Court ruling № 135809398, 17.04.2026, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

справа № 462/3243/26

УХВАЛА

17 квітня 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на реконструйовану квартиру з прибудованою лоджією, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Неофіта Д.Б. звернувся за допомогою підсистеми «Електронний Суд» із позовом до суду, в якому просить визнати за позивачем право власності на реконструйоване нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою:

АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв.м., житловою площею 26,4 кв.м., з урахуванням здійсненої реконструкції та прибудови лоджії; визнати, що прибудована лоджія є невідємною складовою частиною вказаної квартири та входить до її загальної площі.

Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам чинного Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно тексту позовної заяви ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовом про визнання вправа власності останній вказує, що поданий ним позов не містить вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

При цьому, вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами)оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Всупереч наведеним нормам, у матеріалах позовної заяви відсутні будь-які відомості щодо ціни позову у відповідності до дійсної вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності станом на час розгляду спору.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позовної заяви складає відповідно 1 331,20 грн (та не більше 16 640,00 грн).

Разом з тим, документа на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі, відповідно до ціни позову, позивачем до позовної заяви не долучено та водночас за наявності підстав звільнення позивача від сплати судового збору, всупереч вимогам ч. 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить інформації щодо підстав звільнення позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Положеннями п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Так, у тексті позовної заяви позивач зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_2 щодо якої заявляє вимоги про визнання права власності на неї як реконструйоване нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (договір дарування та копія витягу додається), однак оглянувши матеріали позовної заяви будь-яких доказів на підтвердження наведених позивачем обставин, зокрема і копії договору дарування та копії витягу, судом не встановлено, до того ж у наявному списку додатків до позовної заяви зазначення про такі документи як додатки до позовної заяви також відсутні.

Серед іншого, позивач у позовній заяві також зазначає, що 27.02.2026 йому відмовлено у видачі декларації про готовність об`єкта в експлуатацію на підставі відсутності документа, що дає право на виконання будівельних робіт (копія відповіді додається).

Однак, замість відповіді до матеріалів позову долучено роздруківку протоколу перевірки з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зі змісту якої суд позбавлений можливості встановити будь-які обставин, які стосуються справи, та перш за все однозначно встановити сам факт звернення саме позивача, адресата та підставу такого звернення, результат розгляду звернення.

У відповдіності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Суд звертає увагу на те, що згідно змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просить визнати право власності на реконструювану квартиру, з урахуванням, зокрема прибудови лоджії до такої та визнати прибудовану лоджію невід`ємною складовою згаданої квартири і такою, що входить до її загальною площі.

Однак, при цьому матеріали позову не містять жодної інформації про площу згаданої прибудованої лоджії, яку позивач просить визнати як таку, що входить до загальної площі квартири.

Позивачем долучено до матеріалів справи лише копію технічного паспорта із планом квартири, разом з тим, із представленого плану квартири суд позбавлений можливості перевірити такі дані, оскільки наявний план квартири не містить жодних роз`яснень схематичних позначень на такому.

Додатково, суд звертає увагу також на вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яким передбачено, що позовна заява серед іншого має містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Із оглянутої позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що така не містить зазначених вище відомостей.

Згідно ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на реконструйовану квартиру з прибудованою лоджією залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/3243/26.

Суддя Б.М. Гедз