Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 172/613/26
Номер провадження2/205/3972/26
У Х В А Л А
про передачу справи на розгляд іншому суду
20 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
16 квітня 2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена цивільна справа на підставі ухвали Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2026 року про передання справи за підсудністю.
Фактично вказана цивільна справа передана судді канцелярією суду 20 квітня 2026 року.
Згідно з ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до загальних приписів процесуального права, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків передбачених ЦПК України.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з таких підстав.
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до відповіді № 2622352 з Єдиного державного демографічного реєстру від 20 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16 червня 2010 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до адміністративно-територіального поділу Луганської області відноситься до Сіверськодонецького району Луганської області.
Також відповідно до відповіді № 2447645 від 11 березня 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04 квітня 2022 року проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаного факту проживання відповідача ОСОБА_1 за вищевказаною адресою як внутрішньо переміщена особа.
Більш того, 09 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування відповідача, оскільки підтверджують лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
Крім того, вимогами ЦПК України чітко визначено, що позови можуть пред`являтися позивачем за зареєстрованим місцем проживання чи перебування сторін.
Разом з тим, відповідно до постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Частиною 9 статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи викладене, справа не підсудна Новокодацького районного суду міста Дніпра та підлягає направленню за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Сіверськодонецького міського суду Луганської області.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 06 березня 2022 року за № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Сіверськодонецького міського суду Луганської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області (Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області).
Таким чином, приймаючи до уваги те, що відоме місце реєстрації відповідача за адресою: Луганська область, Сіверськодонецький район, м. Золоте, вважаю за необхідне направити позовну заяву за підсудністю за місцем реєстрації відповідача, з урахуванням зміни підсудності справ Сіверськодонецького міського суду Луганської області, до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 259, 260 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області (51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Велика Ковалівка, буд. 10-Б).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.П. Терещенко
.
The court decision No. 135805095, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 20.04.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 172/613/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: