ «ТБД» надавалися послуги по нанесенню дорожньої розмітки у м. Запоріжжя, про що сторони підписали акт форми № КБ-2 в за листопад 2024 року №№ 1-3 по договору від 04.10.2024 №74 ТОВ «ТБД» та акт форми № КБ-2в за травень 2025 року №1 по договору від 17.04.2025 №35. Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідач в оскаржуваній вимозі на підтвердження завданих на його думку збитків бюджету Запорізької міської територіальної громади та визначення їх розміру в сумі 1 702 287,02 грн. та 220 396,75 грн., посилається на норми статей 22, 610-625 ЦК України. За приписами ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Оскаржувана вимога відповідача не доводить наявності вини ТОВ «ТБД» та не є належним доказом наявності обставин, що свідчать про завдання збитків ТОВ «ТБД» бюджету Запорізької міської ради, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин), яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення зобов`язань за договорами про надання послуг. Інших доказів, які свідчили б про невиконання або неналежне виконання ТОВ «ТБД» своїх обов`язків, або порушення прав Запорізької міської територіальної громади і, відповідно, завдання у зв`язку із цим збитків бюджету громади, не надано. Таким чином ні Акт, ні оскаржувана вимога не містить належних доказів протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) виконавця договорів ТОВ «ТБД», що призвело до понесення Запорізькою міською територіальною громадою збитків на заявлені суми, в пунктах 5,6 оскаржуваної вимоги, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками та не доведено вину ТОВ «ТБД» у спричинених збитках. Також Управління не надало доказів того, що виконавець договорів ТОВ «ТБД» порушило прийняті на себе договірні зобов`язання згідно з договорами та не довело, що ТОВ «ТБД» вийшло за межі погодженої сторонами договірної ціни надання послуг, а також, що надані послуги з нанесення дорожньої розмітки у м. Запоріжжя не відповідають умовам договору, у зв`язку з чим оскаржувана вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

08.01.2026 до суду від представника третьої особи 2 КП «ЕЛУАШ» надійшли письмові пояснення (вх. №1180), в яких останній позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зокрема зазначає, що КП «ЕЛУАШ», відповідно Статуту, створене з метою виконання робіт в сфері благоустрою населених пунктів, спрямованих на створення сприятливих умов для життєдіяльності людей. Власником КП «ЕЛУАШ» є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Органом управління майном КП «ЕЛУАШ», відповідно рішення Запорізької міської ради від 02.03.2022 №86 «Про визначення органу управління майном підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста», є департамент муніципального управління Запорізької міської ради. Так, Запорізькою міською радою, з метою реалізації комплексних заходів для забезпечення функціонування та розвитку вулично-дорожньої мережі міста, міських територій та реалізації повноважень в сфері охоронної діяльності, удосконалення системи управління дорожнім рухом та паркуванням транспортних засобів, здійснення контролю за дотриманням законодавства про благоустрій та паркування, прийнято рішення від 17.03.2023 №70 «Про затвердження Програми комплексного благоустрою вулично-дорожньої мережі, міських територій та реалізації повноважень в сфері охоронної діяльності на 2023-2025 роки». На виконання заходів по Програмі комплексного благоустрою вулично-дорожньої мережі, міських територій та реалізації повноважень в сфері охоронної діяльності на 2023-2025 роки (далі Програма благоустрою), затвердженої рішенням міської ради від 17.03.2023 №70 (зі змінами та доповненнями) розпорядником бюджетних коштів визначено департамент муніципального управління Запорізької міської ради. Протягом 2023-2025 років за виконані роботи, передбачені Програмою благоустрою, КП «ЕЛУАШ» отримувало бюджетні кошти та мало статус одержувача бюджетних коштів відповідно до наказів, які затверджуються на кожний календарний бюджетний рік департаментом муніципального управління Запорізької міської ради «Про визначення одержувачів бюджетних коштів» для фінансування робіт/послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту об`єктів дорожньої інфраструктури міста Запоріжжя, за рахунок коштів загального фонду міського бюджету за планами використання по КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам та організаціям) за наступними кодами: ТПКВК 1417461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету» по видам господарської діяльності: експлуатаційне утримання доріг; експлуатаційне утримання мостів; нанесення дорожньої розмітки; поточний ремонт доріг; поточний ремонт доріг приватного сектору; поточний ремонт внутришньоквартальних доріг; поточний ремонт тротуарів; поточний ремонт мереж зливової каналізації; улаштування засобів безпеки дорожнього руху; поточний ремонт штучних споруд (мостів, тощо); підготовка ділянок під встановлення тимчасових споруд (планування території, облаштування під`їзних шляхів); ТПКВК 1418110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» по виду господарської діяльності: ліквідація наслідків руйнувань через ведення бойових дій та інші заходи з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій ТПКВК 1416030 «Організація благоустрою населених пунктів» по виду господарської діяльності: заходи з утримання, ремонту та влаштування об`єктів (елементів) благоустрою. При цьому, вказаними наказами передбачено щомісячне надання розпоряднику бюджетних коштів департаменту муніципального управління Запорізької міської ради актів виконаних робіт (форма КБ-2в), а також звіт щодо обсягу виконання виробничих показників в розрізі кожного виду дорожніх робіт/послуг. Фінансування з бюджету витрат КП «ЕЛУАШ» на постачання послуг/ виконання робіт за Програмою комплексного благоустрою є фактично оплатою поставлених даним підприємством послуг/робіт. При цьому, позивач не здійснює безпосереднє постачання послуг/ виконання робіт, а уповноважує на це (доручає виконання) поставлених у Програмі благоустрою цілей саме: КП «ЕЛУАШ», таким чином фактично оплачуючи виконання завдань Програми благоустрою. Так, Програмою благоустрою затверджені завдання і заходи, визначені головні розпорядники коштів та виконавці заходів. Згідно з додатком 1.1. до Програми благоустрою, утримання та поточний ремонт об`єктів благоустрою, в тому числі, заходи з утримання, ремонту та влаштування об`єктів (елементів) благоустрою, тощо…; Утримання та поточний ремонт об`єктів дорожньої інфраструктури, в тому числі: утримання, експлуатація та поточний ремонт об`єктів вулично-дорожньої мережі, в т.ч. штучних споруд, виконавцем яких визначено КП «ЕЛУАШ». Взаємовідносини, що склалися між позивачем та КП «ЕЛУАШ» у межах виконання Програми благоустрою, мають цивільно-правову природу, що прямо випливає з чинного законодавства України. Після надходження коштів КП «ЕЛУАШ» діє як самостійний суб`єкт господарювання, що виконує конкретні роботи або надає послуги, несе майнову відповідальність за результат та вступає у зобов`язальні відносини, які регулюються цивільним законодавством. Отже, затверджена Програма благоустрою, як акт органу місцевого самоврядування, є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків для КП «ЕЛУАШ» виконати роботи/надати послуги в рамках такої програми, а для позивача - надати кошти комунальному підприємству для виконання такої програми. В контексті виконаних заходів по Програмі благоустрою КП «ЕЛУАШ» фактично здійснює постачання послуг/виконання робіт, які мають споживчу цінність, визначену вартість та оплачуються з місцевих бюджетів. Така операція є господарською операцією, яка відповідає визначенню постачання послуг в ПК України. Програма комплексного благоустрою не спрямована на забезпечення функціонування КП «ЕЛУАШ», а розраховується як оплата вартості робіт або послуг, що фактично виконуються КП «ЕЛУАШ» на користь територіальної громади. Тобто, кошти надходять комунальному підприємству не як інституції, що утримується за рахунок бюджету, а як виконавцю конкретного (цільового) обсягу робіт, саме це визначає цивільно-правову природу їх взаємодії. При цьому, при оцінці характеру операцій, що здійснювалися між позивачем та КП «ЕЛУАШ» у межах виконання Програми благоустрою, слід виходити з одного із базових принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою , закріпленого у ст.4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно з цим принципом, господарські операції повинні відображатися відповідно до їх реального економічного змісту, а не лише з огляду на формальні ознаки чи спосіб документального оформлення. Саме така економічна сутність операцій - виконання робіт та отримання оплати за них - обумовлює їх віднесення до господарської діяльності КП «ЕЛУАШ», що є підставою для виникнення податкових зобов`язань, зокрема з ПДВ. Для цілей оподаткування враховується лише економічний зміст операцій та факт отримання КП «ЕЛУАШ» компенсації за виконані дії. З огляду на вищевикладене, КП «ЕЛУАШ», незалежно від форми власності чи підпорядкування, є рівним учасником податкових правовідносин і не може бути винятком із загальних правил оподаткування. Отже, на нього поширюються всі передбачені законодавством права та обов`язки платника податків. Враховуючи, що КП «ЕЛУАШ» перебуває на обліку в ГУ ДПС України в Запорізької області та є платником ПДВ, обов`язок по нарахуванню та сплаті ПДВ під час здійснення господарської діяльності є обов`язковим для такого комунального підприємства. З урахуванням наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На виконання пункту 3.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на ІІІ квартал 2025 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 24.07.2025 №272 фахівцями відповідача проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту муніципального управління Запорізької міської ради за період з 01.01.2023 по 30.06.2025.

За результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту муніципального управління Запорізької міської ради за період з 01.01.2023 по 30.06.2025 складено Акт від 24.10.2025 № 040817-20/13.

Не погоджуючись з порушеннями, викладеними в Акті, позивачем направлено до відповідача заперечення до Акту від 05.11.2025 №01-10/1276 та додаткові заперечення від 06.11.2025 №01-10/1284.

За результатами розгляду заперечень до Акта ревізії, відповідачем складено висновок від 25.11.2025 №040817-15/3104-2025.

За результатами проведеної ревізії та на підставі акту ревізії від 24.10.2025 №040817-20/13, відповідачем прийнято вимогу від 27.11.2025 №040817-15/3144 «Про усунення порушень законодавства», у якій вимагалося, зокрема:

1. Забезпечити повернення в дохід загального фонду бюджету Запорізької міської територіальної громади зайво виділені комунальному підприємству «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі КП «ЕЛУАШ») кошти в сумі 39 762 055,25 грн, за рахунок повернутих КП «ЕЛУАШ» коштів відповідно до норм статті 43 Податкового кодексу України.

2. Забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «НОВА ЕРА 20» та «ЗП ГРУП» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на загальну суму 51 897,48 грн (45 299,93 грн. і 6 597,55 грн. відповідно), або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законодавством спосіб.

3. Забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «ЗАПОРЬЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 143,99 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законодавством спосіб.

4. Забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 129,04 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законом спосіб.

5. Забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «ТБД» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 1 702 287,02 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законом спосіб.

6. Забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «ТБД» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 220 396,75 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законом спосіб.

7. Забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «БУДЗП» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 62 561,54 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законом спосіб.

8. Забезпечити відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «АТП 2244» на користь бюджету Запорізької міської територіальної громади коштів на суму 782,51 грн, або забезпечити відшкодування вказаної суми у інший, визначений законом спосіб.

9. Розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, установленому законодавством, до відповідальності працівників Департаменту, відповідальних за допущені порушення.

Не погоджуючись із вимогою від 27.11.2025 №040817-15/3144 «Щодо усунення виявлених порушень законодавства» позивач звернувся до суду із позовною заявою про її скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно з пунктом 50 Порядку №550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

У постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Отже, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суди, які розглядали справу і наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно мали право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує спірна вимога права і обов`язки позивача.

У справі, що розглядається, за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради, за результатами якої складено акт від 24.10.2025 №040817-20/13 та, як наслідок, посадовою особою відповідача 27.11.2025 за №040817-15/3144-2025 стосовно позивача прийнято вимогу «Про усунення порушень законодавства».

Суд зауважує, що зміст спірної вимоги є індивідуально-правовим актом, а тому породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер цієї вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

Таким чином, ця вимога сформульована на виконання владних управлінських функцій відповідача. Отже, наведене в сукупності не виключає права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2025 року у справі №160/17650/21 та від 29 березня 2023 року у справі №160/17775/21, від 12 листопада 2025 року у справі №620/6216/24.

Що стосується суті поставлених в провину позивачу порушень законодавства за спірною вимогою, то суд зазначає наступне.

Щодо пункту 1 оскаржуваної вимоги. За результатами проведеної вибіркової звірки обґрунтованості потреби в бюджетних коштах КП «ЕЛУАШ» на виконання заходів та завдань Програми комплексного благоустрою встановлено наступне.

Так, дослідженням головних довідок та довідок до планів використання виділеного фінансування з розрахунками витрат на 2023-2025 роки за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110 за КЕКВ 2610, складених КП «ЕЛУАШ» та наданих головному розпоряднику - Департаменту, встановлено факт включення до таких довідок інших поточних видатків, зокрема: єдиного податку та податку на додану вартість на загальну суму 59 955 978,00 грн (в тому числі: на 2023 рік - 16 047 763,00 грн, на 2024 рік - 22 287 072,00 грн, на 2025 рік - 21 621 143,00 грн).

Згідно довідок до планів використання виділеного фінансування з розрахунками витрат на 2023 рік (з урахуванням всіх змін), складених КП «ЕЛУАШ» та наданих головному розпоряднику - Департаменту, потреба Підприємства в сплаті зазначених вище податків становили 11 060 547,00 грн, на 2024 рік - 29 651 807,00 грн, на 2025 рік - 15 546 833,00 грн.

Розпорядником бюджетних коштів фінансування заходів та завдань Програми комплексного благоустрою здійснювалось на підставі пропозицій на фінансування КП «ЕЛУАШ» з довідками про включення до реєстру платежів сум єдиного податку та податку на додану вартість, що підлягали оплаті.

До складу пропозицій на фінансування включені видатки по сплаті єдиного податку за березень - липень 2023 року на загальну суму 2 529 011,14 грн (за 2023 рік) та видатки по сплаті ПДВ за серпень 2023 року - квітень 2025 року на загальну суму 40 360 974,39 грн (в тому числі: за 2023 рік - 7 830 205,76 грн, за 2024 рік - 21 788 340,63 грн, за січень - червень 2025 року - 10 742 428,00 грн), які у повному обсязі профінансовані та використані на вказані цілі.

Так, перевіркою розрахунків для сплати єдиного податку за березень - липень 2023 року та податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні встановлено, що кошти, які отримані від Департаменту на виконання заходів та завдань Програми комплексного благоустрою за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1418110, Підприємством визнано як дохід, що оподатковується за ставкою 2% та, відповідно, нараховано та сплачено єдиний податок на загальну суму 2 443 581,86 грн, в тому числі: за КПКВК МБ 1417461 - 2 403 011,49 грн, за КПКВК МБ 1418110 40 570,37 грн.

Кошти на вказану суму перераховано Підприємством з рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України, у вигляді сплати єдиного податку в дохід бюджету Запорізької міської територіальної громади.

При цьому, згідно з пп. 4 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України, при визначенні доходів для платників єдиного податку першої - третьої груп до складу доходу не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Таким чином, КП «ЕЛУАШ» в довідки до планів використання виділеного фінансування на 2023 рік безпідставно/зайво включено видатки по сплаті єдиного податку, нарахованого на обсяг отриманого фінансування з міського бюджету, на загальну суму 2 443 581,86 грн., які профінансовано Департаментом у повному обсязі.

Крім того, згідно реєстрів виданих податкових накладних та податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками (далі - Декларації) за серпень, жовтень 2023 року - квітень 2025 року встановлено, що кошти, які отримані від Департаменту на виконання заходів та завдань Програми комплексного благоустрою за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110, Підприємством визнано як операції з постачання товарів або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України та, відповідно, нараховано податок на додану вартість на загальну суму 87 488 143,00 грн, який включено до податкових зобов`язань.

Згідно Додатку 1 до Декларацій, Підприємством до податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на загальну суму 48 770 621,00 грн, які сплачені при придбанні товарів, робіт та послуг за рахунок бюджетних коштів.

Внаслідок нарахування податкових зобов`язань на цільове фінансування та віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені при придбанні товарів, робіт та послуг за рахунок такого фінансування, Підприємством до декларацій включено податок на додану вартість на загальну суму 38 717 522,00 грн, з яких за період з 01.01.2023 по 30.06.2025 за рахунок бюджетних коштів сплачено податку на додану вартість у сумі 37 318 473,39 грн, в тому числі: за КПКВК МБ 1417461 - 34 364 286,48 грн, за КПКВК МБ 1417463 - 2 896 701,00 грн, за КПКВК МБ 1418110 49 191,91 грн, за КПКВК МБ 1416030 8 294,00 грн.

Кошти на вказану суму було перераховано Підприємством з рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України, у вигляді сплати ПДВ на рахунок Підприємства, відкритий у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість Державної казначейської служби України і в подальшому спрямовано в дохід загального фонду державного бюджету. (Довідка зустрічної звірки в КП «ЕЛУАШ» від 13.10.2025 №040817-22/12-з; т.4 а.с.130-145).

В той же час, кошти, отримані з міського бюджету від Департаменту на виконання заходів з організації благоустрою міста, утримання та розвитку автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури, із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха, не можуть визначатися як об`єкт оподаткування податком на додану вартість виходячи з наступного.

Так, відповідно до пп. 2.4.1 п. 2.4 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 12.03.2012 №333 (далі - Інструкція №333) до КЕКВ 2610 відносяться, зокрема, субсидії підприємствам (установам та організаціям), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів; субсидії на покриття збитків підприємств, фінансову підтримку підприємств на безповоротній основі, а також інші субсидії; поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

Пунктом 1.6 Інструкції № 333 визначено наступні терміни та поняття:

- субсидії - це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов`язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

- трансфертні платежі - це невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Відповідно до наведених вище понять, надання субсидій та трансфертних платежів не пов`язане з компенсацією вартості товарів і послуг, в обмін на проведені платежі, тобто не є операцією з оплати товарів/послуг.

У разі придбання товарів чи послуг, відповідно до п. 2.2 Інструкції №333, застосовуються КЕКВ 2200 «Використання товарів і послуг», за яким здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби.

Відносини Підприємства з головним розпорядником бюджетних коштів - Департаментом проведені в рамках виконання Програми комплексного благоустрою.

Отримані кошти міського бюджету передбачалися для використання виключно на цілі, обумовлені Програмою комплексного благоустрою та, відповідно до положень Інструкції №333, мають ознаки невідплатності і безповоротності, та не є компенсацією вартості товарів/робіт і послуг, що постачалися, у зв`язку з чим відносини між Департаментом та КП «ЕЛУАШ» є бюджетними, а не цивільно-правовими, а відтак не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Наведене в Податковому кодексі України визначення постачання товарів/послуг відноситься до сфери цивільно-правових відносин, які регулюються нормами цивільного законодавства, та виникає з підстав визначених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема: договорів та інших правочинів; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інших юридичних фактів; безпосередньо з актів цивільного законодавства; з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування; з рішення суду; настання або ненастання певної події.

Поняття як «продаж», «обмін», «дарування» відсутні в нормах податкового законодавства та відповідно розкриваються в Цивільному кодексі України.

Термінам «постачання товарів» та «постачання послуг» притаманні однакові риси таким цивільним інституціям як «договір купівлі-продажу», «договір дарування», «договір міни», «договір про надання послуг» та іншим, а саме: передача права на розпоряджання товарами як власник (права власності) та надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Також безпосередньо Податковим кодексом України, у ст.ст. 188-189 визначені правові підстави здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які мають договірне або інше цивільно-правове підґрунтя.

Разом з тим, ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України визначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до ч. 38 ст. 1 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

Аналогічні приписи в частині використання коштів одержувачем викладено у п. 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок №228).

Згідно з п. 34 Порядку № 228, плани використання бюджетних коштів одержувачів затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони отримують бюджетні кошти.

Таким чином, бюджетне законодавство передбачає використання бюджетних коштів виключно на цілі обумовлені планом їх використання.

При цьому, укладання договору на виконання робіт/надання послуг з бюджетних програм з подальшим підписанням акта виконаних робіт/наданих послуг між розпорядником та одержувачем коштів не передбачено.

Як вже зазначалось раніше, Підприємство отримувало бюджетні кошти від головного розпорядника бюджетних коштів - Департаменту, на здійснення заходів, передбачених Програмою комплексного благоустрою.

Цільове фінансування (грошові кошти) надходило Підприємству від головного розпорядника бюджетних коштів на рахунок, відкритий в органі казначейства на підставі пропозицій на фінансування, складених Підприємством з доданими первинними документами, які спрямовувалися згідно планів використання бюджетних коштів.

Таким чином, відносини, які виникали між Департаментом (головний розпорядник) та Підприємством (одержувач), були бюджетними, а не цивільно-правовими та, відповідно, не могли визначатися як операції з постачання товарів або послуг, тобто не були об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Також, згідно пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, виплати у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов`язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі) не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Тобто, будь-які субсидії, які надаються за КЕКВ 2610 не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, КП «ЕЛУАІІІ» в довідки до планів використання виділеного фінансування на 2023-2025 роки безпідставно/зайво включено інші поточні видатки по сплаті ПДВ на обсяг отриманого фінансування з міського бюджету на загальну суму 37 318 473,39 грн, які профінансовано Департаментом у повному обсязі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Крім того, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (п. 9 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Порядком № 228 передбачено наступне.

Головні розпорядники, керуючись відповідними методичними вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання розпису відповідного бюджету, доводять відповідальним виконавцям, розпорядникам нижчого рівня вказівки щодо складання проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів, термінів їх подання і показники, які необхідні для визначення обсягів видатків бюджету та надання кредитів з бюджету (п. 11 Порядку № 228);

Розпорядники під час складання проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів забезпечують дотримання принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, а також дотримання вимог законодавства під час проведення розрахунків до кошторису, розподілу видатків бюджету та надання кредитів з бюджету відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, визначення показників надходжень бюджету в частині доходів, фінансування або повернення кредитів, додержання тарифних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства (п. 12 Порядку №228).

Під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об`єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді.

Обов`язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Під час визначення обсягів видатків у проекті кошторису установи повинен забезпечуватися режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю (п. 20 Порядку № 228).

Показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю (п. 22 Порядку №228).

Головні розпорядники під час розгляду отриманих кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів перевіряють серед іншого підтвердження показників розрахунками і економічними обґрунтуваннями (п. 29 Порядку №228).

На відповідний запит щодо надання розрахунків потреби в коштах одержувача бюджетних коштів - КП «ЕЛУАШ» на 2023-2025 роки до проектів зведених кошторисів та безпосередньо до зведених кошторисів за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110, на підставі яких обсяги таких коштів включено до рішень Запорізької міської ради «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади...» на відповідний рік, надано довідки до планів використання виділеного фінансування з розрахунками витрат КП «ЕЛУАШ» на 2023-2025 роки за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110, які є аналогічними до довідок до планів використання виділеного фінансування з розрахунками витрат (розрахунків потреби в коштах), наданих в ході проведення зустрічної звірки у Підприємстві.

Вказаними вище розрахунками також передбачена сплата єдиного податку та податку на додану вартість за рахунок коштів міського бюджету за КЕКВ 2610, в тому числі: у 2023 році - 16 047 763,00 грн, у 2024 році - 22 287 072,00 грн, у 2025 році - 21 621 143,00 грн.

Статтею75 Бюджетного кодексу України передбачено наступне.

Організаційно-методологічні засади складання бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів (включаючи типову форму бюджетного запиту) визначаються Міністерством фінансів України.

Місцеві фінансові органи з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

Враховуючи вищевикладене, запитано надання бюджетних запитів за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110 на 2023-2025 роки, які були подані Департаментом до Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради та на підставі яких обсяги видатків за вказаними кодами програмної класифікації видатків включено до проектів бюджетів територіальної громади на відповідні роки.

Аналізом бюджетних запитів за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110 на 2023-2025 роки, 2024-2026 роки, 2025-2027 роки встановлено, що видатки за КЕКВ 2610 визначені у розмірах, які є аналогічними до довідок до планів використання виділеного фінансування з розрахунками витрат КП «ЕЛУАШ» на 2023-2025 роки.

Слід також зазначити, що в рішеннях Запорізької міської ради «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади...» на відповідні роки обсяг видатків за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110 затверджено у розмірах аналогічних до розмірів, визначених у відповідних довідках до планів використання виділеного фінансування з розрахунками витрат КП «ЕЛУАШ» на 2023-2025 роки.

Таким чином, Департаментом, як головним розпорядником коштів, всупереч п. 20 Порядку № 228, під час розгляду довідок до планів використання виділеного фінансування з розрахунками витрат КП «ЕЛУАШ» на 2023-2025 роки за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110 не враховано об`єктивну потребу в коштах, а також вимогу щодо включення лише тих видатків, які передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи, внаслідок чого в рішеннях міської ради «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади...» на відповідні роки обсяг видатків за КПКВК МБ 1416030, 1417461, 1417463, 1418110 завищено на загальну суму 39 762 055,25 грн.

Зазначене вище призвело до зайвого виділення коштів із загального фонду бюджету Запорізької міської територіальної громади на суму 39 762 055,25 гри (в тому числі: у 2023 році за КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2610 на суму 7 895 147,62 грн, за КПКВК МБ 1418110 за КЕКВ 2610 59 985,00 грн; у 2024 році за КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2610 - 18 370 009,35 грн, за КПКВК МБ 1417463 за КЕКВ 2610 - 2 896 701,00 грн, за КПКВК МБ 1418110 за КЕКВ 2610 29 777,28 грн, за КПКВК МБ 1416030 за КЕКВ 2610 8 294,00 грн; за І півріччя 2025 року за КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2610 - 10 502 141,00 грн), які були використані Підприємством для сплати єдиного податку та податку на додану вартість, чим порушено пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196, пп. 4 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України та ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України.

Порушення допущені з вини начальника планово-економічного відділу Департаменту ОСОБА_1 , яка, відповідно до посадової інструкції від 02.01.2023, була відповідальною за аналіз розрахункових матеріалів з визначення вартості робіт та послуг, зокрема, з ремонту та утримання міських доріг, засобів регулювання дорожнього руху; забезпечувала підготовку бюджетних запитів з відповідними обґрунтованими розрахунками щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності Департаменту; забезпечувала підготовку кошторисів з бюджету та розрахунків до них, планів асигнувань загального фонду бюджету, тощо.

З огляду на вказане, висновки відповідача щодо порушення позивачем ч.6 ст. 22 Бюджетного кодексу України та пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196, пп. 4 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України щодо зайвого виділення коштів з міського бюджету, які були використані КП «ЕЛУАШ» для сплати єдиного податку та податку на додану вартість на загальну суму 39 762 055,25 грн. є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно- правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 2 оскаржуваної вимоги. Ревізією відповідності сплаченої вартості товарів, робіт та послуг умовам укладених договорів, відповідності кількості та асортименту отриманих товарів, робіт та послуг умовам договорів встановлено наступне.

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» в редакції від 15.03.2022 № 2120-ІХ та від 24.03.2022 №2142-ІХ внесено такі зміни до підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України:

- п. 9: Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

- п. 9.4: Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу».

На запит управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, Головними управліннями ДПС в Львівській та Миколаївській областях надано інформацію щодо дати переходу платників єдиного податку на ставку оподаткування 2% ТОВ «НОВА ЕРА 20» (код ЄДРПОУ 44524962, з 2024 року - ТОВ «ТАТІНІ») та ТОВ«ЗП ГРУП» (код ЄДРПОУ 43992452, з 2024 року - ТОВ «КАВАЛЄРІЯ ТОСКАНА») з 01.04.2022 по 31.07.2023. (лист ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.9.2025 №8904/5/14-29-04-08-04 та лист ГУ ДПС у Львівській від 19.09.2025 № 9907/5/13-01-04-09, т.4 а.с.152-153, 156).

В ході ревізії встановлено, що впродовж періоду з 01.01.2023 по 31.07.2023 між Департаментом та вказаними вище надавачами послуг здійснювалися розрахунки по наступних договорах, а саме:

1) ТОВ «НОВА ЕРА 20» від 01.06.2023 №43 на надання послуг з експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (доріг комунальної власності): нанесення дорожньої розмітки.

Відповідно до умов договору, вартість послуг визначена у Договірній ціні (Додаток №2) з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%.

2) ТОВ «ЗП ГРУП» від 05.06.2023 №44 на надання послуг з експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (доріг комунальної власності): розробка проектів схем організації дорожнього руху по вулицям І-ІІІ ступеню пріоритетності м. Запоріжжя включаючи перехрестя (примикання).

Відповідно до умов договору, вартість послуг визначена у Договірній ціні (Додаток №2) з урахуванням єдиного податку за ставкою 5%.

Згідно наданих до ревізії актів форми № КБ-2в за липень 2023 року №№ 1, 2 та акта прийому-передачі наданих послуг від 06.07.2023 № 1 встановлено, що в період з 01.06.2023 по 31.07.2023 вказаними вище контрагентами надано послуг на загальну суму 1 695 317,89 грн, за які Департаментом сплачено кошти у повному обсязі.

При цьому, перевіркою актів форми № КБ-2в та актів прийому-передачі наданих послуг за укладеними договорами від 01.06.2023 №43 та від 05.06.2023 №44 за період з 01.06.2023 по 31.07.2023 встановлено, що вказаними вище виконавцями робіт включено до актів та пред`явлено до оплати Департаменту акти, в яких застосовано єдиний податок за ставкою 5%.

Слід зазначити, що відповідно до п. 5.6 Кошторисних норми України «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (далі - Настанова з визначення вартості проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво), договірна ціна, обчислена на підставі кошторисної вартості проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт, уточнюється відповідно до умов договору, виходячи зі збільшення (зменшення) витрат, пов`язаних зі зміною вартості складових таких робіт, у тому числі у зв`язку зі зміною законодавства.

Також, п. 6.1 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (далі - Настанова з визначення вартості будівництва), передбачено, що у вартості виконаних робіт враховуються, зокрема, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість.

За умовами п. 13.3 договору від 01.06.2023 №43 та п. 12.3 договору від 05.06.2023 №44 всі зміни і доповнення до договорів повинні бути оформленні в письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які становлять невід`ємну частину договору та які повинні бути підписані та скріплені печатками сторін.

Крім того, за умовами п. 14.9 договору від 01.06.2023 № 43 та п. 13.10 договору від 05.06.2023 №44 сторони зобов`язуються протягом 5 робочих днів письмово повідомити одна одну у випадку зміни системи оподаткування, а також у випадку зміни ставок, податків і зборів.

На підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені у ст. 651 Цивільного кодексу України, порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 Господарського кодексу України.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон України № 922-VIII), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів.

Таким чином, не внесення змін до договорів від 01.06.2023 № 43, від 05.06.2023 №44 та необґрунтоване включення надавачами послуг до актів форми № КБ-2в за липень 2023 року №№ 1, 2 та акта прийому-передачі наданих послуг від 06.07.2023 № 1 по зазначеним договорам сум єдиного податку в розмірі 5% (при фактичній ставці оподаткування 2%), призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 51 897,48 грн, чим порушено вимоги ст. 193 Господарського кодексу України, п. 9.4 підрозд. 8 розд. XX Податкового кодексу України, п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України №922-VIII, п. 5.6 Настанови з визначення вартості проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, п. 6.1 Настанови з визначення вартості будівництва, п. 13.3 договору від 01.06.2023 №43 та п. 12.3 договору від 05.06.2023 №44, чим нанесено збитки бюджету Запорізької міської територіальної громади на відповідну суму.

Завищення вартості робіт в розрізі виконавців: ТОВ «НОВА ЕРА 20» за договором від 01.06.2023 №43 у сумі 45 299,93 грн, ТОВ «ЗП ГРУП» по договору від 05.06.2023 №44 у сумі 6 597,55 грн. Послуги оплачені за рахунок коштів загального фонду бюджету Запорізької міської територіальної громади за КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (далі - КЕКВ 2240). (Розрахунок завищеної вартості виконаних робіт та наданих послуг за укладеними договорами між департаментом муніципального управління Запорізької міської ради та суб`єктами господарювання, які перебували на спрощеній системі оподаткування 3 групи за ставкою 2% доходу т.4 а.с.157).

Слід зазначити, що у відповідності з вимогами п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Вказане порушення допущено з вини заступника директора Департаменту - начальника управління інфраструктури та благоустрою Боярчукова А.М., яким підписані акти форми № КБ-2в за липень 2023 року №№ 1, 2 по договору від 01.06.2023 №43, та колишнього директора Департаменту ОСОБА_2 , яким підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 06.07.2023 № 1 по договору від 05.6.2023 №44.

З огляду на вказане, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог ст. 193 Господарського кодексу України, п. 9.4 підрозд. 8 розд. XX Податкового кодексу України, п. 6 ч. 5 ст. 41 Закону України №922-VIII, п. 5.6 Настанови з визначення вартості проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, п. 6.1 Настанови з визначення вартості будівництва, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 51 897,48 грн, чим нанесено збитки бюджету Запорізької міської територіальної громади на відповідну суму є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 3 оскаржуваної вимоги. Ревізією встановлено, що послуги з технічного нагляду за вказаним об`єктом, надавались ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» на підставі укладеного договору від 11.07.2023 № 61.

Оплату за надані послуги по договору від 11.07.2023 №61 Департаментом проведено у повному обсязі.

Таким чином, Департаментом внаслідок прийняття та оплати завищених обсягів робіт за договором від 30.06.2023 № 53, на порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 4.32.5 Настанови з визначення вартості будівництва, п.п. 2.1, 2.3, 5.1 договору від 11.07.2023 №61, сплачено ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» завищену вартість послуг з технічного нагляду на загальну суму 143,99 грн, які оплачені у 2023 році за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету по КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2240, чим завдано збитків бюджету Запорізької міської територіальної громади на вказану суму.

Також, судом встановлено, що листом від 22.10.2025 №01-10/1212 позивач звертався до ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» з вимогою про відшкодування завданих збитків, внаслідок завищення вартості наданих та оплачених послуг у сумі 143,99 грн.

З огляду на вказане, висновки відповідача щодо порушення позивачем вищезазначених приписів законодавства України є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 4 оскаржуваної вимоги. Разом з тим, ревізією встановлено, що послуги з технічного нагляду за вказаним об`єктом, надавались ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» на підставі укладеного договору від 31.07.2023 № 70.

Оплату за надані послуги по договору від 31.07.2023 №70 Департаментом проведено у повному обсязі.

Таким чином, Департаментом внаслідок прийняття та оплати завищених обсягів робіт за договором від 26.07.2023 № 68, на порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 4.32.5 Настанови з визначення вартості будівництва, п.п. 2.1, 2.3, 5.1 договору від 31.07.2023 №70, сплачено ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» завищену вартість послуг з технічного нагляду на загальну суму 129,04 гри, які оплачені у 2023 році за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету по КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2240, чим завдано збитків бюджету Запорізької міської територіальної громади на вказану суму.

Також, судом встановлено, що листом від 22.10.2025 №01-10/1213 позивач звертався до ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» із вимогою про відшкодування завданих збитків, внаслідок завищення вартості наданих та оплачених послуг у сумі 129,04 грн.

З огляду на вказане, висновки відповідача щодо порушення позивачем вищезазначених приписів законодавства України є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 5 оскаржуваної вимоги. Ревізією встановлено, що Департаментом на порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.п. 2.1, 2.4 Настанови з визначення вартості будівництва, п.п. 2.2, 5.1 договору від 04.10.2024 № 74, укладено вказаний договір та прийнято у ТОВ «ТБД» акти форми № КБ-2в за листопад 2024 року №№ 1-3, вартість яких безпідставно визначена з застосуванням «Галузевих розрахунків витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування», що призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 1 702 287,02 грн, які оплачені у 2024 році за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету по КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2240. (Розрахунки завищеної вартості послуг, включеної до актів форми № КБ- 2в за договором від 04.10.2024 №74, укладеним між департаментом муніципального управління Запорізької міської ради та ТОВ «ТБД», внаслідок безпідставного застосування «Галузевих розрахунків витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування» та копії актів форми №КБ-2в за листопад 2024 року №№ 1-3, т.4 а.с.158-168, 169-203).

Внаслідок допущеного порушення бюджету Запорізької міської територіальної громади завдано збитків на загальну суму 1 702 287,02 грн.

Вказане порушення допущено з вини директора Департаменту ОСОБА_3 , яким укладено договір від 04.10.2024 №74 та підписано акти форми № КБ-2в за листопад 2024 року №№ 1-3, з завищеною вартістю послуг.

Твердження позивача щодо безпідставності висновків в акті ревізії про завищення вартості надання послуг за вказаним договором, суд вважає не обґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, укладеним між Департаментом (Замовник) та ТОВ «ТБД» (Виконавець) договором від 04.10.2024 №74 передбачено, що Виконавець зобов`язується своїми силами з використанням своїх матеріалів, механізмів та обладнання на умовах цього Договору надати Замовникові послуги з експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (доріг комунальної власності): нанесення дорожньої розмітки.

Пунктом 2.2 договору визначено, що виконання послуг повинно відповідати стандартам, нормам, технічним умовам та правилам, ДБН, ДСТУ, встановленим для виконання такого виду послуг, що замовляються відповідно до умов даного Договору, Технічним правилам ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 № 154.

Відповідно до п. 5.1. договору послуги надаються згідно з Технічним завданням, з дотриманням встановлених стандартів, правил і норм чинного законодавства, а також нормативно-технічних документів, встановлених для такого виду послуг.

Згідно Додатку 2 до вказаного договору, договірна ціна визначена згідно КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі - Настанова з визначення вартості будівництва).

Пунктом 2.1 Настанови з визначення вартості будівництва передбачено, що система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Згідно з п. 2.2 кошторисні норми України затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури та є обов`язковими для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх галузевої приналежності і форм власності при визначенні вартості об`єктів будівництва, що споруджуються із залученням державних коштів.

Пунктом 2.4 Настанови з визначення вартості будівництва передбачено, що при визначенні вартості робіт за відсутності кошторисних норм, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури можуть застосовуватися галузеві нормативні документи з ціноутворення, що прийняті відповідно до законодавства, кошторисні норми підприємств, індивідуальні кошторисні норми

Пунктом 1 Ресурсних елементних кошторисних норм утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 05.07.2007 №76 (далі - Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів) визначено, що вони застосовуються підприємствами, організаціями і установами, які здійснюють діяльність пов`язану з утриманням вулично-дорожньої мережі населених пунктів.

Оскільки, договором від 04.10.2024 №74 передбачено надання послуг з експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (доріг комунальної власності), при визначенні вартості вказаних послуг, повинні застосовуватись «Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів».

При цьому, при визначенні вартості послуг за вказаним вище договором фактично застосовано ресурсні елементні кошторисні норми, визначені «Галузевими розрахунками витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування», затверджені наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 18.11.2022 №Н-275/11-02 (далі - Галузеві розрахунки витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування).

Так, позивач зазначає, що Галузеві розрахунки витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування на відміну від Ресурсних елементних кошторисних норм утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів включають актуальні норми витрат на сучасні машини, механізми, які забезпечують довговічність розмітки, що вимагається сучасними стандартами та вимогами умов Договору та більш точно відображають фактичні витрати ресурсів для якісного нанесення дорожньої розмітки. Також в позовній заяві зазначено, що Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів мають посилання на застарілі нормативні документи (стандарти), та те що Галузеві розрахунки витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування, містять більш детальний та комплексний склад робіт, що охоплює всю технологічну послідовність, необхідну для високоякісного надання послуг з нанесення дорожньої розмітки.

Тобто, Департаментом поставлено під сумнів чинність і актуальність норм та повноти складу робіт, передбачених Ресурсними елементними кошторисними нормами утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів.

Проте, вказані твердження не мають належного документального підтвердження та посилань на норми чинного законодавства.

Натомість, Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів містять всі показники для визначення переліку і складу витрат трудових та матеріальних ресурсів при складанні калькуляцій для визначення вартості робіт з описом складу робіт, передбачених нормами, який містить перелік основних процесів виконання робіт.

Щодо чинності та актуальності Ресурсних елементних кошторисних норм утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів, суд зазначає наступне.

Основні положення з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) для визначення прямих витрат у вартості будівництва установлює Настанова з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.04.2022 № 67 (далі - Настанова з розроблення РЕКН).

Згідно з п. 1.2 Настанови з розроблення РЕКН ця Настанова носить обов`язковий характер при розробленні ресурсних елементних кошторисних норм для визначення прямих витрат у вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Згідно п. 3.1. ресурсні елементні кошторисні норми повинні відповідати тільки вимогам, що мають прямий стосунок до визначення вартості будівництва. Вони повинні:

- відповідати основним завданням кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві, забезпечуючи достовірне визначення вартості будівництва;

- бути технічно та економічно обґрунтованими, містити оптимальні витрати необхідних ресурсів:

- враховувати сучасний технічний рівень будівельної техніки, передовий досвід та нові технології;

- мати максимальну простоту і зручність у застосуванні, давати можливість широкого використання інформаційних технологій.

Відповідно до пункту 3.4 у ресурсних елементних кошторисних нормах враховано повний комплекс операцій, необхідних для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах.

Також, Настановою з розроблення РЕКН передбачений порядок перегляду та припинення дії норм.

Так, згідно пі. 8.1 перегляду підлягають РЕКН: - за рішенням власника норми; - по закінченню терміну використання (настанню терміну перегляду) встановленого розробником та/чи власником норми; - у випадку впровадження технології, відмінної від тієї, що нормою передбачена; - визнані помилковими.

Пунктом 8.4.1. передбачено, що визнати норму помилковою може її власник або центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури за обґрунтованим поданням суб`єкта господарювання, який виявив помилку.

Оскільки, Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів не підлягали перегляду у відповідності з п. 8.1 Настанови з розроблення РЕКН, вони є чинними та такими, що відповідають вимогам, передбаченим п.п. 3.1., 3.4 Настанови з розроблення РЕКН.

Враховуючи вищевикладене, висновок в акті ревізії щодо завищення вартості наданих послуг за договором від 04.10.2024 №74 на загальну суму 1 702 287,02 грн. є законодавчо обґрунтованим та об`єктивним.

Окрім того, у позовній заяві зазначено, що Східним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі, порушення відсутні (т.4 а.с.212-214).

Так, інформація щодо результатів зазначеного моніторингу у т.ч. висновок, оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ("https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-09-l 1-010737-a/monitorings).

Згідно висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-11-010737-а, предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі, обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII зі змінами (далі - Закон №922), відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922 та Постанові Кабінету Міністрів України від12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення відповідно до вимог Закону № 922 та Особливостей, повноти та своєчасності відображення інформації, документів передбачених пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 (зі змінами від 16.12.2020 № 1266).

Питання правильності визначення вартості послуг по договору від 04.10.2024 №74 не були предметом аналізу та під час проведення зазначеного вище моніторингу не аналізувались.

Беручи до уваги вищезазначене, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.п. 2.1, 2.4 Настанови з визначення вартості будівництва та безпідставного визначення вартості наданих послуг із застосуванням «Галузевих розрахунків витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування», що призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 1 702 287,02 грн, є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно- правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 6 оскаржуваної вимоги. Ревізією встановлено, що Департаментом на порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.п. 2.1, 2.4 Настанови з визначення вартості будівництва, п.п. 2.2, 3.3, 5.1 договору від 17.04.2025 №35, укладено вказаний договір та прийнято у ТОВ «ТБД» акт форми № КБ-2в за травень 2025 року №1, вартість яких безпідставно визначена з застосуванням «Галузевих розрахунків витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування», що призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 220 396,75 грн, які оплачені у 2025 році за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету по КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2240. (Розрахунок завищеної вартості послуг, включеної до акта форми № КБ-2в за травень 2025 року №1 за договором від 17.04.2025 №35, укладеним між департаментом муніципального управління Запорізької міської ради та ТОВ «ТБД», внаслідок безпідставного застосування «Галузевих розрахунків витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування» та копія акта форми № КБ-2в за травень 2025 року № 1, т.4 а.с.215-250).

Внаслідок допущеного порушення бюджету Запорізької міської територіальної громади завдано збитків на загальну суму 220 396,75 грн.

Вказане порушення допущено з вини директора Департаменту ОСОБА_3 , яким укладено договір від 17.04.2025 №35 та підписано акт форми № КБ-2в за травень 2025 року № 1, з завищеною вартістю послуг.

Твердження позивача щодо безпідставності висновків в акті ревізії про завищення вартості надання послуг за вказаним договором, суд вважає не обґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, укладеним між Департаментом (Замовник) та ТОВ «ТБД» (Виконавець) договором від 17.04.2025 №35 передбачено, що Виконавець зобов`язується своїми силами з використанням своїх матеріалів, механізмів та обладнання на умовах цього Договору надати Замовникові послуги з експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (доріг комунальної власності): нанесення дорожньої розмітки.

Пунктом 2.2 договору визначено, що виконання послуг повинно відповідати стандартам, нормам, технічним умовам та правилам, ДБН, ДСТУ, встановленим для виконання такого виду послуг, що замовляються відповідно до умов даного Договору, Технічним правилам ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 14.02.2012 №54, Порядком проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 № 154.

Відповідно до п. 5.1. договору послуги надаються згідно з Технічним завданням, з дотриманням встановлених стандартів, правил і норм чинного законодавства, а також нормативно-технічних документів, встановлених для такого виду послуг.

Пунктом 3.3 договору визначено, що договірна ціна формується відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 «Про затвердження кошторисних норм України.

Згідно Додатку 2 до вказаного договору, договірна ціна визначена згідно КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі - Настанова з визначення вартості будівництва).

Пунктом 2.1 Настанови з визначення вартості будівництва передбачено, що система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Згідно з п. 2.2 кошторисні норми України затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури та є обов`язковими для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх галузевої приналежності і форм власності при визначенні вартості об`єктів будівництва, що споруджуються із залученням державних коштів.

Пунктом 2.4 Настанови з визначення вартості будівництва передбачено, що при визначенні вартості робіт за відсутності кошторисних норм, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури можуть застосовуватися галузеві нормативні документи з ціноутворення, що прийняті відповідно до законодавства, кошторисні норми підприємств, індивідуальні кошторисні норми.

Пунктом 1 Ресурсних елементних кошторисних норм утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 05.07.2007 №76 (далі - Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів) визначено, що вони застосовуються підприємствами, організаціями і установами, які здійснюють діяльність пов`язану з утриманням вулично-дорожньої мережі населених пунктів.

Оскільки, договором від 17.04.2025 №35 передбачено надання послуг з експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (доріг комунальної власності), при визначенні вартості вказаних послуг, повинні застосовуватись «Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів».

При цьому, при визначенні вартості послуг за вказаним вище договором фактично застосовано ресурсні елементні кошторисні норми, визначені «Галузевими розрахунками витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування», затверджені наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 18.11.2022 №Н-275/11-02 (далі - Галузеві розрахунки витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування).

Так, позивач зазначає, що Галузеві розрахунки витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування на відміну від Ресурсних елементних кошторисних норм утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів включають актуальні норми витрат на сучасні машини, механізми, які забезпечують довговічність розмітки, що вимагається сучасними стандартами та вимогами умов Договору та більш точно відображають фактичні витрати ресурсів для якісного нанесення дорожньої розмітки. Також в позовній заяві зазначено, що Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів мають посилання на застарілі нормативні документи (стандарти), та те що Галузеві розрахунки витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування, містять більш детальний та комплексний склад робіт, що охоплює всю технологічну послідовність, необхідну для високоякісного надання послуг з нанесення дорожньої розмітки.

Тобто, Департаментом поставлено під сумнів чинність і актуальність норм та повноти складу робіт, передбачених Ресурсними елементними кошторисними нормами утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів.

Проте, вказані твердження не мають належного документального підтвердження та посилань на норми чинного законодавства.

Натомість, Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів містять всі показники для визначення переліку і складу витрат трудових та матеріальних ресурсів при складанні калькуляцій для визначення вартості робіт з описом складу робіт, передбачених нормами, який містить перелік основних процесів виконання робіт.

Щодо чинності та актуальності Ресурсних елементних кошторисних норм утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів слід зазначити наступне.

Основні положення з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) для визначення прямих витрат у вартості будівництва установлює Настанова з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.04.2022 №67 (далі - Настанова з розроблення РЕКН).

Згідно п. 1.2 Настанови з розроблення РЕКН ця Настанова носить обов`язковий характер при розробленні ресурсних елементних кошторисних НОРМ ДЛЯ визначення прямих витрат у вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Згідно з п. 3.1. ресурсні елементні кошторисні норми повинні відповідати тільки вимогам, що мають прямий стосунок до визначення вартості будівництва. Вони повинні:

- відповідати основним завданням кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві, забезпечуючи достовірне визначення вартості будівництва;

- бути технічно та економічно обґрунтованими, містити оптимальні витрати необхідних ресурсів:

- враховувати сучасний технічний рівень будівельної техніки, передовий досвід та нові технології;

- мати максимальну простоту і зручність у застосуванні, давати можливість широкого використання інформаційних технологій.

Згідно пункту 3.4 у ресурсних елементних кошторисних нормах враховано повний комплекс операцій, необхідних для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах.

Також Настановою з розроблення РЕКН передбачений порядок перегляду та припинення дії норм.

Так, згідно п. 8.1 перегляду підлягають РЕКН: за рішенням власника норми; по закінченню терміну використання (настанню терміну перегляду) встановленого розробником та/чи власником норми; у випадку впровадження технології, відмінної від тієї, що нормою передбачена; визнані помилковими.

Пунктом 8.4.1 передбачено, що визнати норму помилковою може її власник або центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури за обґрунтованим поданням суб`єкта господарювання, який виявив помилку.

Оскільки, Ресурсні елементні кошторисні норми утримання об`єктів вулично-дорожньої мережі населених пунктів не підлягали перегляду у відповідності з п. 8.1 Настанови з розроблення РЕКН, вони є чинними та такими, що відповідають вимогам, передбаченим п,п. З.І.. 3.4 Настанови з розроблення РЕКН.

Враховуючи вищевикладене, висновок в акті ревізії щодо завищення вартості наданих послуг за договором від 17.04.2025 № 35 на загальну суму 220 396,75 грн. є законодавчо обґрунтованим та підтвердженими.

Беручи до уваги вищезазначене, висновки відповідача щодо поручення позивачем приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.п. 2.1, 2.4 Настанови з визначення вартості будівництва та безпідставного визначення вартості наданих послуг із застосуванням «Галузевих розрахунків витрат ресурсів на ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування», що призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 220 396,75 грн, є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 7 оскаржуваної вимоги. Ревізією встановлено, що до актів форми №КБ-2в за договором від 31.08.2023 №79 ТОВ «БУДЗП» включено ресурсну елементну кошторисну норму (далі - РЕКН) ДБ3-31-8 «Улаштування металевого бар`єрного огородження на металевих стояках вручну з використанням для засипки бетонної суміші: однобічного з відстанню між стояками 2 м», складом якої передбачено встановлення та зняття дорожнього тимчасового огородження, розвантаження та розкладання по місцю встановлення елементів бар`єрного огородження вручну, розвантаження вручну вздовж лінії виконання робіт матеріалу засипки, копання ям вручну, бетонування фундаментів і цоколів, встановлення стальних трубчатих стояків, засипка ям з трамбуванням ґрунту та перевіркою установки стояків, встановлення балки вручну, остаточна вивірка бар`єрного огородження, закріплення балки болтами та гайками.

Також до вказаних актів форми № КБ-2в ТОВ «БУДЗП» включено РЕКН ДУЗ-27-1 «Встановлення світлоповертальних елементів на металеве бар`єрне огородження», складом робіт якої передбачено розкладання світлоповертальних елементів дорожніми робітниками, встановлення світлоповертальних елементів в технологічний отвір в огородженні та закріплення, нарізання та наклеювання плівки, переходи робітників в процесі виконання робіт.

Водночас, до актів форми № КБ-2в за договором від 31.08.2023 №79 ТОВ «БУДЗП» додатково включено РЕКИ КБ9-49-2 «Ставлення високотривких болтів з їх обварюванням», яка дублює склад робіт, передбачених РЕКИ ДБЗ-ЗІ-8 «Улаштування металевого бар`єрного огородження на металевих стояках вручну з використанням для засипки бетонної суміші: однобічного з відстанню між стояками 2 м» та ДУЗ-27-1 «Встановлення світлоповертальних елементів на металеве бар`єрне огородження» в частині закріплення огородження та світлоповертальних елементів болтами.

Таким чином, Департаментом на порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, пп. 2.1,2.4 Настанови з визначення вартості будівництва, п.п. 2.2, 5.1, 6.3.2 договору від 31.08.2023 №79, прийнято у ТОВ «БУДЗП» акти форми № КБ-2в за вересень-листопад 2023 року №№ 1-5, з завищеними витратами трудових ресурсів, що призвело до завищення вартості наданих послуг на суму 62 561,54 грн., які оплачені у 2023 році за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету по КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2240.

Вказане порушення допущено з вини заступника директора департаменту- начальника управління інфраструктури та благоустрою Боярчукова А.М., яким підписано акти форми №КБ-2в за вересень-листопад 2023 року №№ 1-5, з завищеною вартістю послуг.

Внаслідок допущеного порушення бюджету Запорізької міської територіальної громади завдано збитків на суму 62 561,54 грн.

Також, судом встановлено, що листом від 22.09.2025 №01-10/1000 позивач звертався до ТОВ «ЕКВІЕКО ХОРС» (колишнє найменування ТОВ «БУДЗП») із вимогою про відшкодування завданих збитків, внаслідок завищення вартості наданих та оплачених послуг у сумі 62561,54 грн.

Беручи до уваги вищезазначене, висновки відповідача щодо поручення позивачем приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.п. 2.1, 2.4 Настанови з визначення вартості будівництва щодо завищення вартості наданих послуг на загальну суму 62 561,54 грн, є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 8 оскаржуваної вимоги. Ревізією встановлено, що послуги з технічного нагляду за об`єктом «Ремонт інфраструктури у сфері дорожнього господарства (вулиць і доріг комунальної власності): поточний ремонт доріг (дорожніх огорож бар`єрного типу) по Вознесенівському, Шевченківському, Комунарському, Дніпровському, Заводському районах м. Запоріжжя», надавались ТОВ «АТП 2244» на підставі укладеного договору від 18.09.2023 №84.

Оплату за надані послуги по договору від 18.09.2023 № 84 Департаментом проведено у повному обсязі.

Таким чином, Департаментом внаслідок прийняття та оплати актів форми № КБ- 2в за вересень-листопад 2023 року №№ 1-5 з завищеною вартістю послуг, на порушення ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 4.32.5 Настанови з визначення вартості будівництва, п.п. 2.1, 2.3, 5.1 договору від 18.09.2023 №84, сплачено ТОВ «АТП 2244» завищену вартість послуг з технічного нагляду на загальну суму 782,51 грн, які оплачені у 2023 році за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету по КПКВК МБ 1417461 за КЕКВ 2240, чим завдано збитків бюджету Запорізької міської територіальної громади на вказану суму.

З огляду на вказане, висновки відповідача щодо порушення позивачем вищезазначених приписів законодавства України є обґрунтованими та відповідають положенням нормативно-правових актів та дослідженим в ході ревізії документам.

Щодо пункту 9 оскаржуваної вимоги щодо розгляду результатів проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Департаменту, відповідальних у допущених порушеннях.

Так, позивачем у позові зазначено, що в акті ревізії відповідачем, всупереч наданих йому повноважень, у спосіб, що суперечить чинному законодавству, протиправно та незаконно встановив вину конкретного працівника Департаменту, що є прямою підставою для визнання таких висновків контролюючого органу протиправними, що окремо вказує на необґрунтованість пункту 9 спірної вимоги.

Згідно ст. 4 Закону №2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно до пунктів 7, 15 ст.10 Закону №2939-ХІІ орган державного фінансового контролю наділений правом, а саме:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Також і у відповідності до вимог пункту 50 Порядку №550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю.

Згідно зі ст. 2 Закону №2939-ХІІ порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 550 передбачено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п. 3 Порядку №550 термін «винні особи» вживається у такому значенні: «особи, які відповідно до покладених на них обов`язків та законодавства були відповідальні за фінансово-господарські операції, проведені з порушенням законодавства, та/або дії (бездіяльність) яких призвели до такого порушення».

Абзацом п`ятим пункту 35 Порядку №550 передбачено, що виявлені допущені об`єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов`язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Отже, встановлення та зазначення в акті ревізії винних осіб здійснено у відповідності до Закону № 2939-ХІІ та Порядку №550.

Враховуючи сталу практику Верховного Суду викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі №820/3534/16 та від 03 червня 2020 року у справі №826/18894/16 суд зазначає, що Держаудитслужба у відповідності до п.7, п.15 ст.10 Закону №2939-ХІІ та п.50 Порядку №550 мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як притягнення до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях, оскільки вимога підлягає обов`язковому виконанню підконтрольною установою, якій вона адресована, а тому п. 9 спірної вимоги є цілком правомірним та законним.

Щодо тверджень позивача з приводу не застосування норм Закону України «Про адміністративну процедуру», зазначаємо.

Орган державного фінансового контролю з 15 листопада 2024 року керуються вимогами Закону України «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073) щодо прийняття, пред`явлення, набуття чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, що виникають за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб`єктами господарювання державного сектору економіки, у тому числі суб`єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Цим Законом внесені зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зокрема, встановлено, що відносини щодо прийняття, пред`явлення, набуття чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, що виникають за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб`єктами господарювання державного сектору економіки, у тому числі суб`єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Однак зазначена норма не поширюється на відносини, що виникають при здійсненні заходів державного фінансового контролю у інших підконтрольних установах, визначених частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а саме: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Беручи до уваги вищезазначене, суд зазначає, що Департамент муніципального управління Запорізької міської ради не підпадає до норм Закону України «Про адміністративну процедуру».

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінює.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області діяло у межах наданих йому законом повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законодавством про державний фінансовий контроль. Позивачем не доведено ані порушення процедури проведення ревізії чи вручення її матеріалів, ані недопустимості використаних відповідачем доказів, ані помилковості висновків про порушення позивачем вимог чинного законодавства України та про завдання місцевому бюджету збитків.

З викладеного суд виснує, що відсутні підстави для визнання оскаржуваної вимоги від 27.11.2025 №040817-15/3144 «Щодо усунення виявлених порушень законодавства» протиправною та скасування останньої.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Департамента муніципального управління Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.214; код ЄДРПОУ 44921382) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.129, код ЄДРПОУ 41127371), треті особи: Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (69035, м.Запоріжжя, вул.Грищенка Володимира, 23; код ЄДРПОУ 03345018); Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБД» (03062, м. Київ, вул. Стрийська, 6, код ЄДРПОУ 37988621) про визнання протиправною та скасування вимоги, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.04.2026.

Суддя Ю.В. Калашник